ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/2656/16
адміністративне провадження № К/9901/35713/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.01.2017 (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Літвіна Н.М., судді: Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технічні системи безпеки" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські технічні системи безпеки" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2015 №0025131503, яким застосовані штрафні санкції в сумі 6690,31грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку юридичних осіб.
Позивач мотивує свої вимоги, зокрема, тим, що встановлення податковим органом порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку юридичних осіб відбулося без урахування того, що платник податків перебував на території проведення антитерористичної операції, а саме у місті Луганську, адже саме вказана обставина унеможливлювала своєчасно виконати відповідний податковий обов`язок, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України від 17.02.2016 №5857 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а відтак застосування штрафних санкцій є безпідставним.
Постановою Окружного адміністративного суду від 10.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції у зв`язку із пропуском ним граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку юридичних осіб, оскільки пропуск зазначеного строку зумовлений знаходженням Товариства на території проведення антитерористичної операції й сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили засвідчено настання у нього таких обставин.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначаючи про відсутність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки під час перевірки встановлено, що позивачем порушено граничний строк сплати грошового зобов`язання з єдиного податку юридичних осіб.
Письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу до суду не надходило.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що посадовими особами відповідача проведено перевірку Товариства щодо своєчасності сплати податків і зборів до бюджету, за результатами якої складено акт від 07.12.2015 №5612/26-56-15-03-18.
Під час перевірки відповідачем виявлено порушення позивачем положень пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме граничних строків сплати суми грошового зобов`язання з єдиного податку юридичних осіб (на 38 календарних днів) в сумі 33046,55грн.
За підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2015 №0025131503, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 20%, що становить 6690,31грн.
Як зазначили суди, граничний строк здійснення сплати єдиного податку юридичних осіб за другий квартал 2014 року для Товариства становив до 19.08.2014, утім вказаний податок сплачено із затриманням, а саме: 26.09.2014 в сумі 31324,86грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.09.2014 №97.
В той же час, позивач до 19.01.2015 знаходився на території проведення антитерористичної операції у Луганській області, а саме у місті Луганськ, вулиця Ломоносова, 73, офіс 115.
На підтвердження обставин непереборної сили позивачем долучено до матеріалів справи сертифікат №5857 про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України, який засвідчує такі обставини саме щодо спірних правовідносин - із сплати єдиного податку за відповідний період (з 19.08.2014 по 26.09.2014).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
За приписами пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календ