ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 823/2293/18
адміністративне провадження № К/9901/115/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №823/2293/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Гайдаш В.А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів: Ганечко О.М., Федотова І.В.,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 20.03.2018 №775 в частині скасування наказу від 22.01.2018 №212 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зав`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції у розмірі 158580 грн та висновку від 22.01.2018 про призначення зазначеної одноразової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що їй встановлено інвалідність саме внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, а тому вона має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком № 4.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що позивачка проходила службу в поліції на посаді старшого інспектора чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Черкаській області та наказом від 03.11.2017 №293 о/с звільнена зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №874404 від 28.11.2017 позивачці встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.01.2018 №212 позивачці призначено виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції у розмірі 158580 грн та затверджено 22.01.2018 висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції у розмірі 158580 грн.
В подальшому, у зв`язку з уточненням розподілу асигнувань на 2018 рік на виплату одноразової грошової допомоги, відповідачем були переглянути всі матеріали на виплату одноразової грошової допомоги та встановлено, що право на виплату одноразової грошової допомоги виникає у разі звільнення з поліції в наслідок причин, зазначених у п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" та встановлено, що позивачка звільнена зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" - за власним бажанням, тому вона не набула права на отримання вказаної одноразової допомоги.
У зв`язку із цим, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №775 (із змінами) від 20.03.2018 скасовано наказ від 22.01.2018 №212 та затверджений 22.01.2018 висновок щодо виплати позивачці одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" є дотримання порядку звільнення з поліції, а саме - внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням поліцейським служби в органах внутрішніх справ або поліції, однак враховуючи те, що позивачка звільнена зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" - за власним бажанням, тому вона не набула права на отримання вказаної одноразової допомоги.
Не погоджуючись із таким судовими рішеннями, позивачка оскаржила їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України, а також їх соціальний захист визначає Закон України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року (далі - Порядок №4).
Згідно з п. 2 р. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3, 5 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.
Для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);
4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);
8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;
9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з п. 1, п. 2 розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє:
1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Пунктом 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Керівник територіального органу поліції у п`ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням другої групи інвалідності позивачка звернулася до ГУНП в Черкаській області з відповідною заявою (рапортом), до якої долучила необхідний пакет документів, визначений Порядком №4.
Відповідач листом від 22.01.2018 повідомив позивачку про призначення їй одноразової грошової допомоги.
Проте, надалі у зв`язку з уточненням розподілу асигнувань на 2018 рік на виплату одноразової грошової допомоги, відповідачем були переглянути всі матеріали на виплату одноразової грошової допомоги та встановлено, що право на виплату одноразової грошової допомоги виникає у разі звільнення з поліції в наслідок причин, зазначених у п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" та встановлено, що позивачка звільнена зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" - за власним бажанням, що свідчить про відсутність підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, оскільки її звільнення відбулось не у зв`язку з захворюванням, що суперечить п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога, що є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави виплачується особам, які мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову позивачка вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".
У зв`язку з цим колегія суддів звертає увагу, що п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1. інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3. причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19 вересня 2018 року у справі №373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі №296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №822/3788/17, від 3 вересня 2020 року у справі №№822/1081/18
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка звільнена зі служби в поліції не внаслідок захворювання, у зв`язку з яким їй визначено інвалідність, а за власним бажанням на підставі рапорту.
Таким чином, оскільки причиною звільнення позивачки з поліції не є хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в поліції, тому суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо посилань позивачки на те, що звільнення її за власним бажанням не позбавляє її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням поліцейському інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, то колегія суддів вважає таке посилання необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням Закону України "Про Національну поліцію", оскільки зміст ч. 1 ст. 97 цього Закону вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання позивачки на те, що виключні випадки, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється передбачено статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки передбачені цією статтею випадки застосовуються в разі, якщо дотримано інші обов`язкові умови, передбачені статтею 97 цього Закону.
Отже, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги - відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -