ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1949/19
адміністративне провадження № К/9901/9337/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року (головуючий суддя Димерлій О.О., судді Танасогло Т.М., Єщенко О.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕКО" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, правонаступником якої є Чорноморська митниця Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕКО" (далі - ТОВ "БЕКО") звернулось до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, правонаступником якої є Чорноморська митниця Держмитслужби (далі - Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів, якими збільшено митну вартість товарів імпортованих позивачем: від 21 листопада 2018 року № UA508070/2018/000110/2, від 29 листопада 2018 року № UA508070/2018/000115/2, від 30 листопада 2018 року № UA508070/2018/000117/2, від 14 грудня 2018 року № UA508070/2018/000119/2, від 27 грудня 2018 року № UA508070/2018/000122/2.
В обґрунтуванні позовних вимог посилалось на те, що оскаржувані рішення Митниці про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог статей 54-55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки графа 33 вказаного рішення не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. Рішення не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Позивач також вказував, що відповідачем не зазначено підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та не вказано, які саме документи містять розбіжності, що передбачено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору".
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення Митниці про коригування митної вартості товарів, якими збільшено митну вартість товарів імпортованих ТОВ "БЕКО": від 21 листопада 2018 року № UA508070/2018/000110/2, від 29 листопада 2018 року №UA508070/2018/000 115/2, від 30 листопада 2018 року № UA508070/2018/000117/2, від 14 грудня 2018 року № UA508070/2018/000119/2, від 27 грудня 2018 року №UA508070/2018/000 122/2. Стягнуто з Митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "БЕКО" судовий збір у сумі 9605 грн, шляхом безспірного списання.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості. Водночас, на думку суду, надані ТОВ "БЕКО" до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов ТОВ "БЕКО" на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишено без розгляду.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ "БЕКО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року залишити в силі. Зокрема, у скарзі позивач зазначив, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки на його думку, строк на оскарження рішень Митниці про коригування митної вартості товарів становить 1095 днів, адже має визначатись, виходячи з положень частини п`ятої статті 24 МК України та статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, позивач вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо строків на звернення до суду з позовом про оскарження рішень митниці про коригування митної вартості товарів, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа №815/2541/17) та від 28 листопада 2019 року (справа №820/12061/15).
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 року №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби України", згідно зі статтею 52 КАС України, вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та допустити заміну відповідача у цій справі з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на Чорноморську митницю Держмитслужби.
Чорноморська митниця Держмитслужби скористалася своїм правом та надіслала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначила, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просила залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення суду апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді та грудні 2018 року згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту № KD160401 від 1 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ "БЕКО" та підприємством Yiwu Jinyu Industry and Trade Co., Ltd, Китай, з урахуванням укладених між вказаними сторонами додаткових угод № 1 від 30 березня 2017 року, № 2 від 20 жовтня 2017 року, № 3 від 23 жовтня 2017 року, № 4 від 12 березня 2018 року на митну територію України на умовах CFR Одеса здійснено поставку товарів побутового призначення, обладнання та сировину для виробництва товарів побутового призначення.
З метою проходження митного оформлення вантажу позивачем було подано до Митниці відповідні митні декларації та повний пакет документів, передбачений статтею 53 МК України.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, якими збільшено митну вартість товарів імпортованих позивачем: від 21 листопада 2018 року № UA508070/2018/000 110/2, від 29 листопада 2018 року № UA508070/2018/000115/2, від 30 листопада 2018 року № UA508070/2018/000117/2, від 14 грудня 2018 року № UA508070/2018/00011 9/2, від 27 грудня 2018 року № UA508070/2018/000122/2.
Не погодившись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості товару, ТОВ "БЕКО" звернулось до суду з позовом у даній справі.
Суд з огляду на підстави касаційного перегляду, а саме порушення норм процесуального права, не дублює встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини у цьому рішенні.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до частин першої та другої