1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 810/4202/15

адміністративне провадження № К/9901/36597/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Головбудсервіс-К"

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 (суддя Панова Г.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 (Головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.)

у справі № 810/4202/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Головбудсервіс-К"

до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Головбудсервіс-К" (далі - позивач, ТОВ "Головбудсервіс-К") звернулося до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що враховуючи факт оскарження податкових повідомлень-рішень, за якими у позивача виник податковий борг, грошові зобов`язання вважаються не узгодженими до дня набрання судовими рішеннями законної сили та не набувають статусу податкового боргу, що в свою чергу унеможливлює прийняття податкової вимоги. Враховуючи те, що рішенням суду податкове повідомлення-рішення від 06.03.2015 № 0000432204 було скасовано, податкова вимога, за правилами підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, вважається відкликаною. Протиправним є і рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки донараховані позивачу грошові зобов`язання не набули статусу податкового боргу.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ірпінською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на підставі висновків акту перевірки від 25.07.2014 № 692/22-4/34427305 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Головбудсервіс - К" (код за ЄДРПОУ 34427305) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Сібол" (код за ЄДРПОУ 37265968), за період з 01.01.2014 по 28.02.2014" прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.08.2014 № 0000852204; на підставі висновків акту перевірки від 29.12.2014 № 78/22-4/34427305 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Головбудсервіс - К" (код за ЄДРПОУ 34427305) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Софтпро-Технолоджі" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та з ПМП "Домінанта" за період з 01.08.2014 по 31.08.2014" прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 № 0000122204; на підставі висновків акту перевірки від 18.02.2015 № 235/22-4/34427305 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Головбудсервіс - К" (код за ЄДРПОУ 34427305) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПМП "Домінанта" (код ЄДРПОУ 20245896) та ТОВ "Барій Стандарт" (код ЄДРПОУ 38858360) за період з 01.09.2014 по 30.09.2014" прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.03.2015 № 0000432204.

З наданих відповідачем "Корінців рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу" вбачається, що податкове повідомлення - рішення від 26.08.2014 № 0000852204 було отримане позивачем 02.09.2014 (а.с. 44-45); податкове повідомлення - рішення від 22.01.2015 № 0000122204 було отримане позивачем 27.01.2015 (а.с. 47); податкове повідомлення - рішення від 06.03.2015 № 0000432204 було отримане позивачем 11.03.2015 (а.с. 49).

Враховуючи той факт, що ТОВ "Головбудсервіс-К" не було оскаржено зазначені податкові повідомлення - рішення та не сплачено вказані в них суми грошових зобов`язань у строк визначений діючим законодавством, а саме протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України), відповідачем надіслано на адресу позивача податкову вимогу від 23.07.2015 № 565-23 на загальну суму 507 300,17, яка отримана позивачем 18.08.2015 (а.с. 51) та рішення про опис майна у податкову заставу від 23.07.2015 № 35.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Підпунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (підпункт 60.1.1 вказаного пункту); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (підпункт 60.1.2 вказаного пункту); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (підпункт 60.1.3 вказаного пункту); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.4 вказаного пункту); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.5 вказаного пункту).

Згідно з пунктом 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 Податкового кодексу України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом розгляду позовної заяви ТОВ "Головбудсервіс-К" до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 26.08.2014 № 0000852204 Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 11.11.2015 у справі 810/4211/15, якою відмовлено в задоволені позовних вимог та яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016.

За результатом розгляду позовної заяви ТОВ "Головбудсервіс-К" до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 22.01.2015 № 0000122204 Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 23.12.2015 у справі 810/4980/15, якою відмовлено в задоволені позовних вимог та яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016.

Колегія суддів звертає увагу, що вказані рішення судів, ТОВ "Головбудсервіс-К" не оскаржувались в касаційному порядку, а суми грошових зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями сплачені ТОВ "Головбудсервіс-К" на підтвердження чого надано платіжні доручення від 13.05.2016 № 82 на суму 108 500 грн., від 27.05.2016 № 94 на суму 80 000 грн., від 29.06.2016 № 118 на суму 80 000 грн., від 26.07.2016 № 141 на суму 76 010 грн., що в загальній сумі становить 344 510 грн. (а.с. 71-74).

Також, колегія суддів зазначає, що за результатом розгляду позовної заяви ТОВ "Головбудсервіс-К" до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 06.03.2015 № 0000432204 Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 01.10.2015 по справі № 810/4220/15, якою задоволено позовні вимоги в повному обсязі та яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2016 касаційну скаргу Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області повернуто скаржнику.

Крім того, з наданих копій ухвал Київського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі вбачається, що провадження за позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 № 0000852204 було відкрито 04.09.2015; за позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 № 0000122204 було відкрито 13.10.2015, а за позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.03.2015 № 0000432204 було відкрито 02.09.2015. Тобто, вже після прийняття відповідачем 23.07.2015 спірної податкової вимоги.

Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що на час прийняття спірної податкової вимоги (23.07.2015) грошові зобов`язання донараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 26.08.2014, 22.01.2015, 06.03.2015 набули статус узгоджених.

З наданих позивачем платіжних доручень, вбачається, що ТОВ "Головбудсервіс-К" сплачено суму у розмірі 344 510 грн., що дорівнює сумам грошових зобов`язань, які вказані в податкових повідомленнях - рішеннях від 26.08.2014 № 0000852204, від 22.01.2015 № 0000122204.

Крім того, судовим рішенням по справі № 810/4220/15 скасовано податкове повідомлення від 06.03.2015 № 0000432204, сума грошового зобов`язання за яким також увійшла до суми податкової вимоги.

Судами встановлено, що сума податкового боргу позивача складалася з податку на додану вартість за основним платежем 327 183,89 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 144 370,00 грн. та пеня 35 746, 28 грн. - усього 507 300,10 грн. (а.с. 5).

Водночас, судами встановлено, що позивачем не надано доказів сплати суми пені, яка нарахована за невчасну сплату суми податкового боргу в частині грошових зобов`язань (боргу) за податковими повідомленнями - рішеннями, що залишені судом в силі (від 26.08.2014 № 0000852204, від 22.01.2015 № 0000122204), у зв`язку з чим, вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що станом на день прийняття рішення по даній справі за позивачем обліковується податковий борг, а тому податкова вимога не може вважатись такою, що є відкликаною.

Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем не спростовано факт наявності податкового боргу, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


................
Перейти до повного тексту