ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа №280/1789/19
адміністративне провадження № К/9901/8749/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 280/1789/19
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради
про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Шальєвої В. А., суддів: Білак С. В., Олефіренко Н. А.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради в наданні ФОП ОСОБА_1 паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради надати ФОП ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруд за адресою:
АДРЕСА_1. 2 . В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувані відмови є безпідставними та незаконними, оскільки відповідач безпідставно, з порушенням зазначених нормативно-правових актів відмовляє позивачу у наданні паспорту ТС, яка на законних підставах розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 1994 року, чим перешкоджає у веденні підприємницької діяльності.
Так, у відмові в наданні паспорту прив`язки ТС відповідач не вказав про передбачені вказаними нормативними актами підстави відмови, отже при розгляді заяв відповідач діяв не на підставі та у спосіб, передбачений законодавством.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 10 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час звернення до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради не дотримано процедуру, встановлену чинним законодавством, для отримання паспорту прив`язки тимчасової споруди.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради в наданні ФОП ОСОБА_1 паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, викладену у листах від 02 січня 2019 року № 6247 та від 21 лютого 2019 року № 0594. Зобов`язано Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради повторно розглянути заяви ФОП ОСОБА_1 про надання паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, з прийняттям вмотивованого рішення відповідно до вимог законодавства. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні паспорту прив`язки ТС з підстав, не передбачених Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 26 березня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судом не враховано, що поданий позивачем пакет документів було визнано таким, що виконаний з відхиленням від державних будівельних норм, стандартів та правил, що є підставою для визнання його недійсним.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26 березня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 11 серпня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у вересні 2016 року ОСОБА_2 подана заява про видачу паспорту прив`язки ТС відповідно до вимог наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" та рішення Запорізької міської ради від 25 серпня 2016 року № 52 "Про затвердження Положення, що регулюють правовідносини функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та об`єктів дрібнороздрібної торговельної мережі на території м. Запоріжжя".
13. ОСОБА_2 отримано відповідь Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 05 жовтня 2016 рокк № 4552, в якій відповідач послався на порушення охоронної зони електричних мереж 6 кВ/0,4 кВ, норм ДБН щодо відстані розміщення ТС від житлового будинку та рекомендував надати на розгляд Департаменту матеріали схеми благоустрою прилеглої території, виконаної на матеріалах інженерно-геодезичних вишукувань масштабу 1:500 в обсязі, який у подальшому надасть можливість закріпити територію для благоустрою ТС відповідно до п. 5.14 Правил.
14. 20 грудня 2016 року ОСОБА_1 оформив з ОСОБА_2 договір оренди вищевказаної ТС.
15. 29 грудня 2016 року ОСОБА_2 повторно звернулась до відповідача з заявою про надання паспорту прив`язки ТС по АДРЕСА_1 . Враховуючи попередній лист Департаменту ОСОБА_2 від 05 жовтня 2016 року № 4552 та перераховані в ньому зауваження, додатково до заяви та схеми розміщення ТС, ескізи фасадів ТС у кольорі МІ: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; схеми благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; було також надано документи, які підтверджують відповідність розташування зазначеної ТС "Правилам охорони електричних мереж", а саме лист ВАТ "Запоріжжяобленерго" від 29 липня 2016 року № 55/13-7432, яким підтверджується, що охоронна зона КЛ-0,4 кВ тимчасовою спорудою не порушена. Також ГУ ДСНС України в Запорізькій області листом від 30 грудня 2016 року № 04/2-3/10538 та листом від 28 лютого 2017 року № 04/2-31/1046 підтвердило, що ТС по АДРЕСА_1 (кіоск № 118) розташована з урахуванням містобудівних та будівельних норм, зокрема протипожежних.
16. 13 січня 2017 року ОСОБА_2 знов отримала відмову з додатковими зауваженнями. Одним з таких зауважень було те, що ОСОБА_2 не є суб`єктом господарювання, тому з наступними заявами звертався вже ФОП ОСОБА_1, як орендар кіоску та суб`єкт господарювання.
17. У лютому та березні 2017 року ОСОБА_3 повторно звертався до відповідача з заявами про надання йому паспорту ТС, проте знов отримав чергову відмову та зауваження, які виконав, та 22 вересня 2017 року звернувся до відповідача з оновленим пакетом документів.
18. У жовтні 2017 року отримав відмову у наданні паспорту прив`язки ТС від 09 жовтня 2017 року № 4833 із зазначенням нових підстав, які не передбачені ані наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244, ані рішенням Запорізької міської ради від 25 серпня 2016 року № 52.
19. Останні відмови позивачем отримано від відповідача 09 листопада 2018 року, 02 січня 2019 року та 21 лютого 2019 року (листи департаменту архітектури та містобудування від 09 листопада 2018 року N 9 5407, від 02 січня 2019 року № 6247 та від 21 лютого 2019 року N9 0594).
20. Вважаючи протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради в наданні позивачу паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
24. За приписами ч. 4 ст. 28 Закону № 3038-VI розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
25. Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244).
26. Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
27. Згідно з п. 1.5 та 1.6 Порядку № 244 комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.
Комплексна схема розміщення ТС та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб`єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
28. Згідно з пунктом 1.12 Порядку № 244 при розміщенні тимчасових споруд ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).
29. Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.
Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (пункт 2.2 Порядку № 244).
30. Згідно з пунктом 2.3 Порядку № 244 до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Приписами пункту 2.4, 2.6 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
31. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7, 2.10 Порядку № 244).
32. Згідно з пунктами 2.11, 2.12, 2.13 Порядку № 244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
При оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком. Згідно з пунктом 2.14 паспорт прив`язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.
33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач у листах від 02 січня 2019 року № 6247 та від 21 лютого 2019 року № 0594 про відмову в наданні паспорту привязки тимчасової споруди не зазначав про надання позивачем недостовірних відомостей.
Поряд з цим, ФОП ОСОБА_1 для отримання паспорту прив`язки ТС обидва рази подавався повний пакет документів, перелік яких визначено у пункті 2.6 Порядку № 244.
Отже, посилання Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради у вказаних листах про надання позивачем неповного пакету документів є безпідставними.
Зазначення відповідачем у листах, якими повернуто документи позивачу та відмовлено у наданні паспорту прив`язки, про те, що наданий позивачем пакет документів визнано таким, що виконано з відхиленням від державних будівельних норм, стандартів і правил, що є підставою для визнання його недійсним, не узгоджується з підставами для відмови у наданні паспорту прив`язки ТС, визначеними пунктом 2.14 Порядку № 244, який є вичерпним.
34. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки відповідачем відмовлено позивачу у наданні паспорту прив`язки ТС з підстав, не передбачених Порядком № 244, то такі відмови Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради є протиправними.
35. Суд вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції, що для належного способу захисту, необхідного для поновлення прав позивача, є зобов`язання Департаменту повторно розглянути заяви позивача про надання паспорту прив`язки, з прийняттям вмотивованого рішення.
36. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
37. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
38. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
39. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
40. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
41. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
43. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -