ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 926/324/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту розвитку Чернівецької міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 січня 2021 року (головуючий - Гриців В.М., судді: Бонк Т.Б., Дубник О.П.) у справі
за позовом Приватного підприємства "Третє поле"
до Департаменту розвитку Чернівецької міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного комунального торговельного підприємства "Книжковий комісійний магазин "Букініст",
про визнання незаконним та скасування пункту договору.
(представники сторін у судове засідання не з`явились)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Суть спору
1. Учасниками цього спору є Приватне підприємство "Третє поле" (далі "Позивач", ПП "Третє поле"), Департамент розвитку Чернівецької міської ради (далі "Відповідач", Департамент) та Державне комунальне торговельне підприємство "Книжковий комісійний магазин "Букініст" (далі також "Третя особа", Магазин "Букініст").
2. Позивач орендує у Відповідача нежитлове приміщення у місті Чернівці для розміщення у ньому книжкового магазину.
2.1. При укладенні згаданого договору оренди сторонами до його тексту було включено умову, відповідно до якої Позивач зобов`язався впродовж 12 місяців з дати його укладання сплатити борг по орендній платі попереднього орендаря - Магазину "Букініст", який становить 248 019 грн.
3. Протягом певного часу Позивач сплачував грошові кошти на виконання погодженої умови договору оренди. Проте, в подальшому вносити такі кошти перестав, позаяк стверджував, що вказана умова договору суперечить законодавству, адже: (1) внесена до договору без волевиявлення попереднього орендаря (боржника) - Магазина "Букініст"; (2) погоджена у ній сума боргу не відповідає тій, яку дійсно має попередній орендар; (3) укладена під впливом тяжкої обставини (бажання директора Позивача зберегти книжковий магазин міста).
4. Розглядаючи вказані аргументи, місцевий господарський суд підстав для визнання спірної умови договору недійсною не знайшов, оскільки виходив з того, що така умова не є фіктивною і спрямована на реальне настання правових наслідків. В свою чергу апеляційний господарський суд частково підтримав позицію Позивача, визнав недійсним оспорюваний пункт договору і при цьому вказав, що спірна умова дійсно не відповідає положенням законодавства, зокрема, статтям 520, 628 Цивільного кодексу України, оскільки не містить умови про переведення боргу і крім цього, Магазин "Букініст" не був стороною, укладеного між сторонами договору.
5. За наслідками здійснення касаційного провадження у даній справі Верховний Суд не погоджується із рішеннями судів обох попередніх інстанцій. Вважає необхідним постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду змінити, позаяк під час розгляду справи жоден із судів не врахував, що умова договору, яку Позивач просить визнати недійсною є істотною.
5.1. Істотна умова будь-якого договору формує сутність домовленостей сторін, містить текстуальне вираження їх волевиявлення, містить принципові зобов`язання сторін, тому у разі визнання недійсною істотної умови договір в цілому втрачає юридичну силу, оскільки за її відсутності договір не може вважатись укладеним і таким чином втрачає юридичну цілісність, на відміну від визнання недійсними умов, які не є істотними.
Встановлені обставини справи
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що 21.11.2018 директор ПП "Третє поле" Лібанова М.Л. звернулася до Департаменту економіки Чернівецької міської ради (реорганізований в Департамент розвитку) із заявою про надання в оренду нежитлового приміщення загальною площею 41,3 кв.м. за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 31, як підприємству книго-розповсюдження вітчизняних видавництв більше 50%. У цій же заяві заявник вказав, що у разі укладення договору оренди він зобов`язується впродовж року погасити існуючий борг Магазину "Букініст".
7. Виконавчий комітет Чернівецької міської ради рішенням від 29.01.2019 № 36/2 погодив передачу в оренду ПП "Третє поле" вказаного приміщення терміном на два роки й одинадцять місяців з метою використання його під книжковий магазин. У цьому рішенні також чітко вказано, що умовою укладення договору оренди є зобов`язання ПП "Третє поле" щодо сплати існуючого боргу по орендній платі Магазину "Букініст" впродовж 12 місяців.
8. В подальшому, 15.02.2019 Департамент економіки Чернівецької міської ради (орендодавець) і ПП "Третє поле" (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна № 29 (далі - договір оренди) за умовами якого орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.01.2019 № 36\2 та заяви ПП "Третє поле" від 21.11.2018 № Л-833/2-02/01 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху будівлі, загальною площею 41,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 31 з метою використання його під книжковий магазин.
9. Пунктом 8.1. договору оренди сторони погодили, що відповідно до п. 2.1.1. рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.01.2019 № 36\2, орендар зобов`язаний впродовж 12 місяців з дати укладання даного договору оренди сплатити борг по орендній платі ДКТП "Букініст", який на момент його укладання становить 248 019, 66 грн, згідно з графіком погашення, що є додатком до цього договору та складає його невід`ємну частину.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
10. У лютому 2020 року ПП "Третє поле" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Департаменту розвитку Чернівецької міської ради у якому просило визнати незаконним та скасувати наведений вище пункт 8.1. договору оренди.
10.1. Узагальнено позовні вимоги мотивовані такими аргументами та обставинами:
- борг Магазину "Букініст", який за спірним пунктом договору оренди зобов`язалося сплатити ПП "Третє поле" підтверджений рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2018 у справі № 926/1245/18. Проте Відповідач не реалізував своє право стягнути ці кошти із належного боржника, а неправомірно переклав обовязок з їх сплати на Позивача, хоча жодних договірних чи будь-яких інших відносин між Магазином "Букініст" та ПП "Третє поле" не було і немає;
- спірний пункт договору оренди був погоджений під впливом тяжкої для орендаря обставини і на вкрай невигідних для нього умовах, оскільки директор ПП "Третє поле", яка підписувала договір оренди не є юристом за фахом, а на момент підписання договору оренди Відповідачем був запропонований єдиний варіант залишення орендованого приміщення у ролі книжкового комісійного магазину;
- у спірному пункті договору оренди вказана сума боргу 248 019, 66 грн, проте відповідно до вже згаданого рішення Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1245/18 загальна сума боргу Магазину "Букініст" становила 186 801, 49 грн.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
11. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.07.2020 у задоволенні позовних вимог ПП "Третє поле" відмовлено.
11.1. Рішення місцевого господарського суду мотивовано таким:
- підстав для визнання спірного пункту договору оренди недійсним немає, оскільки під час його погодження сторони розуміли, що укладений правочин не є фіктивним, що його правовими наслідками є сплата коштів за оренду приміщення, яке фактично вже використовувалось директором ПП "Третє поле" Лібановою М.Л. на умовах суборенди з Магазином "Букініст" і в якому нею здійснювалась підприємницька діяльність;
- в матеріалах справи міститься заява директора ПП "Третє поле" Лібанової М.А. в якій вона просила надати в оренду приміщення за адресою вул. Головна, 31 площею 41,3 кв.м. та у якій зобов`язалась впродовж року погасити існуючий борг Магазина "Букініст"; при подані вказаної заяви остання усвідомлювала та визнавала факт необхідності оплати зазначених коштів, а також розуміла, що спірний пункт договору оренди був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків;
- судом встановлено, що Позивачем здійснювалась оплата зазначених коштів в період з 29.03.2019 по 28.05.2019, що підтверджує наміри виконання орендарем умов оскаржуваного пункту договору оренди.
12. За наслідками апеляційного перегляду цієї справи, постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021, рішення господарського суду першої інстанції від 08.07.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Пункт 8.1. договору оренди визнано недійсним.
12.1. Постанова апеляційного господарського суду мотивована таким:
- на дату укладення договору оренди Магазин "Букініст" був боржником Відповідача зі сплати орендної плати за договором оренди № 347 від 08.11.2013;
- статтею 520 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено заміну боржника у зобов`язанні іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. При цьому, у силу приписів статей 521, 513 цього ж Кодексу правочин щодо заміни боржника у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, за яким відбувається заміна боржника. Ураховуючи приписи частини 2 статті 628 ЦК України, договір оренди міг містити елементи різних договорів (змішаний договір), тобто окрім істотних умов оренди сторони могли передбачити й умову про заміну боржника у зобов`язанні зі сплати боргу по орендній платі, проте у такому разі цей договір (його частина) за змістом повинен ще й відповідати вимогам статті 520 ЦК України і бути укладеним Позивачем, Відповідачем та Третьою особою;
- але, за своїм змістом оспорюваний пункт 8.1. договору оренди не містить умови про переведення боргу та не відповідає приписам статей 520, 628 ЦК України, а Магазин "Букініст" (первісний боржник) не був стороною цього договору;
- з урахуванням наведеного, оскільки пункт 8.1. договору оренди не відповідає вимогам закону, в силу частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України є підстави для визнання його недійсним;
- при цьому, недійсність окремої частини договору оренди не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, оскільки вказаний договір був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
14. Не врахувавши висновків Верховного Суду, які було викладено у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/2785/19, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оспорюваний Позивачем пункт договору оренди не відповідав приписам ЦК України.
14.1. Так, Верховний Суд зазначав, що при укладенні правочину волевиявлення учасників повинно відповідати їхній внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення. Подаючи заяву з проханням про укладення договору оренди, Позивач чітко усвідомлював та визнавав факт необхідності оплати коштів, які рахуються боргом попереднього орендаря. Більше того, погоджуючи умови договору оренди ПП "Третє поле" розуміло, що саме пункт 8.1. спрямований на настання наслідків у вигляді зобов`язання Позивача оплатити такі кошти.
14.2. Відповідно до статей 627, 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язками відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Керуючись наведеними положеннями ЦК України сторони цього спору включили спірну умову до тексту договору і жодних підстав для визнання її недійсною не було.
Доводи відзиву Позивача (узагальнено)
15. ПП "Третє поле" заперечує проти доводів, які наведені у касаційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Постанову апеляційного господарського суду навпаки вважає такою, що повністю відповідає закону, а тому просить у задоволенні скарги відмовити, а оскаржувану постанову - залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
16. Частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Предметом спору у даній справі є вимога ПП "Третє поле" про визнання недійсним одного з пунктів, укладеного ним із Департаментом розвитку Чернівецької міської ради договору оренди, яким передбачено обов`язок Позивача впродовж року після укладення договору оренди погасити борг по орендній платі попереднього орендаря - Магазину "Букініст" згідно з графіком погашення.
17.1. Як вже зазначалося місцевий господарський суд підстав для визнання оспорюваного пункту договору недійсним не вбачав, оскільки виходив з того, що такий пункт договору не є фіктивним і він спрямований на реальне настання правових наслідків, які були обумовлені сторонами. В свою чергу апеляційний господарський суд частково підтримав позицію Позивача, визнав недійсним оспорюваний пункт договору і при цьому вказав, що спірна умова дійсно не відповідає положенням законодавства, зокрема, статтям 520, 628 Цивільного кодексу України, оскільки не містить умови про переведення боргу і крім цього, Магазин "Букініст" не був стороною, укладеного між сторонами договору.
17.2. За наслідками здійснення касаційного провадження у даній справі Верховний Суд не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з наступних мотивів.
18. Так, за приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
19. Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
20. В свою чергу частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
21. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).
22. Разом з цим, у застосуванні наведених положень статей ЦК України слід враховувати, умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (див. правовий висновок Верховного Суду у постанові від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).
23. Відповідно до приписів статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
24. Законом, який регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності є Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (тут і далі в редакції, чинній на дату укладення договору оренди).
24.1. За визначенням статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
24.2. Відповідно до вимог частини 1 статті 10 цього ж Закону істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди; термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди майна, що перебуває у комунальній власності, затверджують органи місцевого самоврядування (частина 2 статті 10).
Водночас, за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови (частина 3 статті 10).
25. Вказане у частині 3 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" положення за своєю суттю є формою реалізації закріпленого у цивільному законодавстві принципу свободи договору.
26. Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 вказав, що ключовою рисою цивільного права є автономія волі сторін, яка знаходить своє втілення у принципі свободи договору.
Свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, у відповідності до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові на підставі чинного законодавства.
27. Відповідно до частин 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
28. Відповідно до встановлених обставин спору обов`язок зі сплати коштів, які рахуються боргом попереднього орендаря, ПП "Третє поле" взяло на себе добровільно, адже самостійно зазначило про це у заяві, якою запропонувало Відповідачеві укласти договір оренди. Крім цього, у рішенні Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.01.2019 № 36/2, яким погоджено передачу в оренду Позивачеві бажаного приміщення також чітко вказано, що умовою укладення договору оренди є зобов`язання ПП "Третє поле" щодо сплати існуючого боргу по орендній платі Магазину "Букініст" впродовж 12 місяців.
28.1. З викладеного слідує, що разом з істотними умовами договору оренди, які вимагаються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", сторони цієї справи при укладенні правочину погодили ще одну додаткову істотну умову договору, позаяк погоджено таку умову на вимогу навіть не однієї сторони (орендодавця), а обох учасників правочину і без включення цієї умови до тексту договору, договір оренди не був би укладений.
29. Нормами Господарського кодексу України визначено, що господарський договір не може існувати без істотних умов (частина 8 статті 181), позаяк недосягнення згоди з усіх істотних умов договору свідчить про його неукладеність. Оскільки пункт договору оренди, який оспорює Позивач у даній справі є істотною умовою цього договору, то такий договір не може бути визнаний недійсним в цій частині, а лише в цілому. Проте, така позовна вимога, як визнання договору недійсним в цілому, заявлена не була. Таким чином у даному провадженні ПП "Третє поле" мало бути відмовлено у задоволенні позовних вимог саме з викладених вище підстав.
30. За таких обставин суд касаційної інстанції констатує неправильне застосування норм матеріального права судами обох попередніх інстанцій. Проте, на відміну від господарського суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд по суті прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову, однак з неправильних мотивів, а тому мотивувальна частина рішення господарського суду першої інстанції має бути змінена Верховним Судом.