ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2021 року
Київ
справа №240/2549/19
адміністративне провадження № К/9901/34765/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (суддя Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (судді: Капустинський М.М. (головуючий), Охрімчук І.Г., Смілянець Е. С.) у справі №240/2549/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма 777" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.12.2018 №0068745412.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що прийняте всупереч нормам законодавства, оскільки усі податкові накладні були виписані по операціям з поставки товарів (послуг) населенню у роздріб та фізичним особам-підприємцям, які не є платниками податку на додану вартість (ПДВ), оподатковувались за основною ставкою та не надавались покупцю, а отже такі не повинні реєструватись в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем також зазначено, що повторність проведення камеральних перевірок за один і той же період, з одних і тих же питань, не допускається. З акта камеральної перевірки вбачається, що її проведено за звітний (податковий) період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року. Однак періоди, які перевіряються, вже були предметом ряду аналогічних камеральних перевірок. Також Товариство вказує, що контролюючим органом було порушено строки проведення камеральної перевірки, оскільки перевірка даних податкової звітності використовує відомості з податкової декларації, тому має проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової накладної.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що камеральна перевірка, оформлена актом від 15.11.2018, проведена за звітні податкові періоди лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року, які вже були предметом аналогічних камеральних перевірок, за виключенням періоду - лютий, серпень, жовтень 2017 року та січень, травень, жовтень 2018 року. Враховуючи, що проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено, то протиправність її проведення та безпідставність висновків, які покладені в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, безпідставність застосування штрафу.
При цьому суди встановили, що податкові накладні, зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять у розділі V зазначення код ставки ПДВ - "20", що свідчить про те, що такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ, а рядки VIII "Усього обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% (код ставки 901)" та ІХ "Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)" цього розділу не заповнені. У зв`язку з зазначеним, посилання позивача, в обґрунтування однієї з причин неправомірності спірного рішення, на те, що він звільнений від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, судами до уваги не взято.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом на підставі пп.20.1.4 п.20.1 п.20, п.57.2 ст.57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року ТОВ "Норма 777" про що складено акт ід 15.11.2018 №3972/06-30-54-12-31, яким встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з податку на додану вартість.
На підставі висновків акту перевірки та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2018 №0068745412, яким на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України застосовано до Товариства штрафні санкції у загальному розмірі 741594,90 грн.
Також судами встановлено, податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодекус України, містять у розділі V зазначення код ставки ПДВ - "20", що свідчить про те, що такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ, а рядки VIII "Усього обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% (код ставки 901)" та ІХ "Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)" цього розділу не заповнені.
Судами першої та апеляційної інстанції було також на підставі письмових пояснень контролюючого органу (а.с.52, т.3) встановлено, що частково періоди (лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року), які перевірялись під час проведення камеральної перевірки 15.11.2018, вже були предметом аналогічних дев`яти камеральних перевірок, за виключенням періоду - лютий, серпень, жовтень 2017 року та січень, травень, жовтень 2018 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що судами не взято до уваги факту проведення камеральної перевірки за звітний податковий період лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень - жовтень 2018 року щодо своєчасності реєстрації податкових накладних з ПДВ, які не були відображені в інших актах камеральних перевірок за вказаний період.
9. Товариством відзиву на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)
10.1. Підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
10.2. Пункт 75.1 статті 75.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
10.3. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
10.4. Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
10.5. Пункт 76.3 статті 76.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
10.6. Пункт 102.1 статті 102.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
10.7. Пункт 109.1 статті 109.
Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
10.8. Пункт 120-1.1 статті 120-1.
Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
10.9. Пункт 201.1 статті 201.
На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
10.10. Пункт 201.5 статті 201.
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
10.11. Пункт 201.10 статті 201.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
10.12. Пункт 11 підрозділу 2 розділу XX.
З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. На платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних у термін встановлений податковим законодавством.
При цьому обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, та виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
12. Порушення встановленого терміну реєстрації податкової накладної свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення.
13. Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Нормами податкового законодавства не передбачено обмежень у проведенні камеральних перевірок за аналогією з нормою пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, якою заборонено контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки з питань, що вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
15. Задовольняючи позовні вимоги Товариства суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки камеральної перевірки, викладені в акті перевірки від 15.11.2018 за №3972/06-30-54-12-31 щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з ПДВ за лютий, квітень, липень-грудень 2017 року, січень-жовтень 2018 року", є неправомірними, оскільки вказані періоди раніше вже перевірялися контролюючим органом (крім періодів - лютий, серпень, жовтень 2017 року, та січень, травень, жовтень 2018 року). Враховуючи той факт, що нормами Податкового кодексу України не передбачено проведення повторної камеральної перевірки, суди дійшли висновку, що протиправність проведення перевірки та безпідставність її висновків, свідчить про безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, протиправність застосування штрафу.
Проте колегія суддів зазначає, що такий висновок не відповідає правильному правозастосуванню норм Податкового кодексу України, що регулює спірні правовідносини, оскільки жодною нормою вказаного Кодексу не передбачено обмежень у проведенні камеральних перевірок за аналогією з нормою пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, якою заборонено контролюючим органам проводити документальні позапланові перевірки з питань, що вже були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, а тому суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень помилково врахували посилання позивача на обставини повторності проведеної перевірки з аналогічних питань. Крім того, у даному випадку, у ході камеральної перевірки підлягали перевірці і періоди (лютий, серпень, жовтень 2017 року, та січень, травень, жовтень 2018 року), які не підлягали перевірці під час попередніх камеральних перевірок.
Безпідставними є також і посилання суду апеляційної інстанції на порушення контролюючим органом строку проведення камеральної перевірки, який визначений п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України.
Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу (протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання), контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Тобто пункт 200.10 статті 200 та абзац перший пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України встановлюють граничний строк для проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючих розрахунків, натомість проведення камеральних перевірок з інших питань врегульовано абзацом другим пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України та встановлено, що такі перевірки проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже камеральною перевіркою предметом перевірки якої є, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.
При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанції помилково дійшли протилежних висновків.
16. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, а також встановлених судами обставин справи, зокрема, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять у розділі V зазначення код ставки ПДВ - "20", що свідчить про те, що такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються ПДВ, а рядки VIII "Усього обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% (код ставки 901)" та ІХ "Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)" цього розділу не заповнені, чим фактично було спростовано посилання позивача, про те, що він звільнений від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що Товариством було порушено визначений законом строк реєстрації податкових накладних, а тому контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штраф у відповідності до п. 120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні відносини та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування податкового повідомлення - рішення, яке прийнято контролюючим органом у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а тому касаційна скарга Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року підлягає задоволенню.
19. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
20. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша стаття 351 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №240/2549/19 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма 777".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.