ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
справа №812/693/16
адміністративне провадження №К/9901/39350/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.11.2017 (суддя Шишов О.О.)
у справі № 812/693/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго"
до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" (далі - позивач, ТОВ "Луганськобленерго") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, скаржник, ДПІ у м. Сєвєрододонецьку ГУ ДФС у Луганській області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 13.01.2016 №0000101501 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 129 986 422,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.01.2016 № 0000111501 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 2119321,50 грн., з якої за основним платежем 1 412 881,00 грн. та за штрафними санкціями 706 440,50 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 10.02.2016 № 0000901501 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 128 512 469,00 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 10.02.2016 № 0000911501 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 2210929,50 грн., з якої за основним платежем 1 473 953,00 грн. та за штрафними санкціями 736 976,50 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11.03.2016 № 0001741501 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 1 544 707,50 грн, з якої за основним платежем 1 029 805,00 грн. та за штрафними санкціями 514 902,50 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 11.03.2016 № 0001731501 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 127 482 664,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.11.2016 апеляційну скаргу податкового органу залишив без руху, в зв`язку з несплатою судового збору.
В межах встановленого ухвалою строку скаржник звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру судового збору або ж відстрочення виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 клопотання відповідача задоволено частково та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Податковим органом заявлено клопотання про відстрочення виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.01.2017 клопотання податкового органу задовольнив та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
В межах встановленого ухвалою строку ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області звернулася до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, а в разі відмови у задоволенні вказаного клопотання просила відтермінувати строк виконання ухвали від 16.01.2017.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2017 клопотання податкового органу задовольнив частково та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
В межах встановленого строку відповідачем заявлено клопотання про відтермінування виконання вимог вказаної ухвали.
Донецький апеляційний адміністративний суду ухвалою від 13.03.2017 у задоволенні клопотання податкового органу відмовив та повернув апеляційну скаргу скаржнику.
Податковий орган 04.04.2017 звернувся до суду з апеляційною скаргою повторно та заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, в зв`язку з несплатою судового збору.
В межах встановленого ухвалою строку податковий орган звернувся до суду з клопотанням про продовження процесуальних строків для виконання вимог ухвали.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.04.2017 продовжив податковому органу строк для усунення недоліків.
В межах встановленого ухвалою строку скаржник знову звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми судового збору, а у разі, якщо судом буде відмовлено у задоволенні клопотання просив відтермінувати строк виконання ухвали.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2017 відмовив у задоволенні клопотання та повернув апеляційну скаргу скаржнику.
Податковий орган втретє звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.09.2017 відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишив без руху апеляційну скаргу для сплати судового збору в розмірі 4 336 680, 84 грн.
В межах встановленого ухвалою строку скаржник знову звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми судового збору, а у разі, якщо судом буде відмовлено у задоволенні клопотання просив відтермінувати строк виконання ухвали.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.10.2017 продовжив податковому органу строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
В межах встановленого ухвалою строку скаржник знову звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Донецький апеляційний адміністративний суду ухвалою від 03.11.2017 у задоволенні клопотання податкового органу відмовив та повернув апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у м. Сєвєрододонецьку ГУ ДФС у Луганській області звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду. Крім того, скаржник просив визнати розмір судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 4 336 680, 84 грн таким, що не відповідає вимогам закону.
Касаційну скаргу податковий орган обґрунтовує тим, що вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідолмення-рішення, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, є вимогою немайнового характеру. Відсутність коштів для сплати судового збору не повинна перешкоджати розгляду справи.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття ухвали) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
За правилами статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частиною 3 статті 108 позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків не може слугувати підставою для скасування рішення суду, постановленого у відповідності до норм процесуального закону, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.
Таким чином, в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху судом було правомірно повернуто апеляційну скаргу.
Колегія суддів зазначає, що судом неодноразово надавалася скаржнику процесуальна можливість усунути недоліки апеляційної скарги. При цьому, заявляючи клопотання про зменшення розміру судового збору скаржником не було сплачено судовий збір у будь-якому розмірі.
Крім того, під час звернення до суду з клопотаннями щодо відстрочення сплати судового збору, податковий орган заперечував суму, яку визначив суд до сплати в зв`язку з тим, що на думку контролюючого органу, вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, є вимогою немайнового характеру.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи податкового органу, що вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, є вимого немайнового характеру, оскільки таке податкове повідомлення-рішення містить підстави для зменшення суми від`ємного значення і породжує обов`язок платника вчинити виправлення у показниках податкової звітності, що матиме наслідком позбавлення платника права на використання вказаної суми цього від`ємного значення у майбутньому. Такі суми призводять до змін майнового стану платника податків, підлягають вартісній оцінці та є вимогою майнового характеру.
Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення суду апеляційної інстанції. Повернення апеляційної скарги, з врахуванням вимог статей 189 та 108 Кодексу адміністративного судочиснтва України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) не перешкоджало контролюючому органу сплатити судовий збір та звернутися з апеляційною скаргою повторно.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд