ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 480/8472/20
адміністративне провадження № К/9901/20240/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №480/8472/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року (суд у складі головуючого судді - Кунець О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді: Ральченка І.М., суддів: Чалого І.С., Катунова В.В.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просила:
1.1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у не зарахуванні до страхового стажу позивачу періодів роботи з 01.01.2004 по 15.03.2005 у СТОВ "Ворскла" та періоди роботи з 01.07.2006 по 24.08.2006 у ТОВ "Кириківка";
1.2. зобов`язати відповідача зарахувати страховий стаж позивача за період роботи з 01.01.2004 по 15.03.2005 у СТОВ "Ворскла" та періоди роботи з 01.07.2006 по 24.08.2006 у ТОВ "Кириківка".
2. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року, яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
3. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 28 травня 2021 року направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги, заявлені у справі, що розглядається, не були предметом судового розгляду у інших справах.
5. Верховний Суд ухвалою від 15 червня 2021 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
6. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
8. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
9. Закриваючи провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що судом уже розглядався спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та рішення суду набрало законної сили, що, в силу п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, є підставою для закриття провадження у даній справі.
10. Касаційний адміністративний суду складі Верховного Суду висловлював правову позицію стосовно застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 260/630/19.
Зокрема, Суд вказав, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
11. Судами встановлено та не заперечується касатором, що у справі №480/1317/19 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо незарахування позивачу періодів роботи з січня 2004 року по березень 2005 року та з липня 2006 року по серпень 2006 року до загального трудового стажу;
- зобов`язати Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи з січня 2004 року по березень 2005 року та з липня 2006 року по серпень 2006 року, та провести перерахунок пенсії.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі № 480/1317/19 набрало законної сили 13.06.2019.
Зазначеним судовим рішенням по справі № 480/1317/19 встановлено, що у період з січня 2004 року по березень 2005 року позивач працювала у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Ворскла", у період з липня 2006 року по серпень 2006 року - у товаристві з обмеженою відповідальністю "Кириківка".
Відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачу оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача відсутні відмітки про сплату Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ворскла" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кириківка" страхових внесків.
12. Звертаючись з позовом по справі № 480/8472/20, що розглядається, позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у не зарахуванні до страхового стажу позивачу періодів роботи з 01.01.2004 по 15.03.2005 у СТОВ "Ворскла" та періоди роботи з 01.07.2006 по 24.08.2006 у ТОВ "Кириківка";
- зобов`язати відповідача зарахувати страховий стаж позивача за період роботи з 01.01.2004 по 15.03.2005 у СТОВ "Ворскла" та періоди роботи з 01.07.2006 по 24.08.2006 у ТОВ "Кириківка".
13. Як вбачається з матеріалів справи №480/8472/20, сторонами по справі є: позивач - ОСОБА_1, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Предметом даного спору є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у не зарахуванні до страхового стажу позивачу періодів роботи з 01.01.2004 по 15.03.2005 у СТОВ "Ворскла" та періоди роботи з 01.07.2006 по 24.08.2006 у ТОВ "Кириківка".
У справі №480/1317/19, що перебувала на розгляді Сумського окружного адміністративного суду, сторонами є: позивач - ОСОБА_1, відповідачем - Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області . Предметом спору в рамках вказаної справи є дії відповідача щодо незарахування позивачу періодів роботи з січня 2004 року по березень 2005 року та з липня 2006 року по серпень 2006 року до загального трудового стажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" була здійснена реорганізація деяких територіальних органів Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком. Згідно з додатком до вказаної постанови, Південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Отже, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, предмет та підстави позову, визначені позивачем у справі №480/8472/20, є тотожними предмету та підставам позову у справі №480/1317/19, за наслідком розгляду якого ухвалено судове рішення, що набрало законної сили.
При розгляді даної справи, позивачем повторно заявлені вимоги щодо періоду роботи, який вже розглядався в межах справи № 480/1317/19. При цьому, підстави неврахування відповідачем зазначеного періоду аналогічні тим, що розглядалися в межах справи № 480/1317/19.
14. Доводи касатора про те, що позовні вимоги у справі №480/8472/20 та справі №480/1317/19 є різними, оскільки з позовом у справі №480/8472/20 позивач звернулася після відмови відповідача 19.06.2020 у зарахуванні страхового стажу за вказаних періодів роботи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки розбіжності у формулюванні позовних вимог не змінюють змісту спірних правовідносин та не свідчать, що ці дві справи не є тотожними.
Звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у справі №480/8472/20 фактично спрямоване на перегляд висновків суду у справі №480/1317/19, що, у відповідності до норм КАС України, не допускається, оскільки порушує принцип обов`язковості судових рішень, закріплений у статті 14 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі №480/8472/20 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
15. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 та від 15 квітня 2021 року у справі № 540/169/20.
16. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
17. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
18. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
19. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду