ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
справа № П/811/1867/16
адміністративне провадження № К/9901/41923/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 (суддя Жук Р.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (Головуючий суддя Щербак А.А., суддя: Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.)
у справі №П/811/1867/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-К"
до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-К" (далі - позивач, ТОВ "Продекспорт-К") звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2016 №0000601404.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що господарські операції позивача по взаємовідносинам з СФГ "Любава-1" не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. Такі висновки податкового органу ґрунтуються на отриманій податковій інформації щодо перевірки діяльності контрагента позивача. Податковий орган зазначає, що СФГ "Любава-1" не мав реальних можливостей для реалізації соняшнику у задекларованих обсягах з урахуванням аналізу інформації щодо наявних земельних ділянок у користуванні. Крім того, здійснити перевірку діяльності СФГ "Любава-1" неможливо, так як Товариство повідомило податковий орган про втрату оригіналів документів та пошкодження електронних носіїв. Податковий орган зазначає про непідтвердження фактів здійснення господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції по ланцюгу постачання від СФГ "Любава-1" до позивача, формування обсягів придбання та податкового кредиту з ПДВ, подальшої реалізації придбаного товару, а відтак і непідтвердження формування сум податкових зобов`язань.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням загальних зборів учасників товариства ТОВ "Кіровоградпродекспорт" змінено найменування товариства, а саме: з ТОВ "Кіровоградпродекспорт" на ТОВ "Продекспорт - К", де останній в свою чергу є правонаступником прав і обов`язків ТОВ "Кіровоградпродекспорт".
В період з 11.07.2016 по 15.0.2016 посадовими особами відповідача згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 11.07.2016 № 735, направлень від 11.07.2016 № 759, № 760 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кіровоградпродекспорт" з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з СФГ "Любава-1" за березень 2016, що відображені в податковій декларації з ПДВ за березень 2016 та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за І квартал 2016 року, за результатами якої складено акт від 22.07.2016 № 31/11-23-14-04/39600339 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством при визначенні фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, завищено чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за І квартал 2016 року на суму 15 078 480,00 грн; пунктів 185.1, 187.1, 188.1 статті 188 Податкового кодексу України в частині завищення підприємством податкових зобов`язань на загальну суму 3 015 696,00 грн; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено, що ТОВ "Кіровоградпродекспорт" завищено суму податкового кредиту за березень 2016 року на загальну суму 2 591 149,00 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2016р. №0000601404, яким ТОВ "Кіровоградпродекспорт" зменшено суму грошового зобов`язання за березень 2016 року у розмірі 3 015 696,00 грн та зменшено суму податкового кредиту у розмірі 2 591 149,00 грн з податку на додану вартість.
Обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).
Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України ).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, основним видом діяльності ТОВ "Продекспорт-К" за КВЕД є, зокрема серед іншого, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками (46.38), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (26.21), діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (46.11).
17.02.2016 між ТОВ "Кіровоградпродекспорт" (Покупець) та Селянським (фермерським) господарством "Любава - 1" (Постачальник) укладено Договір поставки №17/02-16, предметом якого є зобов`язання постачальника поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, а саме: соняшник урожаю 2015 року, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у Договорі, а покупець в свою чергу зобов`язується здійснити прийняття та оплату товару обумовлену договором.
Факт виконання договірних зобов`язань з поставки сільськогосподарської продукції, за висновками судів підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними та картками - рахунку, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.
Придбаний у зазначеного контрагента, ТОВ "Кіровоградпродекспорт" використовувало для подальшої її переробки за договором № 6 на переробку давальницької сировини насіння соняшнику від 22.06.2015 (т.1,а.с.162-176) та в подальшому реалізовано: ТОВ "Рітейл Грейд" за договором поставки №29/2-1, ПАТ "Юрія" за договором поставки №01/06-16, Balmeronia Enterprises Ltd за контрактом з поставки №01/2016 від 03.02.2016р. (т.1,а.с.192-245).
Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнятті без повного з`ясування фактичних обставин справи.
Так, підлягають дослідженню судами доводи податкового органу щодо неможливості реального здійснення контрагентом операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, здійснення операцій з товаром, що не вироблявся і не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.
Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку доводам позивача щодо наявності первинних документів, не спростували доводи податкового органу щодо вказаних обставин. Судом апеляційної інстанції лише зазначено про наявність первинних документів та не розкрито зміст та обсяг господарських операцій.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд