ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 820/3643/17
адміністративне провадження № К/9901/4184/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" до Центральної об`єднаної державної податкової інстанції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про стягнення пені, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Центральної об`єднаної державної податкової інстанції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (прийняту в складі: головуючого судді Біленського О.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Русанової В.Б., суддів Курило Л.В., Присяжнюк О.В.)
У С Т А Н О В И В:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" (далі-позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м.Харкова, Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова про стягнення з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК", у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, пеню в сумі 518851,44 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач серед іншого зазначив, що бюджетна заборгованість по декларації з податку на додану вартість ТОВ "НІКО ПРЕМІУМ ДОНЕЦЬК" за вересень 2014 року в сумі 3780961,00 грн. виникла 13.10.2016р. Право у позивача на нарахування пені виникло з 21.10.2016р. До цього часу заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ не погашена і обліковується в повному обсязі. Позивач вважає, що непогашення заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення пені в сумі 518851,44 грн.
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова на користь ТОВ "Ніко Преміум Донецьк" пеню в сумі 518851,44 грн., у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за 316 днів прострочки у період з 21.10.2016 року по 02.09.2017 року. Також було вирішено питання щодо розподілу судових зі сплати судового збору.
4. Рішення мотивовані тим, що Державою в особі відповідачів не вжито передбачених законодавством заходів щодо своєчасного відшкодування вказаних сум на користь платника податків, тому позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 ПК України.
5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити, у зв`язку із невірним розумінням судами попередніх інстанцій вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України).
5.1. Податковий орган зауважує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що в силу положень статті 200 ПК України стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту прав платника податку, адже визначений законом порядок не передбачає бюджетне відшкодування у спосіб судового стягнення.
5.2. Також податковий орган зазначає, що не врахування ст.ст.99, 100 КАС України з огляду на те, що при вирішення питання про стягнення пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування не застосовується строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України у 1095 днів. У загальному доводи касаційної скарги аналогічні доводам обґрунтування апеляційної скарги, що не потребують додаткового зазначення.
6. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, де підприємство зазначає, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою та посилається на невиконання відповідачем вимог Податкового кодексу України, наголошує, що підтверджена сума до відшкодування не була вчасно перерахована Товариству. Оскільки відповідачем не було виконано обов`язок щодо подання Висновку Органу казначейства, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості.
7. Переглянувши рішення судів апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Ніко Преміум Донецьк" подано до Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію №9060038882 від 17.10.2014, уточнюючий розрахунок № 9024336330 від 26.02.2015 про відшкодування з бюджету від`ємного значення з ПДВ за вересень 2014 р. у розмірі 3780961,00 грн.
9. Правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування перевірено податковим органом та судом, що встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 у справі №820/6582/15, яка набрала законної сили.
10. Також Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №820/1303/16, яка набрала законної сили, зобов`язано Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області подати до ГУ Державної казначейської служби у Харківській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість ТОВ "Ніко Преміум Донецьк" за вересень 2014 року з урахуванням уточненої податкової декларації за лютий 2015 року в сумі 3780961,00 грн., що підлягає зарахуванню на рахунок ТОВ "Ніко Преміум Донецьк".
11. Податковим органом не подано до органів казначейської служби висновок про відшкодування на рахунок позивача бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2014р. у розмірі 3780961,00 грн., а саме до 21 жовтня 2016р. - протягом 5 днів після проголошення ухвали Вищого адміністративного суду України (29.09.2016р.) та набрання законної сили постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 у справі №820/6582/15.
12. У зв`язку з не сплатою податковим органом бюджетного відшкодування позивачем нараховано пеню за період з 21.10.2016р. по 02.09.2017р. у розмірі 518 851,44 грн.
13. Несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обумовило звернення позивач до суду із цим позовом.
14. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
15. Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
16. Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.
17. Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
18. Згідно з пунктом 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
19. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
20. Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
21. Положеннями пункту 200.15. статті 200 ПК України встановлено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
22. Таким чином, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування за рішенням суду, орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк (рахуються тільки робочі дні), що настав за днем отримання відповідного судового рішення, подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
23. У цьому випадку судовим рішеннями підтверджено залишок невідшкодованого ПДВ ТОВ "Ніко Преміум Донецьк" в сумі3780961,00 грн.
24. Ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надано доказів погашення бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2014 року у сумі 3780961,00 грн., що підлягає зарахуванню на рахунок ТОВ "Ніко Преміум Донецьк".
25. Згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
26. Суди констатували, що ДПІ передбачені законом дії для повернення пені не проводилися, будь-яких доказів вчинення таких дій відповідачем не подано. Оскільки суму податку на додану вартість не відшкодовано позивачу у визначені Податкового кодексу України строки, позивач має право на стягнення сум пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
27. Крім того, податковий орган у касаційній скарзі вказував про неправильно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав. На думку останнього, належним способом захисту прав буде зобов`язання податкового органу нарахувати та виплатити пеню, а не позовні вимоги про стягнення заборгованості.
28. Верховним Судом України в постанові від 03.06.2014 у справі №21-131а14 висловлена правова позиція щодо застосування пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, з якої повністю узгоджується позиція в даній справі судів попередніх інстанцій.
29. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не можна вважати обґрунтованими, та підсумовує, що на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, безвідносно до причин нездійснення такого відшкодування. А відтак, вимоги позивача щодо стягнення на його користь суми пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ у розумінні приписів пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України є доведеними і вірно підлягають задоволенню.
30. Щодо доводів податкового органу про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст.99 КАС України, Суд зазначає наступне.
31. Так, відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
32. За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
33. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не буде відшкодовано кошти.
34. Наведене свідчить про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.
35. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 816/1369/17.
36. Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Касаційний суд вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
37. За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
38. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
40. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -