ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 806/1467/16
адміністративне провадження № К/9901/42205/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 (суддя Нагірняк М.Ф.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 (Головуючий суддя Котік Т.С., судді: Жизневська А.В., Охрімчук І.Г.)
у справі № 806/1467/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай"
до Овруцької об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" (далі - позивач, ТОВ "Агропромислова компанія "Дубовий Гай") звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Овруцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, Овруцька ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000162200, №0000172200, №0000192207 від 01.04.2016.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017, адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 №0000162200 в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 99 470,00 грн та застосування фінансових санкцій в сумі 29 735,00грн. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 № 0000172200 щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1848,00 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що факт складання позивачем податкових накладних на вартість списаних загиблих тварин та їх відображення в скорочених деклараціях свідчить про отримання позивачем податкової вигоди. Отже позивачем безпідставно не включено до складу податкових зобов`язань суми, які були самостійно ним визначені у податкових накладних.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржуються.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 22.02.2016 по 14.03.2016 ( перевірка продовжувалася з 09.03.2016 по 14.03.2016 на підставі наказу від 04.03.2016 № 43), на підставі наказу від 11.02.2016 № 30, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агропромислова компанія "Дубовий Гай" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2015, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 21.03.2016 № 169/22-00/36899468 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України та пункту 2 розділу V "Порядку заповнення податкової декларації", Розділу І "Податкові зобов`язання" наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".
За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 01.04.2016:
- № 0000162200, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 150 455,00 грн та застосовані фінансові санкції в сумі 37 614,00грн;
- № 0000172200, відповідно до якого підприємству зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду в сумі 1848,00грн.;
- № 0000192207, відповідно до якого до підприємства були застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки в сумі 78 577,54грн.
Задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, в період з березня 2013 року по грудень 2015року позивачем в установленому порядку було проведено списання свиней в результаті загибелі (падіж) на загальну суму 596 820,73 грн, що підтверджувалося актами на списання та їх відображенням у бухгалтерському обліку. Така нестача свиней платником супроводжувалася самостійним складанням податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 99 470,00 грн та відображенням таких зобов`язань з цього податку в скорочених податкових деклараціях.
Перелік операцій, які є об`єктом оподаткування з податку на додану вартість визначено статтею 185 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
В розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Таким чином, Податковим кодексом України прямо передбачено, що гибель тварин - не може вважатись поставкою товарів, оскільки, здійснюється без згоди платника податків та є знищенням - ліквідацією активу, внаслідок дії обставин непереборної сили.
Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що тварина, яка внаслідок загибелі припинила своє існування втратила свою цінність як актив, та не може відноситись до ресурсів підприємства, з неї неможливо вилучити корисні властивості, вона не здатна давати сільськогосподарську продукцію, її подальше використання в господарській діяльності не призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Загибель тварини, тобто її вибуття, відбувається поза волею платника податку. І в бухгалтерському обліку факт загибелі свині має відображатись лише як списання внаслідок природного убутку.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд