ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа №240/3812/19
адміністративне провадження № К/9901/30337/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітекспо"
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Совгири Д.І., суддів: Франовської К.С., Кузьменко Л.В. від 15.10.2019
у справі № 240/3812/19
за позовом Державної служби геології та надр України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітекспо"
про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року Державна служба геології та надр України (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітекспо" (далі також - відповідач, ТзОВ "Гранітекспо" ), в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5718 від 28.01.2013, наданого ТзОВ "Гранітекспо".
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено: припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5718 від 28.01.2013, надане ТзОВ "Гранітекспо".
4. 04.11.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2019.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.01.2013 ТзОВ "Гранітекспо" надано спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 5718) для видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ), з метою видобування граніту, придатного для виготовлення блоків та виробництва облицювальних виробів з них, порушений вивітрюванням граніт та відходи від виготовлення облицювальних виробів, придатні для виробництва щебеню будівельного і каменю бутового, строком на 17 (сімнадцять) років.
7. 12.12.2016 між Держгеонадра та надрокористувачем укладено Угоду про умову користування надрами з метою видобування корисних копалин № 5718 (далі також - Угода № 5718), яка є невід`ємною частиною Спеціального дозволу № 5718.
8. Відповідно до пункту 1.1 цієї Угоди № 5718 відповідач взяв на себе зобов`язання виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами чинного законодавства.
9. Згідно з пунктом 3.1 Угоди № 5718 умови користування надрами, види та строки виконання надрокористувачем робіт з метою видобування корисних копалин граніту протягом строку дії дозволу визначається в Програмі робіт з видобування корисних копалин, яка підписується сторонами і є додатком 2 та невід`ємною частиною цієї угоди.
10. У період з 12.03.2018 по 21.03.2018 проведено планову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт перевірки № 06-03/23/2018-08/п(17) дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) від 21.03.2018.
11. Згідно з висновками вказаного акта перевірки виявлено наступні порушення ТзОВ "Гранітекспо" вимог законодавства та Угоди № 5718:
- складення акта прийому-передачі Сарновицького родовища граніту у промислове освоєння без представників органів державного геологічного контролю (стаття 40 Кодексу України про надра);
- невиконання пунктів 2 та 3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 5718 від 28.01.2013 у частині виконання умов ДКЗ України (пункт 3.7 протоколу від 30.11.2011 № 2475), а саме необхідність протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами здійснити опрацювання та подати матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів гранітів Сарновицького родовища на державну експертизу до ДКЗ (статті 24, 25 Кодексу України про надра);
- невиконання пункту 5 Угоди про умови користування надрами від 12.12.2016 № 5718 в частині проведення робіт у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт, а саме: пункт 2 Програми робіт "Підготовка матеріалів на отримання земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням надрами в установленому порядку (терміни виконання робіт: 4 квартал 2016 року - 3 квартал 2017 року)"; пункт 3 Програми робіт "Підготовка родовища до розробки: проходка в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; проходження гірничих виробок; буріння та облаштування свердловин (строк проведення робіт: 4 квартал 2017 року)" (стаття 24 Кодексу України про надра);
- невиконання пункту 17 Порядку № 615 та ненадання договору про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункт 7 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №5718 від 28.01.2013 у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку № 615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
12. 21.03.2018 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено припис № №101-14/06, яким відповідачу надано строк для усунення порушень до 23.04.2018, шляхом надання у письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень.
13. Листом від 20.04.2018 № 30 відповідач повідомив Центральний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра про усунення порушень статті 40 Кодексу України про надра шляхом надання відповідно оформленого акта прийому-передачі Сарновицького родовища граніту у промислове освоєння.
14. Враховуючи, наявність інших порушень умов надрокористування, які відповідачем усунуто не було, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра внесено подання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5718.
15. Керуючись пунктом 22 Порядку № 615, дію Дозволу № 5718 зупинено на підставі наказу Держгеонадра № 216 від 27.06.2018 та надано відповідачу 30 календарних днів на усунення порушень.
16. Листом №339/03/14-19 від 08.01.2019 Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра повідомлено відповідача, що в ході виявлення відсутності матеріалів в підтвердження факту усунення Товариством виявлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, відповідним відділом геоконтролю запропоновано Держгеонадра на підставі пункту 23 Порядку № 615 (абзац сьомий частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності") винести на розгляд комісії з питань надрокористування питання щодо анулювання спеціального дозволу № 5718.
17. 17.01.2019 на адресу Держгеонадра надіслано незгоду (заперечення) відповідача щодо припинення права користування надрами згідно з дозволом № 5718, в якому надрокористувач зазначає, що усунув порушення, встановлені під час проведення планової перевірки у березні 2018 року.
18. Позивач, встановивши відсутність доказів, що підтверджували б зазначені відповідачем у незгоді обставини, дійшов висновку про наявність підстав для анулювання спеціального дозволу на користування надрами згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615 у судовому порядку.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
19. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 21.03.2018 ним складено припис №101-14/06 про зобов`язання відповідача усунути виявлені порушення у встановлений термін. Оскільки вимоги припису відповідачем не виконано, наявні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу.
20. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ним повністю усунуті вимоги припису.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як суб`єкт владних повноважень діяв поза межами повноважень, наданих йому законодавством, та не довів правомірність своїх дій щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5718 від 28.01.2013, наданого ТзОВ "Гранітекспо".
22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, виходив з того, що наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується порушення ТзОВ "Гранітекспо" вимог статті 24 Кодексу України про надра.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не враховано, що порушення щодо складання акта прийомки-передачі родовища корисних копалин Сарновицького родовища граніту у промислове освоєння усунуто. ТзОВ "Гранітекспо" вчинило всі необхідні дії, направлені на усунення порушення щодо проведення геолого-економічної оцінки Сарновицького родовища граніту. Також відповідач вчинив всі залежні від нього дії для вирішення питання отримання земельної ділянки в оренду, але з незалежних від нього причин вирішити це питання не може. Припис в частині непредставлення договору про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов не відповідає дійсності, так як на момент перевірки вже існував договір № 26/08-м від 29.08.2013, укладений між ТзОВ "Гранітекспо" та Правобережною геологічною експедицією ДП "Українська геологічна компанія". Перевіряючи наявність підстав для припинення права користування надрами ТзОВ "Гранітекспо", суд апеляційної інстанції не врахував, що можливість усунення порушень вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин відповідачем безпосередньо пов`язана з належним розглядом його заяв щодо відведення йому земельної ділянки для проведення видобування корисних копалин. Обов`язком відповідача є лише звернення із відповідною заявою до розпорядника землі. Відповідач виконав свій обов`язок і неодноразово звертався з цього приводу до Житомирської обласної державної адміністрації. На даний час питання відведення земельної ділянки не прийнято, а тому приступати до використання земельної ділянки за її цільовим призначенням ТзОВ "Гранітекспо" не має права.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
25. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
27. Згідно зі статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
28. Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
29. Згідно зі статтею 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
30.Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі також - Положення № 1174, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
31. Згідно з пунктом 1 Положення № 1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
32. Відповідно до пункту 3 Положення № 1174 основними завданнями Держгеонадра є, зокрема, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
33. Згідно із підпунктами 9, 10, 12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
34. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (тут і далі також - Порядок № 615, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
35. Пунктом 23 Порядку № 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
36. Згідно з частиною першою статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
37. Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.
38. Положеннями частини третьої цієї статті передбачено, що законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
39. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, зокрема, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру.
40. Абзац 5 частини сьомої статті 4-1 Закону передбачає, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до припису від 03.04.2018 №101-14/06 згідно з актом перевірки були встановлені наступні порушення:
- акт прийомки-передачі Сарновицького родовища граніту у промислове освоєння складений без представників органів державного геологічного контролю;
- не виконуються пункти 2 та 3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 5718 від 28.01.2013 у частині виконання умов ДКЗ України (пункт 3.7 протоколу від 30.11.2011 №2475), а саме щодо необхідності протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами опрацювати та подати матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів граніту Сарновицького родовища на державну експертизу до ДКЗ;
- не виконується пункт 5 Угоди про умови користування надрами від 12.12.2016 № 5718 в частині проведення робіт у терміни та в межах, зазначених в Програмі робіт та пункт 2 Програми робіт "Підготовка матеріалів на отримання земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користування надрами у встановленому порядку (термін виконання робіт 4 квартал 2016 року - 3 квартал 2017 року)";
- не виконується пункт 5 Угоди про умови користування надрами від 12.12.2016 № 5718 в частині проведення робіт у терміни та в межах, зазначених в Програмі робіт та пункт 2 Програми робіт "Підготовка родовища до розробки: в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; проходження гірничих виробок; буріння та облаштування свердловин" (строк проведення робіт - 4 квартал 2017 року);
- не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами;
- не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункт 7 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 5718 від 28.01.2013 у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку № 615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
42. Зазначеним приписом встановлено строк для усунення вказаних порушень до 23.04.2018.
43. Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що в частині відповідачем виконано вимоги припису, натомість в іншій частині такі не виконані ним з незалежних від нього причин.
44. Щодо пункту першого припису судом першої інстанції встановлено, що порушення щодо складання акта прийомки-передачі родовища корисних копалин Сарновицького родовища граніту у промислове освоєння усунуте, що підтверджується актом від 12.04.2018.
45. Щодо невиконання пункту 2 припису судом першої інстанції встановлено, що на виконання пунктів 2 та 3 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 5718 від 28.01.2013 між ТзОВ "Гранітекспо" та ТзОВ "Житомирбуррозвідка" укладений договір №31 від 19.03.2018, згідно з умовами якого ТзОВ "Житомирбуррозвідка" взяла на себе зобов`язання з проведення повторної геолого-економічної оцінки Сарновицького родовища граніту. 11.10.2018 звіт "Повторна геолого-економічна оцінка Сарновицького родовища граніту у Коростенському районі Житомирської області" передано ДКЗ України на розгляд, про що свідчить лист №7. Відповідно до довідки Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 08.11.2018 № 1382/08 рішенням колегії ДКЗ від 08.11.2018 (протокол № 4575) станом на 01.10.2018 повторно апробовані балансові запаси гранітів загальнодержавного значення Сарновицького родовища.
46. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТзОВ "Гранітекспо" вчинило усі необхідні дії, направлені на усунення порушення щодо проведення геолого-економічної оцінки Сарновицького родовища граніту.
47. В частині доводів позивача про невиконання ТзОВ "Гранітекспо" пунктів 3 та 4 припису судом першої інстанції встановлено наступне.
48. Відповідно до пункту 5 Угоди про умови користування надрами від 12.12.2016 № 5718 та пункту 2 Програми робіт "Підготовка матеріалів на отримання земельної ділянки для потреб, пов`язаних з користування надрами у встановленому порядку" термін виконання робіт визначено 4 квартал 2016 року - 3 квартал 2017 року.
49. За твердження відповідача питанням щодо отримання земельної ділянки для розроблення Сарновицького родовища граніту площею 7,9 га у межах Сарновицької сільської ради Коростенського району ТОВ "Гранітекспо" почало займатися ще у 2013 році, тобто відразу після отримання дозволу. Зазначене підтверджується листом Житомирської обласної державної адміністрації від 02.10.2013 №6150/41/2-13. Земельна ділянка, яка визначена для розроблення Сарновицького родовища граніту на підставі спеціального дозволу, знаходиться у межах земель лісового призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Коростенське лісопромислове господарство".
50. У період з 02.10.2013 до 31.08.2016 ТзОВ "Гранітекспо" намагалося отримати нотаріально посвідчену згоду на вилучення земельної ділянки у Державного підприємства "Коростенське лісопромислове господарство". У лютому 2016 року ТзОВ "Гранітекспо" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про зобов`язання Державного підприємства "Коростенське лісопромислове господарство" розглянути заяву № 19 від 27.10.2015 щодо надання дозволу. Лише 31.08.2016 заява про надання згоди на вилучення земельної ділянки була надана директором Державного підприємства "Коростенське лісопромислове господарство".
51. На даний час питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки знаходиться на розгляді у Кабінеті Міністрів України, що підтверджується листом Житомирської обласної державної адміністрації від 19.09.2018 №5567/41/2-18 з відповідними додатками.
52. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що ТзОВ "Гранітекспо" вчинило усі залежні від нього дії для вирішення питання отримання земельної ділянки в оренду, але таке поки не вирішене з незалежних від нього причин.
53. Також судом першої інстанції встановлено, що причина невиконання пункту 5 Угоди про умови користування надрами від 12.12.2016 № 5718 у частині проведення робіт у терміни та у межах, зазначених у Програмі робіт та пункті 2 Програми робіт "Підготовка родовища до розробки: в`їзних, розрізних траншей та утворення площадок першочергової відробки; проходження гірничих виробок; буріння та облаштування свердловин" полягає у тому, що з незалежних від ТзОВ "Гранітекспо" причин не вирішено питання передачі земельної ділянки в оренду товариству, оскільки приступати до використання земельної ділянки ТзОВ "Гранітекспо" має право лише після державної реєстрації договору оренди землі. Натомість договір оренди землі на даний час неукладений з незалежних від відповідача причин, що унеможливлює використання земельної ділянки.
54. Щодо доводів позивача про невиконання відповідачем пункту 5 припису у частині непредставлення договору про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, як встановлено судом першої інстанції, припис у цій частині не відповідає дійсності, так як на момент проведення перевірки був наявним договір №26/08-м від 29.08.2013, укладений між ТзОВ "Гранітекспо" та Правобережною геологічною експедицією Державне підприємство "Українська геологічна компанія", згідно з якого остання взяла на себе зобов`язання виконувати роботи з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування. Про зазначене ТзОВ "Гранітекспо" повідомляло Департамент державного геологічного контролю листом № 39 від 20.04.2018.
55. Однак суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення не надав оцінку вищевикладеним встановленим судом першої інстанції обставинам.
56. Колегія суддів зауважує, що Верховним Судом у постанові від 18.10.2018 у справі № 812/1735/17 сформовано висновок, згідно з яким анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.
57. Окрім цього колегія суддів зазначає, що у постанові від 07.07.2021 у справі № 820/99/18 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "При вирішенні питання про анулювання спеціального дозволу з підстав неусунення порушень, в строки встановлені органом, який видав дозвільний документ, фактичні обставини підлягають оцінці на предмет їх достатності для усунення порушень, з урахуванням обсягу робіт. (...) відповідач, після отримання припису про усунення порушень та наказу про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, здійснював всі залежні від нього заходи з метою усунення виявлених порушень. Неусунення деяких, які не залежать від волі відповідача, не може бути підставою для анулювання дозволу на користування надрами".
58. Натомість суд апеляційної інстанції не перевірив, чи виконання вимоги припису залежало від волевиявлення та дій тільки відповідача, чи й інших осіб (як стверджує відповідач).
59. Також суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що 17.01.2019 на адресу Держгеонадра надійшли заперечення відповідача щодо припинення права користування надрами згідно з дозволом № 5718, з яких вбачається ще одне порушення умов надрокористування, а саме порушення пункту 4 Програми робіт з видобування корисних копалин гранітів Сарновицького родовища, оскільки відповідачем не розпочато видобування корисних копалин.
60. При цьому судом першої інстанції встановлено, що відповідач не може, зокрема, розпочати видобування корисних копалин, оскільки договір оренди землі на даний час неукладений з незалежних від нього причин, хоча відповідач здійснював залежні від нього заходи з метою укладення відповідного правочину.
61. Натомість судом апеляційної інстанції не надано оцінки у цьому контексті встановленим судом першої інстанції обставинам та не перевірено такі, а також не досліджено, чи впливає в даному конкретному випадку встановлені судом першої інстанції факти на можливість (правомірність) ініціювання позивачем припинення суб`єктом господарювання права користування надрами.
62. Колегія суддів зауважує, що встановлення вищевикладених обставин, а також надання оцінки таким судом апеляційної інстанції має важливе значення під час вирішення цієї справи, оскільки спір у ній передбачає позбавлення права користування надрами відповідача (майнового права), а тому суд апеляційної інстанції у цій справі повинен був перевірити, чи суб`єкт владних повноважень, ініціюючи спір, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
63. Як зазначено у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ТОВ "Світ розваг" та інші проти України" (заява № 13290/11) в усталеній практиці Суду встановлено, що припинення дії дійсної ліцензії на здійснення господарської діяльності становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, і воно має розглядатись за другим абзацом цієї статті як захід з контролю за користуванням майном (див., наприклад, рішення у справі "Тре Тракторер АБ" проти Швеції" ( Tre Traktцrer Aktiebolag v Sweden), заява № 10873/84, пункт 55; "Розенцвейг та Бондед Вархаус Лтд проти Польщі" (Rosenzweig and Bonded Warehouses Ltd v. Poland), заява № 51728/99, пункт 49; "Бімер С.А. проти Молдови" (Bimer S.A. v. Moldova), заява № 15084/03, пункт 51; "Megadat.com СРЛ проти Молдови" (Megadat.com SRL v. Moldova), заява № 21151/04, пункти 64 і 65; "Векони проти Угорщини" (Vekony v. Hungary), заява № 65681/13 ), пункти 29 і 30; "С.Ц. Антарес Траспорт С.А. та С .Ц. Трасроби С.Р.Л." (S.C. Antares Transport S.A. and S.C. Transroby S.R.L. v. Romania), заява № 27227/08, пункти 39 і 40).
64. Так, відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" ("Stretch v. the United Kingdom", заява №44277/98).
65. У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (заява №61333/00) зазначено, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде доведений, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності.
66. У рішенні Європейського суду з прав людини (справа Рисовський проти України (заява № 29979/04, пункт 71) Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. В той же час, у зазначеному вище рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України Суд вказав, що необхідною умовою позбавлення майна є дотримання балансу між загальним інтересом та вимогами щодо захисту індивідуальних основоположних прав.
67. Водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
68. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
69. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
70. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
71. Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що мотиви оцінки доказів не може ґрунтуватися на припущеннях.
72. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, правильно застосовуючи при цьому відповідні норми матеріального права та дотримуючись норм процесуального права.
73. Зазначені вище обставини свідчать про неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, що призвело до передчасних висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову.
74. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
75. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
76. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
77. У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; пункт 30).
78. У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99, пункт 30).
79. У пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами" і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.
80. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
81. З огляду на викладене, відповідно до положень статті 353 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд