ПОСТАНОВА
Іменем України
11 серпня 2021 року
Київ
справа №280/130/19
адміністративне провадження № К/9901/31079/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №280/130/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області
третя особа Приморська міська рада Приморського району Запорізької області
про визнання незаконним та скасування рішення
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 (головуючий суддя: Стрельнікова Н. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (колегія у складі: головуючого судді Білак С.В., суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суд з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа: Приморська міська рада Приморського району Запорізької області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати Рішення №458 від 29.08.2018 про скасування дії паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ТС №04.03/931.4 від 23.05.2017.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач взагалі не мав повноважень, передбачених чинним законодавством України, проводити перевірку предметом якої є законність видачі паспорту прив`язки належних позивачу тимчасових споруд та приймати рішення про його скасування. Також чинне законодавство не містить юридичних приписів щодо права головного інспектора будівельного нагляду скасовувати ті рішення об`єкта нагляду, які прийняті на виконання повноважень, що не передбачені Законом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Департамент ДАБІ у Запорізькій області, встановивши порушення вимог містобудівного законодавства під час видачі Паспорту прив`язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності, реєстраційний номер ТС №04-03/931/4 від 23.05.2017, мав право та обов`язок прийняти рішення про його скасування, оскільки Паспорт видано з порушенням вимог містобудівного законодавства. Суди також звернули увагу на те, що позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, жодним чином не спростовує зміст виявленого порушення щодо невідповідності Паспорту вимогам містобудівного законодавства, а лише посилається на відсутність у відповідача повноважень на прийняття рішення про скасування Паспорту, проте, зазначені доводи позивача були спростовані в ході розгляду адміністративної справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 08.11.2019 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу Верховного Суду було направлено касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та змінити або ухвалите нове, яким позов задовольнити.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що паспорт прив`язки тимчасових споруд №04.03/93/4 від 23.05.2017 було видано відповідно до норм чинного на момент видачі такого паспорту законодавства, а рішення про його скасування прийнято незаконно та на підставі припущень працівників контролюючого органу.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 11.11.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 280/130/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа: Приморська міська рада Приморського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення.
10. Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 11.08.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як встановлено судами попередніх інстанції, рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради від 24.03.2017 №31 про надання згоди на можливість розміщення тимчасових споруд на предпляжній території центрального пляжу в м.Приморськ ФОП ОСОБА_1 надано згоду на можливість встановлення двох зблокованих тимчасових споруд, загальною площею 60 кв.м на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1, згідно "Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності на предпляжній території центрального пляжу по АДРЕСА_1, для здійснення підприємницької діяльності строком на 5 (п`ять) років.
12. 23.07.2017 ФОП ОСОБА_1 видано паспорт прив`язки двох тимчасових споруд ТС №1, №2 згідно Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності на предпляжній території центрального пляжу по АДРЕСА_1 (перед пляжна територія центрального пляжу).
13. Першим заступником голови ДАБІ України видано наказ від 23.08.2018 №1089 "Про проведення позапланової перевірки", яким наказано Департаменту ДАБІ у Запорізькій області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Приморської міської ради Приморського району Запорізької області містобудівної діяльності, а саме: надання паспортів прив`язки групи тимчасових споруд від 04.05.2017 №04-03/829/2; від 23.05.2017 №04-03/931/4; від 25.05.2017 №04-03/963/5; від 13.07.2017 №04-03/2024/7; від 03.05.2018 №50/30/04-15, №52/32/04-15, №51/31/04-15, №53/33/04-15; від 07.05.2018 №56/36/04-15, №54/34/04-15, №55/35/04-15; від 10.05.2018 №57/37/04-15; від 11.05.2018 №58/38/04-15.
14. На підставі виданого наказу від 23.08.2018 №1089 відповідачем складено направлення на проведення позапланової перевірки від 29.08.2018 №25.
15. За результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту складено акт від 29.08.2018, в якому, зокрема, було зазначено, що 23.05.2017 відділом містобудування та архітектури Приморської міської ради Приморського району Запорізької області за реєстраційним номером ТС №04-03/931/4, видано Паспорт прив`язки тимчасової споруди, відповідно до якого: назва об`єкту - "Дві тимчасові споруди"; адреса будівництва - АДРЕСА_1 (предпляжна територія центрального пляжу згідно комплексної схеми ТС №1, №2); замовник - ФОП ОСОБА_1 ; підписаний - начальником відділу житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та підприємництва Приморської міської ради Приморського району Запорізької області - Кононовим В.В . Паспорт прив`язки тимчасової споруди оформлено з порушенням вимог п.8.25 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій", п.10.17 ДБН 360-92** та ст.89 Водного кодексу України, зокрема ТС розміщена на прибережній захисній смузі та не зазначено відстані до урізу води".
