ПОСТАНОВА
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 277/431/17
адміністративне провадження №К/9901/34410/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30.05.2017 (суддя Гресько В.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017 (колегія у складі суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С.)
у справі № 277/431/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації
про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.05.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області, Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, в якому просила:
- визнати дії Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОДА щодо не надання їй статусу потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії неправомірними;
- зобов`язати УПСЗН Ємільчинської РДА прийняти у неї документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та подати до Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОДА;
- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Житомирської ОДА визнати її потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та видати посвідчення встановленого зразка.
2. Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 30.05.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. 04.09.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 відкрито провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 26.04.1986 постійно проживає в смт. Ємільчине Житомирської області, що підтверджується довідкою Ємільчинської селищної ради №861 від 10.02.2017.
7. 01.09.2011 Житомирською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_1, згідно якого вона має статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
8. Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №1112 від 14.12.2016 позивач має захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.
9. Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №919031 стверджується, що ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності. Причина інвалідності - "захворювання, пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС".
10. У лютому 2017 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області із заявою про прийняття документів для видачі посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
11. Листом №529/07 від 08.02.2017 у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії ІV та відповідне посвідчення діє за умови постійного проживання або роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а Верховною Радою України 28.12.2014 був прийнятий Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", на підставі якого виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення виключено зону посиленого радіоекологічного контролю.
12. 15.03.2017 позивач звернулася до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА із заявою про присвоєння їй статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
13. Листом №УГЛ/13Я-512 від 17.03.2017 позивачу відмовлено у наданні статусу потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії та у видачі відповідного посвідчення із тих же підстав, що зазначалися у листі від 08.02.2017.
14. Вважаючи вказані відмови відповідачів протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та іншими актами законодавства.
16. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у листах від 08.02.2017 та від 17.03.2017.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII абзац п`ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключений.
18. Цим же Законом статтю 2 ("Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій") та статтю 23 ("Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4") Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено, вказані зміни до Закону вступили в силу з 01.01.2015.
19. За висновком суду першої інстанції, оскільки на момент складання висновку МСЕК 16.12.2016 та звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ОСОБА_1 не мала статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому відсутні підстави для задоволення позову щодо зобов`язання видачі посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
20. Крім того, вимоги позивача про зобов`язання УПСЗН Ємільчинської РДА прийняти у неї документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та подати до Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОДА є безпідставними, оскільки із поданням про видачу посвідчення вповноважена звернутися Ємільчинська РДА до Житомирської ОДА.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі позивач, посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
22. Скаржник зазначає, що Додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106 визначено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі і до зони посиленого радіоекологічного контролю.
23. Суди не врахували те, що відповідно до розділу 4 даного Додатку №1 зазначеної постанови, смт. Ємільчине, Житомирської області, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
24. Також, неправомірним є посилання судів попередніх інстанцій на лист Мінсоцполітики від 08.06.2015 за № 658/20/112-15, оскільки він не містить норм права.
25. Крім того, позивач зазначає, що внесення змін Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щодо виключення із Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пільг для громадян, віднесених до 4 категорії не свідчить про те, що особа вже не є потерпілою від Чорнобильської катастрофи.
26. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено втрату чинності посвідчень потерпілих 4 категорії.
27. З прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VІІІ від 28.12.2014 відбулось скасування низки соціальних гарантій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", змінено порядок їх здійснення, чим всупереч вимогам ст. 22 Конституції України звужено обсяг прав цих громадян на соціальний захист.
28. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 887, позивач вказує на те, що УПСЗН Ємільчинської РДА і Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА є структурними підрозділами місцевих адміністрацій, входять до їх складу та виконують галузеві повноваження щодо соціального захисту населення.
29. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
31. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1).
32. Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
33. Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
34. Щодо першої та третьої умови спору між сторонами немає.
35. Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є питання збереження у позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи внаслідок зміни закону та виключення з переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю.
36. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
37. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2019 у справі №697/121/17 дійшов наступного висновку:
"Виключення з 01 січня 2015 року зони посиленого радіоекологічного контролю з переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31 грудня 2014 року, був установлений статус і видане посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видане безтермінове посвідчення громадянина, що постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорії 4), вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи".
38. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
39. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорії 4) 01.09.2011, тобто до 01.01.2015. Цей статус є безстроковий.
40. Посвідчення позивача категорії 4 є чинним та зберігається за нею довічно, а тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 позивачка мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
41. Отже, з урахуванням висновків, висловлених Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, колегія суддів дійшла висновку, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.
42. Враховуючи вищезазначене та той факт, що ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності (захворювання пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС), остання має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
43. Також, Суд погоджується з доводами скаржника про те, що УПСЗН Ємільчинської РДА і Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА є структурними підрозділами місцевих адміністрацій, входять до їх складу та виконують галузеві повноваження щодо соціального захисту населення, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій у вказаній частині.
44. Щодо вимоги позивача про видачу посвідчення встановленого зразка, Суд зазначає наступне.
45. Відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються: інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
46. Отже, вимога про зобов`язання відповідача видати позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 відноситься до виключної компетенції Житомирської обласної державної адміністрації, а тому зобов`язання відповідача видати позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 є втручанням в повноваження Житомирської обласної державної адміністрації та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
47. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
48. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового про часткове задоволення позову.
49. Оскільки колегія суддів скасовує рішення судів попередніх інстанцій та приймає нове рішення, не повертаючи справу на новий судовий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України касаційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору.
50. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом ІІ групи, а тому судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -