ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
справа № П/811/884/14
адміністративне провадження № К/9901/37971/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 (суддя Жук Р.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 (Головуючий суддя Білак С.В., судді: Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)_
у справі № П/811/884/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн"
до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн" (далі - позивач, ТОВ "Торговий Дім "Протеїн-Продакшн") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000362206 та № 0000372206 від 19.03.2014.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року у справі №П/811/884/14 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано відсутністю реального виконання господарських операцій позивача з ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс" та ТОВ "Укрмаслоімпекс". При цьому податковий орган посилається на результати перевірок цих контрагентів, за висновками яких діяльність товариств була спрямованою на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. Також податковий орган зазначає про пояснення директора ТОВ "Преміум Агро" ОСОБА_1, який заперечує свою причетність до діяльності вказаного товариства. Крім того, відповідач вказує на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, що надані позивачем до перевірки.
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем згідно вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, по взаємовідносинах з ТОВ "Войтикс" за вересень, жовтень 2013 року, з ТОВ "Укрмаслоімпекс" за жовтень 2013 року, з ТОВ "Преміум Агро" за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 28.02.2014 № 50/11-23-22-06/3639034.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 369 667,00 грн. та завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на 362 152,00 грн.
У зв`язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.03.2014: № 0000372206, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 362 152,00 грн; № 0000362206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 054 501,00 грн, у тому числі 1 369 667,00 грн - за основним платежем, 684 834,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищим адміністративним судом України було зазначено, що підлягають встановленню судами обставини щодо факту походження придбаної позивачем продукції (чи була така продукція власного виробництва чи придбавалася готова продукція). Крім того, суду першої інстанції слід надати оцінку тому, що підписи на первинних документах, наданих позивачем на підтвердження реальності господарських взаємовідносин з ТОВ "Преміум Агро", здійснені директором зазначеного товариства - Стецьком В.О. Водночас, останній заперечив причетність до діяльності вказаного товариства.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з такого.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відтак, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, основними видами діяльності ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн" за КВЕД, серед іншого, є виробництво олії та тваринних жирів (10.41), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21).
ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн" має у власності комплекс будівель (адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, автомобільні ваги та вагова, ангар, котельня, комплекс будівель та споруд для приймання і зберігання соєвих бобів та зернової сировини, головний виробничий комплекс з побутовими приміщеннями та інші споруди), за адресою: м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Ливарна, буд.10, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Для забезпечення виконання власної господарської діяльності позивачем у перевіреному періоді було укладено правочини з контрагентами - ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс".
Між ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" (покупець) та ТОВ "Преміум Агро" (продавець) укладено договір поставки №01/07-П від 01.07.2013 року, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сою) на умовах, викладених в даному договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього (т.1 а.с.86-99).
На виконання цього договору ТОВ "Преміум Агро" у серпні та жовтні 2013 року поставило позивачу 1139, 26 т сої вартістю 4 572 983, 30 грн.
Факт поставки товару посвідчується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (т.2 а.с. 242-253; т.1 а.с.1-15), податковими накладними (т.2 а.с. 56-84).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Преміум Агро" відображено у податковій звітності, в якій включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за серпень 2013 року - 362 152, 14 грн., за жовтень 2013 року - 399 608, 56 грн., усього - 761 760, 70 грн. (т.2 а.с. 111 - 154, 186 - 230).
Транспортування придбаного товару здійснювалося транспортними засобами залученими ТОВ "Преміум Агро", що відображено у товарно-транспортних накладних про перевезення вантажів та реєстрах транспортних засобів (т.4 а.с.41-77), журналами в`їзду автотранспорту (т.4 а.с.153-211).
Розрахунок за придбаний товар проведено у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, що посвідчується платіжними дорученнями та картками рахунку (т.2 а.с.85-103; т.4 а.с.102-121).
Між ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" (покупець) та ТОВ "Войтикс" (продавець) укладено договір поставки №28/8-Г від 28.08.2013р., за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сою) на умовах, викладених в даному договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього (т.1 а.с.178-183).
На виконання умов цього договору ТОВ "Войтикс" у вересні та жовтні 2013 року поставило позивачу 512, 46 т сої вартістю 1 970 938, 36 грн.
Поставка сої підтверджується наступними первинними документами, а саме: видатковими накладними (т.1 а.с.184-198); податковими накладними (т.1 а.с.219-234).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Войтикс" включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за вересень 2013 року - 254 825, 64 грн., за жовтень 2013 року - 73 664, 06 грн., усього - 328 489, 70 грн. (т.2 а.с.111- 154, 155 - 185)
Перевезення товару здійснювалося транспортними засобами, залученими ТОВ "Войтикс", про що позивачу видано товарно-транспортні накладні про перевезення вантажів та реєстрах транспортних засобів (т.1 а.с.199-218; т.4 а.с.78-98), також підтверджується журналами в`їзду автотранспорту (т.4 а.с.153-211).
Оплата за товар проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за платіжними дорученнями від 20.09.2013 року, 24.09.2013 року, 25.09.2013 року, 14.10.2013 року (т.1 а.с.235 - 240), що також посвідчується картками рахунку (т.4 а.с.102-121).
Між ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн" (покупець) та ТОВ "Укрмаслоімпекс" (продавець) укладено договір поставки №20/5-Б від 20.05.13 року, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (сою) на умовах, викладених в даному договорі, додаткових угодах та специфікаціях до нього (т.1,а.с.80-85).
На виконання цього договору ТОВ "Укрмаслоімпекс" у жовтні 2013 року поставило позивачу 656, 62 т сої вартістю 2 412 815, 92 грн.
Придбання вказаної продукції оформлено видачею позивачу таких первинних документів: видаткові накладні (т.1 а.с.100-116); податкові накладні (т.1 а.с.142-158).
Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Укрмаслоімпекс" включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року у розмірі 402 135, 98 грн. (т.2 а.с.111-154)
Транспортування сої здійснювалося транспортним засобами, залученими ТОВ "Укрмаслоімпекс", про що позивачу видано товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.117-141), також підтверджується журналами в`їзду автотранспорту (т.4 а.с.153-211).
Розрахунок з даним контрагентом проведено у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів за платіжними дорученнями (т.1 а.с.160-172), що також посвідчується картками рахунку (т.4 а.с.102-121).
Також, судами встановлено, що відвантаження, приймання накопичення придбаного товару (сої) здійснювалось на заводі по переробці сої, розташованому у м. Кіровограді сел. Нове, вул. Ливарна, який належить ПрАТ ТД "Протеїн-Продакшн" та з яким позивачем укладено договір на переробку давальницької сировини №01/09/10 від 01.09.2010р. (т.3 а.с. 231-253; т.2 а.с. 99 -135; т.4 а.с.99-101).
Разом з тим, придбане насіння сої було передано на лабораторні дослідження та встановлено, що даний продукт відповідає критеріям вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, що підтверджується відповідними свідоцтвами про атестацію та протоколами випробувань харчової продукції (т.4 а.с.122- 149).
Згідно інформації, наданої Управлінням Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області, автомобілі, зазначені у вказаних товарно-транспортних накладних, існують в об`єктивній дійсності та придатні до перевезення сільськогосподарської продукції в обсягах, зазначених у товарно-транспортних накладних (т.3.а.с.143-150).
На виконання вимог Вищого адміністративного суду України, судом першої інстанції було зобов`язано контрагентів позивача надати до суду документально підтверджені письмові пояснення щодо руху активів у процесі здійснення спірних господарських операцій з позивачем; наявності основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій; зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і власною господарською діяльністю; наявності господарської мети при укладенні правочинів з ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн".
У той же час, позивач не обмежився наданням письмових пояснень щодо змісту відповідних господарських операцій виключно на підставі вищеперелічених документів, а також надав відповідні супроводжуючі документи, зокрема, копії відомостей про наявність виробничих потужностей, лабораторні дослідження придбаного товару, реєстри транспортних засобів та журналу про в`їзд транспортних засобів на територію власного заводу, картки рахунку (т.4.а.с.41-210).
При цьому, на адресу ТОВ "Преміум Агро", ТОВ "Войтикс", ТОВ "Укрмаслоімпекс" судом першої інстанції також направлялась ухвалу про надання документів та письмових пояснень з метою підтвердження їх господарських відносин з ТОВ "ТД Протеїн-Продакшн".
ТОВ "Укрмаслоімпекс" направлено на адресу суду лист та підтверджуюючі документи, в якому повідомлено про здійснення господарських відносин з позивачем на підставі договору поставки №20/5-б від 20.05.2013 р. (т.4 а.с.226-250; т.5 а.с.1-112), при цьому товариство повідомило, що не є виробником сої, а у даних господарських операціях виступало посередником при купівлі та продажі сої.
Більше того, з огляду на суму понесених позивачем витрат на придбання сої та суму, отриману ТОВ "Торговий Дім Протеїн-Продакшн" від його реалізації, доведеним є те, що в результаті проведення спірних господарських операцій відбулося збільшення економічних вигод підприємства, тобто доведеними є наявність ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, а також рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин.
Судами попередніх інстанцій не встановлено наявність вироків, якими б посадових осіб контрагентів позивача було визнано винними у створенні фіктивних суб`єктів господарювання.
Акт перевірки, як і касаційна скарга податкового органу, не містять обґрунтованих доводів, які б свідчили про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Верховний Суд зазначає, що непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.
Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд