ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/21107/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Шапран В.В., Ткаченко Б.О.)
від 02.06.2021
у справі №910/21107/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум"
до Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед", Міністерства юстиції України, Компанії "Ларлін Бізнес Лтд"
про визнання правочинів недійсними, визнання протиправним та скасування наказу
за зустрічною позовною заявою Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал Трейдінг c.p.o.", Компанії "Інвестментс Філд Лімітед", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріз Оіл Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Сервіс 2000", Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД", Компанії "Дольче Груп С.А.", Компанії "Ньюформакс Інк.", Компанії "Корнетта Інвестмет ЛТД"
про визнання недійсним договору, витребування майна та скасування записів,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум" (далі - ТОВ "Датч Компані Петролеум") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "ЮГ Оіл Трейд", ТОВ "Еней-Агро", ТОВ "Нік Інвест Плюс", ТОВ "Нова Паливна Компанія", ТОВ "Геліос", ТОВ "Петрол Агро", ТОВ "Вест Оіл Трейд", ТОВ "Центр Оіл Трейд", ТОВ "Поіс Плюс Сервіс", ТОВ "Нафтазахід", ТОВ "Ходос", ТОВ "Логос-ЮГ", ТОВ "Макро Трейдінг", ТОВ "Техномаркет 2015", ПП "АМД", ТОВ "АЗС-Ойл", ТОВ "Оптон Оіл", ТОВ "Віт Оіл", ТОВ "Брсм-Нафта" та ТОВ "Рибторг Груп", укладених між Компанією "LARLIN BUSINESS LTD" та Компанією "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед".
1.2. До Господарського суду міста Києва 02.04.2021 надійшла зустрічна позовна заява Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал Трейдінг c.p.o.", Компанії "Інвестментс Філд Лімітед", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріз Оіл Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Сервіс 2000", Компанії "Меліан Менеджмент ЛТД", Компанії "Дольче Груп С.А.", Компанії "Ньюформакс Інк." та Компанії "Корнетта Інвестмет ЛТД" про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 18.01.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум" та Компанією "Меліан Менеджмент ЛТД", Компанією "Корнетта Інвестмет ЛТД", Компанією "Дольче Груп С.А.", Компанією "Ньюформакс Інк.", Товариством з обмеженою відповідальністю "Фріз Оіл Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Сервіс 2000";
- витребування з незаконного володіння відповідачів частин часток у статутному капіталі ТОВ "ЮГ Оіл Трейд", ТОВ "Еней-Агро", ТОВ "Нік Інвест Плюс", ТОВ "Нова Паливна Компанія", ТОВ "Геліос", ТОВ "Петрол Агро", ТОВ "Вест Оіл Трейд", ТОВ "Центр Оіл Трейд", ТОВ "Поіс Плюс Сервіс", ТОВ "Нафтазахід", ТОВ "Ходос", ТОВ "Логос-ЮГ", ТОВ "Макро Трейдінг", ТОВ "Техномаркет 2015", ПП "АМД", ТОВ "АЗС-ОЙЛ", ТОВ "Оптон Оіл", ТОВ "Віт Оіл", ТОВ "Брсм-Нафта" та ТОВ "Рибторг Груп", укладених між Компанією "LARLIN BUSINESS LTD" та Компанією "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед".
- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів стосовно вказаних товариств.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед" на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Ухвала мотивована тим, що позивачем за зустрічною позовною заявою не дотримано вимог частини другої статті 162 Господарського процесуального кодексу України стосовно підписання позивачем позовної заяви, яка ним подається.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 скасовано, справу №910/21107/20 передано на розгляд до місцевого господарського суду.
2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, мотивував свої висновки тим, що реалізація права на звернення із зустрічною позовною заявою здійснювалася Компанією "Аруді Венчурс Правіт Лімітед" у порядку самопредставництва через директора компанії ОСОБА_3. Інформація щодо директорів Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед", яка фактично підтверджує повноваження директора компанії ОСОБА_3, як підписанта зустрічної позовної заяви, розміщена у відкритому доступі на сайті Міністерства корпоративних справ уряду Індії (посилання http://www.mca.gov.in/mcafoportal/viewCompanyMasterData.do). Відтак, у разі сумніву стосовно повноважень директора Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед", суд не позбавлений був можливості витребувати у позивача за зустрічним позовом докази на підтвердження повноважень особи, за підписом якої було подано зустрічну позовну заяву.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №910/21107/20, Товариство з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Датч Компані Петролеум":
- судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, статті 56, 174, 365 Господарського процесуального кодексу України;
- Північним апеляційним господарським судом не враховано, що у даній справі мова йде про представництво інтересів іноземної компанії, а тому до даних правовідносин слід також застосовувати Закон України "Про міжнародне приватне право";
- суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності);
- доданий до апеляційної скарги роздрукований витяг із сайту Міністерства корпоративних справ уряду Індії на англійській мові не є належним та допустимим доказом без належним чином засвідченого перекладу на українську мову;
- судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції Верховного суду, викладені в ухвалах від 10.03.2021 у справі №904/326/18, від 15.05.2018 у справі №522/20475/16-ц, від 18.06.2018 у справі №826/17190/17, постанові від 26.06.2019 у справі №826/13396/18.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали про повернення зустрічної позовної заяви відповідача - Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед", скасованої за результатами розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
4.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
4.4. Згідно із частинами четвертою та п`ятою статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
4.5. За змістом частини другої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
4.6. Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
4.7. Частинами першою та другою статті 25 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.
Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
4.8. Відповідно до статті 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.
4.9. Згідно із частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
4.10. Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі N 9901/39/20, ухвалах від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі N 908/183/20 звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
4.11. Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.
4.12. З огляду на зазначену законодавчу норму Верховний Суд дотримується такої позиції: якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім`я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ухвали КГС ВС від 23.01.2020 у справі N 926/1336/19, від 07.03.2018 у справі N 921/502/17-Г/8, від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19).
Також Верховним Судом в ухвалах від 07.03.2018 у справі N 921/502/17-Г/8, від 23.01.2020 у справі N 905/1144/19, від 02.03.2020 у справі N 910/6718/19, від 13.03.2020 у справі N 922/2844/19, від 23.01.2020 у справі N 926/1336/19 викладено правову позицію, що за відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу як представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, та відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей, що така особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в суді без довіреності в порядку самопредставництва, касаційна скарга у справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику.
Отже, вирішуючи питання наявності повноважень у особи, яка звертається від імені юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва, суд з урахуванням вимог частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності повинен дослідити документи, на підставі яких відповідна особа уповноважена діяти від імені органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи незалежно від порядку її створення в порядку самопредставництва, а також перевірити наявність відповідних відомостей та документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за зустрічною позовною заявою Компанія "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед" є іноземною компанією та зареєстрований у республіці Індія.
Для іноземних юридичних осіб, відомості про керівника яких і його повноваження відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повинні надаватися документи на підтвердження повноважень такого керівника, видані відповідно до законодавства країни місцезнаходження такої юридичної особи, які належним чином оформлені для їх представлення на території України, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №522/20475/16-ц, від 18.06.2018 у справі №826/17190/17, від 19.11.2018 у справі №826/15813/16, від 23.04.2021 у справі №916/1457/19, від 06.07.2021 у справі №910/6260/20.
4.13. Відповідно до частини п`ятої статті 180 Господарського процесуального кодексу України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
4.14. Частина перша статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальне правило, згідно з яким у випадку, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви суд першої інстанції постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
4.15. У постанові Верховного Суду від 13.07.2020 у справі №905/2203/19 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.
З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повертає позовну заяву і додані до неї документи.
4.16. Суд першої інстанції, повертаючи зустрічну позовну заяву Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед" на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України виходив з того, що до зустрічної позовної заяви Компанії, яка підписана директором компанії ОСОБА_3 не додано жодних доказів на підтвердження повноважень вказаної особи діяти від імені іноземної юридичної особи. Зворотнього судом апеляційної інстанції не встановлено. Натомість апеляційний господарський суд зазначив, що якщо господарський суд має сумніви стосовно повноважень директора Компанії "Аруді Венчурс Прайвіт Лімітед", то у такому разі суд на підставі статті 182 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений можливості в підготовчому засіданні витребувати від позивача відповідні докази на підтвердження повноважень особи, за підписом якої було подано зустрічну позовну заяву.
З урахуванням наведеного та у зв`язку з тим, що до матеріалів зустрічної позовної заяви не додано належних документів на підтвердження статусу ОСОБА_3 як керівника останньої, місцевий господарський суд обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Висновки суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування у даній справі положень частини першої статті 174 та статті 182 Господарського процесуального кодексу України є помилковими.