Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 720/1492/18
провадження № 61-14720св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацька Галина Федорівна, Чернівецька міська рада, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф., Чернівецької міської ради, Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовна заява мотивована тим, що 18 червня 2009 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № Е/V092915-3, посвідчений приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Бажаном А. В., яким забезпечено виконання зобов`язання за кредитним договором від 09 червня 2009 року № Е/V092915, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, та передано в іпотеку земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,4153 га, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7323083600:01:004:0091.
Рішенням державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. від 07 листопада 2016 року, індексний номер 32245253 проведено реєстрацію права власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,4153 га, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7323083600:01:004:0091.
ОСОБА_1 зазначала, що відсутні підстави для здійснення державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г. Ф. реєстрації права власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на нерухоме майно, оскільки банк вже скористався одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балацьким О. О. вчинено виконавчий напис 22 липня 2010 року, яким звернено стягнення на земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,4153 га, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7323083600:01:004:0091.
Посилаючись на порушення вимог пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не отримання ОСОБА_1 вимоги банку про усунення порушень, позивач просила суд визнати рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. від 07 листопада 2016 року індексний номер 32245253 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень протиправним та скасувати, скасувати запис про право власності № 17306297 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення від 07 листопада 2016 року № 32245253.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32245253 від 07 листопада 2016 року, за ПАТ КБ "ПриватБанк" земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 7323083600:01:004:0091.
Скасовано запис про право власності № 17306297 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, який був внесений на підставі рішення від 07 листопада 2016 року № 32245253.
Стягнуто пропорційно з ПАТ КБ "ПриватБанк", державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. та Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду, з кожного по 234,90 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виходячи з статті 33, частини першої статті 35, частини першої статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку", частини третьої статті 10, статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, пунктів 99, 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. про державну реєстрацію від 07 листопада 2016 року індексний номер 32245253 є протиправним, а запис про право власності в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно підлягає скасуванню.
АТ КБ "ПриватБанк" скористалося способом задоволення вимог іпотекодержателя за договором іпотеки між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 № Е/V092915-3, посвідченим приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Бажаном А. В. 18 червня 2009 року, а саме зверненням стягнення на земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,4153 га, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7323083600:01:004:0091 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балацького О. О., вчиненого 22 липня 2010 року.
Відсутні підстави для прийняття державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г. Ф. рішення про державну реєстрацію, оскільки державному реєстратору не було надано доказів надсилання іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцем та боржником, отримання вимоги.
ОСОБА_1 спростовано обставини відмови від отримання вимоги іпотекодавця про усунення порушень.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника та перешкод для реалізації іпотекодержателем його права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації предмета іпотеки за іпотекодержателем немає.
Сторони у договорі іпотеки погодили, що повідомлення між сторонами здійснюється у письмовій формі, проте не врегулювали питання фактичного отримання повідомлень. Якщо іпотекодавець узгодив з іпотекодержателем процедуру надсилання повідомлень при виконанні умов договору іпотеки, він повинен діяти добросовісно, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій. Поштовий конверт повернувся на адресу відправника АТ КБ "ПриватБанк" з відміткою пошти "За відмовою адресата від одержання", а отже, ОСОБА_1 відправлення не отримала, що, в свою чергу, свідчить про недобросовісність іпотекодавця і боржника та порушення прав іпотекодержателя в очікуванні таких дій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про недобросовісність іпотекодавця та боржника, ОСОБА_1 не відмовлялася від отримання листа-повідомлення від банку, оскільки перебувала за межами України; іпотекодержатель вже скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису 22 липня 2010 року та не мав права на звернення із заявою про задоволення вимог кредитора шляхом реєстрації предмета іпотеки за іпотекодавцем.
У вересні 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому АТ КБ "ПриватБанк" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що рішенням державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. від 07 листопада 2016 року індексний номер 32245253 проведено реєстрацію права власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,4153 га, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7323083600:01:004:0091.
Підставою виникнення права власності у ПАТ КБ "ПриватБанк" на нерухоме майно зазначено договір іпотеки між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 № Е/V092915-3, посвідчений приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області Бажаном А. В. 18 червня 2009 року.
Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балацьким О. О. вчинено виконавчий напис 22 липня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за номер 3034, яким звернено стягнення на земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,4153 га, з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7323083600:01:004:0091.
Повернено виконавчий напис приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балацького О. О., вчинений 22 липня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за номером 3034, постановою державного виконавця від 28 лютого 2012 року на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Скасовуючи рішення місцевого суду і ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторони у договорі іпотеки погодили, що повідомлення між сторонами здійснюється у письмовій формі, проте не врегулювали питання фактичного отримання повідомлень. Якщо іпотекодавець узгодив з іпотекодержателем процедуру надсилання повідомлень при виконанні умов договору іпотеки, він повинен діяти добросовісно, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій. Поштовий конверт повернувся на адресу відправника АТ КБ "ПриватБанк" з відміткою пошти "За відмовою адресата від одержання", а отже, ОСОБА_1 відправлення не отримала, що, в свою чергу, свідчить про недобросовісність іпотекодавця і боржника та порушення прав іпотекодержателя в очікуванні таких дій.
Зазначені висновки є помилковими та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 33 Закону "Про іпотеку").
Згідно з частинами першою та третьою статті 36 Закону "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з частиною другою статті 18 якого порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено порядок проведення державної реєстрації прав.
У частині першій статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Визначена у частині першій статті 35 Закону України "Про іпотеку" процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц, провадження № 14-48цс19).
Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно з пунктом 61 Порядку у редакції, чинній на час проведення реєстрації права власності, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Підтвердженням надіслання банком іпотекодавцю письмової вимоги щодо усунення виконання договору позики, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, є повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року № 211.
У пункті 3 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону.
Наведені норми спрямовані на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Аналогічного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 720/852/18 (провадження № 61-14395св19).
Встановивши факт надіслання АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень за кредитним договором та факт не отримання нею вказаної вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф. про державну реєстрацію та їх обтяжень протиправним та скасування запису про право власності, оскільки державним реєстратором не було дотримано вимог в частині отримання доказів іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень.
Отже, апеляційний суд всупереч вимогам статей 263-264, 367 ЦПК України, не встановивши нових обставин у справі, вдався до переоцінки доказів, та дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції.
Помилкове посилання суду першої інстанції на те, що іпотекодержатель може скористатися лише одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а ПАТ КБ "Приватбанк" вже скористався одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса, не вплинуло на результат розгляду справи та визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора з підстав не дотримання вимог щодо отримання доказів належного повідомлення іпотекодавця про усунення порушень.
Cкасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.