ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2590/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Берднік І. С., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 (колегія суддів: Мишкіна М. А., Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2021 (суддя Петренко Н. Д.)
у справі за позовом Міністерства оборони України до Фізичної особи-підприємця Є Лімін, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Концерну "Військторгсервіс", про усунення перешкод у користуванні майном,
за участю представників:
позивача - Тужиков М. А.,
відповідача - Черняк С. В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року Міністерство оборони України (далі - МОУ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Є Лімін (далі - ФОП Є Лімін) про зобов`язання останнього усунути перешкоди у користуванні торговельним місцем № 3773 шляхом його звільнення, розташованим по вул. Рожевій на території ТОВ "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20.
2. На обґрунтування позовних вимог МОУ послалося на те, що відповідач, не зважаючи на припинення договірних відносин з позивачем, чинить останньому перешкоди у користуванні цим торговельним місцем.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 14.06.2016 між МОУ та Концерном "Військторгсервіс" укладено договір доручення № 1, відповідно до якого останній взяв на себе зобов`язання від імені МОУ вчиняти юридичні дії, пов`язані з укладанням, розірванням, припиненням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру (загальна кількість - 50 місць) на території ТОВ "Промтоварний ринок" по вулиці Рожевій, у тому числі з правом звернення до суду з позовами з питань, пов`язаними з виконанням умов договору.
4. 01.09.2016 між МОУ, від імені якого діяв Концерн "Військторгсервіс", та ФОП Є Лімін укладено договір № ВКС-1283, терміном дії до 31.05.2019, за яким відповідачу надавалось право платного користування місцем № 3773 по вул. Рожевій на виділеній відкритій території ТОВ "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 20.
5. У пунктах 7.1. та 7.3. цього договору зазначено, що він припиняється у випадку, зокрема закінчення терміну, на який його було укладено, а також за ініціативою однієї зі сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.
6. МОУ раніше зверталося до Господарського суду Одеської області з позовом до ФОП Є Ліміна, за участю Концерну "Військторгсервіс" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, про усунення перешкод у користуванні цим майном, у задоволенні якого рішенням цього суду від 29.11.2018 у справі № 916/1660/18, залишеним без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та Верховного Суду від 31.07.2019, відмовлено з тих підстав, що пункт 7.3. договору від 01.09.2016 № ВКС-1283, яким сторони врегулювали питання можливості припинення вказаного договору, не містить спеціально визначених умов, які надавали би будь-якій зі сторін право на односторонню відмову від цього договору. У цьому ж судовому рішенні встановлений факт чинності договору станом на день його ухвалення.
7. Утім як на підставу припинення договору від 01.09.2016 № ВКС-1283 у справі, що розглядається, позивач послався на закінчення терміну дії договору 31.05.2019, про що Концерн "Військторгсервіс" надіслав відповідачу листа від 22.02.2019 № 228/6 про відсутність наміру після цієї дати продовжувати договірні відносини і необхідність звільнення останнім займаного торговельного місця № 3773. Лист аналогічного змісту за № 03/1423/24 надсилався відповідачу 14.08.2019.
8. Натомість відповідач продовжує займати це торговельне місце, відмовляється від звільнення його у добровільному порядку та усунення перешкод у користуванні ним МОУ, про що представниками МОУ та Концерну "Військторгсервіс" складено акт від 09.07.2019.
9. Припинення договірних відносин між сторонами у справі та вчинення ФОП Є Лімін дій, які перешкоджають позивачу у користуванні торговельним місцем № 3773, стали підставою для звернення МОУ до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2020 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Концерн "Військторгсервіс".
11. 25.01.2021 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, про відмову у задоволенні позову.
12. Судові рішення мотивовані тим, що зобов`язання сторін, яке виникло на підставі договору від 01.09.2016 № ВКС-1283 про надання права платного користування місцем № 3773, укладеного терміном дії до 31.05.2019, не припинилося, що зумовлює наявність правових підстав у відповідача для користування ним. Цей висновок судами зроблено з посиланням на відсутність доказів висловлення орендодавцем орендарю свого заперечення проти продовження договірних стосунків після 31.05.2019, зокрема, надсилання йому листа - повідомлення від 22.02.2019 № 228/6, на який посилається МОУ у позовній заяві.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
13. МОУ у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
14. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки апеляційним господарським судом не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18, про право орендодавця повідомити орендаря про закінчення строку дії вищевказаного договору не лише протягом місяця після його закінчення, а й завчасно протягом строку дії договору до його закінчення. Позивач наполягає на тому, що листом від 22.02.2019 № 228/6 він повідомляв відповідача про закінчення терміну дії договору 31.05.2019 унаслідок спливу його строку, і тому вважає, що його позовні вимоги про усунення відповідачем перешкод позивачу у користування майном обґрунтовані. До того ж наголошує на повідомлення відповідача про це аналогічним листом від 14.08.2019 № 03/1423/24.
15. Крім того, посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України щодо безпідставного залишення без розгляду клопотання Концерну "Військторгсервіс" від 21.01.2021 вх. № 1805/21 про долучення доказів направлення останнім відповідачу листів від 22.02.2019 № 228/6 та від 14.08.2019 № 03/1423/24 про закінчення терміну дії вищевказаного договору 31.05.2019 (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
16. Поряд з цим наполягає на тому, що Концерном "Військторгсервіс" ставилося питання про поновлення процесуального строку на подання цього клопотання, однак ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 його залишено без розгляду внаслідок пропуску строку для його подання і неповажністю наведених заявником причин для поновлення такого строку, які, за висновком суду, об`єктивно не свідчать про неможливість своєчасного подання цих доказів в підготовчому провадженні та залежали виключно від його волевиявлення. Суд також зазначив, що пропуск строку для подання цих доказів зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо наміру спростувати заперечення відповідача. Тобто Концерн "Військторгсервіс" не довів обставин неможливості подання цих доказів у підготовчому засіданні, а подав клопотання про їх подання 21.01.2021 лише після закриття підготовчого засідання (закрито протокольною ухвалою від 18.11.2020), коли суд перейшов до розгляду справи по суті.
17. Водночас скаржник наполягає на тому, що, звертаючись до суду першої інстанції з цим клопотанням, Концерн "Військторгсервіс" звертав увагу суду на те, що відповідачем у підготовчому засіданні не подавався відзив на позов, тому він не міг визначити, що під час розгляду справи по суті необхідно буде встановлювати факти направлення Концерном "Військторгсервіс" орендарю листів від 22.02.2019 № 228/6 та від 14.08.2019 № 03/1423/24, що і стало причиною не подання ним доказів на підтвердження цих обставин під час підготовчого провадження. Концерн "Військторгсервіс" вважав, що у нього існували законні сподівання отримання відповідачем цих листів і він не подавав доказів на підтвердження цього у підготовчому засіданні, оскільки відправлення не були йому повернуті, тоді як про не отримання від Концерну "Військторгсервіс" цих листів ФОП Є Лімін заявив лише під час розгляду судом першої інстанції справи по суті.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
18. У відзиві на касаційну скаргу ФОП Є Лімін просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, і наполягає на відсутності доказів направлення орендодавцем листа-повідомлення від 22.02.2019 № 228/6 про закінчення терміну дії договору 31.05.2019, на який посилаються позивач та третя особа у цій справі, а щодо листа-повідомлення від 14.08.2019 № 03/1423/24 вважає, що не має значення його направлення з огляду на його складення після місячного строку з дня закінчення дії договору. До того ж вважає, що суд першої інстанції ухвалою від 21.01.2021 обґрунтовано залишив без розгляду клопотання Концерну "Військторгсервіс" про залучення вищевказаних доказів, а крім того апеляційна скарга МОУ не містила заперечень стосовно цієї ухвали.
Позиція Верховного Суду
Щодо повідомлення орендаря про закінчення терміну дії договору
19. Відповідно до положень частини першої статті 759, статті 764 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором; у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
20. Згідно з приписами частини четвертої статті 284 та частини другої статті 291 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
21. Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 01.09.2016 № ВКС-1283 є договором найму (оренди) майна. Судами також установлено, що цей договір не було припинено в односторонньому порядку за ініціативою МОУ відповідно до умов пункту 7.3. договору.
22. За встановлених у справі обставин договір від 01.09.2016 № ВКС-1283, укладений між сторонами у цій справі, відповідно до його умов, а саме - пункту 7.1, набуває чинності з 01.09.2016 та діє до 31.05.2019. Цей договір припиняється у випадку, зокрема закінчення терміну, на який його було укладено (пункт 7.3).
23. Позивач посилається на повідомлення відповідача листом від 22.02.2019 № 228/6 про закінчення терміну дії цього договору 31.05.2019 і відсутність його наміру для подальшого продовження з останнім договірних відносин, пов`язаних з наданням права платного користування торговельним місцем № 3773.
24. Чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договірних відносин як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору. Тому, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
25. Такий правовий висновок Верховного Суду знайшов своє відображення у постановах від 02.07.2019 у справі № 906/742/18, № 906/743/18, № 906/746/18, від 08.07.2019 № 906/739/18, від 16.07.2019 у справі № 906/744/18, від 03.08.2019 у справі № 916/707/18, від 13.08.2019 № 906/740/18, від 21.10.2019 та від 23.07.2020 у справі № 902/862/15, від 22.10.2019 у справі № 910/3705/19, від 20.01.2021 у справі № 922/1957/19, від 07.07.2021 у справі № 910/8465/19, що свідчить про те, що практика касаційного суду у цьому питанні є сталою, та не суперечить правовому висновку, наведеному у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №916/1666/18, посилання на яку здійснено у касаційній скарзі МОУ. Таким чином посилання скаржника в якості підстави касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України не підтвердились.
26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 вказувала, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У цій же постанові зазначено, що негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно та розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
27. Утім, як зазначалося вище, у справі, що переглядається, судами встановлено, що МОУ, від імені якого на відповідних правових підставах діяв Концерн "Військторгсервіс", не надало суду першої інстанції доказів направлення орендарю листа-повідомлення від 22.02.2019 № 228/6 із запереченнями щодо продовження після 31.05.2019 дії договору від 01.09.2016 № ВКС-1283 про надання права платного користування місцем № 3773, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність права у відповідача користуватися майном. До того ж судами спростовані посилання позивача на лист-повідомлення від 14.08.2019 № 03/1423/24, направлення якого не має значення з огляду на його складення після місячного строку з дня закінчення дії договору.