16. Також в зазначено акті вказано, що при видачі всіх вищевказаних паспортів прив`язки ТС відділом містобудування та архітектури Приморської міської ради Приморського району Запорізької області було порушено вимоги п.1.12 "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №24, вимоги п.8.2.5 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій", вимоги п.10.17 ДБН 360-92** та ст. 89 Водного кодексу, згідно яких забороняється будівництво будинків, споруд та комунікацій у приміських прибережних смугах завширшки менше 100 м від урізу води, а у приморських курортних зонах за наявності пляжу - менше 100 м від його суходільної межі.
17. На підставі проведення позапланової перевірки відповідачем 29.08.2018 прийнято рішення №458 про скасування дії Паспорту прив`язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності, назва об`єкту - "Паспорт прив`язки двох тимчасових споруд", реєстраційний номер ТС №04-03/913/4 від 23.05.2017 року, у зв`язку з тим, що паспорт видано з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме вимог п.1.12 "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, п.8.2.5 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій", п.10.17 ДБН 360-92** та ст.89 Водного кодексу України.
18. Не погоджуючись із винесеним рішенням від 29.08.2018 №458 про скасування дії Паспорту прив`язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності позивач звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
20. Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність", "Про благоустрій населених пунктів", а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698.
21. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
22. Згідно з положеннями частини першої статті 411 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
23. За правилами, наведеними в частині другій статті 411 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
24. Відповідно до частини третьої статті 411 Закону № 3038-VI з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
25. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина четверта статті 411 Закону № 3038-VI) .
26. Отже, вказаним Законом передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки. Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.
27. Як встановлено судом, головним інспектором будівельного нагляду архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Відділу містобудування та архітектури Приморської міської ради, тобто фактично здійснено захід державного архітектурно-будівельного нагляду.
28. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698).
29. Відповідно до пункту 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
30. Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
31. Таким чином, до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об`єктами нагляду, скасовувати чи зупиняти дії прийнятих ними рішень.
32. Відповідно до пункту 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
33. Пунктами 32-34 Порядку № 698 визначено, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
34. Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду діяв у межах повноважень, визначених Законом.
35. Що ж стосується правомірності скасування відповідачем Паспорта прив`язки ТС колегія суддів зазначає наступне.
36. Згідно з пунктом 1.12 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого 21.10.2011 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068 (далі - Порядок № 244), при розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
37. Відповідно до підпункту 8.2.5 пункту 8.2 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій" в межах водоохоронних зон залежно від призначення і стану водного об`єкту, функціонального призначення і стану прилеглих територій і їх природної цінності треба виділяти наступні категорії територій: природні території, що особливо охороняються - території природного комплексу, для яких встановлено відповідний статус; проектування в межах територій з цим статусом регламентується режимами особливої охорони і використання природних територій, що особливо охороняються, відповідно до [22]; території реконструкції і екологічної реабілітації - у межах цих територій під час проектування треба передбачати реабілітацію основних функцій водоохоронних зон, відновлення елементів і компонентів природного комплексу відповідно до [22]. Господарська діяльність у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, в прибережних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів і на островах - у внутрішніх морських водах регламентується статтею 89 Водного кодексу України [10].
38. Як зазначено у пункті 10.17 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", розміри водоохоронних зон визначаються з урахуванням рельєфу місцевості, рослинного покриву, характеру їх використання і погоджуються з органами по регулюванню використання і охороні вод і землі місцевими органами державної виконавчої влади. Прибережні смуги річок установлюються по обох берегах уздовж урізу води (у меженний період) завширшки, м: Уздовж берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми. При проектуванні нових населених пунктів розміри водоохоронних зон треба приймати не менше, м: а) для річок довжиною понад 100 км до 100 б) для річок довжиною 50 - 100 км до 50 в) для річок довжиною до 50 км не менше 20 У водоохоронних зонах, прибережних смугах забороняється розміщення полігонів для твердих побутових відходів та неутилізованих промислових відходів, складів нафтопродуктів, складів для зберігання отрутохімікатів і мінеральних добрив, накопичувачів стічних вод тваринницьких комплексів і ферм. У межах територій міських і сільських поселень допускається за погодженням із органами охорони природи розміщення окремих об`єктів виробничої та соціальної сфери, обладнаних централізованою каналізацією. Експлуатацію водосховищ та їхніх нижніх б`єфів, які використовуються або намічаються до використання як джерела господарсько-питного і культурно-побутового водокористування, слід здійснювати з урахуванням Санітарних правил проектування, будівництва і експлуатації водосховищ. У трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів забороняється будівництво: а) промислових підприємств та інших об`єктів, не пов`язаних з розвитком і обслуговуванням курортів, крім морських портів та інших об`єктів морського транспорту, об`єктів рибної промисловості і організацій, які виконують берегозміцнювальні та протизсувні роботи; б) індивідуального житла, крім населених пунктів, вказаних у розпорядженні Кабінету Міністрів України; в) будинків, споруд і комунікацій у приморських прибережних смугах завширшки менше 100 м від урізу води, а у приморських курортних зонах за наявності пляжу - менше 100 м від його суходільної межі.
39. Статтею 88 Водного кодексу України встановлено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води. Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства. До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори. У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов`язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману. У межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування.
40. Статтею 89 Водного кодексу України встановлені обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
Відповідно до вказаної норми прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється: 1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; 3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу; 4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.
У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
41. Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Приморської міської ради рішенням №5 від 17.02.2017 затверджено Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності на предпляжній території центрального пляжу по АДРЕСА_1 (а.с. 23).
42. Положеннями статті 28 Закону № 3038-VI визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
43. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина четверта статті 28 Закону № 3038-VI).
44. Як зазначалося вище, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджений Порядок № 244.
45. Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
46. Згідно з пунктом 1.12 Порядку № 244 при розміщенні тимчасових споруд ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
47. Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).
48. Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.
49. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (пункт 2.2 Порядку № 244).
50. Згідно з пунктом 2.3 Порядку № 244 до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
51. Приписами пункту 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
52. Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
53. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7, 2.10 Порядку № 244).
54. Згідно з пунктами 2.11, 2.12 Порядку № 244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
55. Згідно з пунктом 2.13 Порядку № 244 при оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком. Згідно з пунктом 2.14 паспорт прив`язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.
56. При цьому, відповідно до пункту 2.27 Порядку № 244 дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.
57. Отже, аналіз зазначених норм права, дає підстави для висновку, що паспорт прив`язки як дозвільний документ, на підставі якого здійснюється розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, оформлює та видає відповідний орган за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, з урахуванням містобудівної документації, зокрема, у відповідності місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення ТС.
58. У справі, що розглядається суди не встановили, що розміщення ТС позивача не відповідає Комплексній схемі розміщення ТС на території Приморської міської ради, зокрема, схемі, що затверджена рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради від № 5 від 17.02.2017 і діяла на день видачі паспорта прив`язки.
59. Отже, оформлення позивачеві паспорта прив`язки ТС здійснено у відповідності до вимог наведеного вище Порядку № 244 та на підставі рішення виконавчого комітету Приморської міської ради від 24.03.2017 № 31 про надання згоди позивачеві на можливість встановлення двох зблокованих тимчасових споруд, загальною площею 60 кв.м на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1 згідно "Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для підприємницької діяльності на предпляжній території центрального пляжу по АДРЕСА_1", тому зазначені в акті перевірки від 29.08.2018 порушення не можуть бути підставою для скасування паспорта прив`язки ТС.
60. Такого ж висновку в аналогічній справі дійшов Верховний Суд у постанові 20.01.2021 (справа № 280/592/19).
61. Вказане свідчить про наявність підстав для визнання протиправним рішення відповідача №458 від 29.08.2018 про скасування дії паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ТС №04.03/931.4 від 23.05.2017 та скасування такого рішення.
62. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
63. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
64. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
65. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
66. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
67. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
68. Відповідно до частин 1, 3 та 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
69. За подання позову до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн, за подання апеляційної скарги - 2881,5 грн та за подання касаційної скарги - 3842 грн.
70. Оскільки суд касаційної інстанції задовольнив позовні вимоги позивача, то на його користь необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 8485,5 грн.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 скасувати та прийняти нову постанову.
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа - Приморська міська рада Приморського району Запорізької області, про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №458 від 29.08.2018 про скасування дії паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ТС №04.03/931.4 від 23.05.2017.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8485,5 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.