1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 320/8317/20

адміністративне провадження № К/9901/4309/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 320/8317/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправною бездіяльності

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 (головуючий суддя Панова Г.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 (колегія у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Земляної Г.В., Файдюка В.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо ненарахування та невиплати із 17.07.2018 підвищення до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 17.07.2018 донарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із Законом України "Про Державний бюджет" на відповідний рік).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 21.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання безпосередньо до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

3. 13.10.2020 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій позивач зазначила про те, що порушення права позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції чинній до 01.01.2015, є триваючим правопорушенням, яке триває з 17.07.2018 і по даний час. Таким чином, за умови застосування строку звернення до суду, такий строк не пропущено до позовних вимог що передують шестимісячному строку звернення до суду та по даний час. На переконання скаржника, якщо заявлено позовні вимоги про захист права у триваючих правопорушеннях (за умови, що до певного проміжку часу, в якому відбулося порушення права позивача, не пропущено строк звернення до суду), суд не може на основі п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України повернути позовну заяву, адже вона стосується також періоду часу, в якому позивач має право на звернення до суду і ним дотримані всі процесуальні вимоги, у тому числі строк звернення до суду. У протилежному випадку право позивача на звернення до суду (ст. 5 КАС України, ст. 55 Конституції України) стосовно частини позовних вимог, відносно яких дотриманий строк звернення до суду, буде порушено судом.

4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021, позовну заяву повернуто позивачеві.

5. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції, з висновками якого подився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає поверненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, яку зареєстровано у Суді 09.02.2021, в якій просив скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, порушив право позивача на звернення до суду (ст. 5 КАС України, ст. 55 Конституції України), адже не врахував, що стосовно частини позовних вимог у триваючому порушенні, що передують шестимісячному строку звернення до суду та по даний час позивачем дотриманий строк звернення до суду. Щодо застосування судом строку звернення до суду до частини позовних вимог, що виходять за межі шестимісячному строку від дати звернення до суду, скаржник зазначає, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 09.02.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2021 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.

10. Ухвалою від 22.02.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021.

11. Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 11.08.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

13. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14. Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

15. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

16. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

17. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

18. Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19. Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

20. Частиною 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

21. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

23. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

24. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

25. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

26. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

27. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

28. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

29. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду (постанова від 31.03.2021, справа № 240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20).

30. Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини 2 статті 123 КАС України, однак Верховний Суд звертає увагу на наступне.

31. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 12.09.2020 (а.с. 5) та просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати із 17.07.2018 підвищення до пенсії та зобов`язати відповідача здійснити донарахування та виплату підвищення до пенсії з 17.07.2018.

32. Тобто, враховуючи дату звернення позивача до суду, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період 12.03.2020 заявлені в межах передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, що свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про повернення позову позивачеві в частині цих вимог з посиланням на ст. 123 КАС України.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. У зв`язку з вказаним, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2021 підлягають скасуванню в частині повернення позову щодо позовних вимог за період 12.03.2020 з направленням справи до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд -


................
Перейти до повного тексту