ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа №826/7551/16
адміністративне провадження № К/9901/41438/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Управління) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдинли", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "УКС-РІТЕЙЛ" (далі - Товариство), до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14.09.2016, ухваленою у відкритому судовому засіданні у присутності представників сторін, позов задовольнив повністю.
Управління оскаржило це рішення до Київського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 10.10.2016 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 19.12.2016 - апеляційну скаргу Управління повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
15.06.2017 Управління вдруге звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Управління подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало тим, що у зв`язку з несвоєчасним фінансуванням витрат на сплату судового збору Управління не могло сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, з огляду на що Управління звернулось вдруге до суду із апеляційною скаргою одразу після того, як отримало можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.07.2017 визнав неповажними причини пропуску Управлінням строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2016, залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України та запропонував Управлінню подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав, оскільки неможливість сплатити судовий збір в установлений строк не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з урахуванням того, що від дати сплати судового збору (24.05.2017) до дати подання апеляційної скарги (15.06.2017) пройшло 23 дні, а з дати отримання копії рішення суду першої інстанції - більше 9 місяців. Також в ухвалі суд встановив Управлінню тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.
В межах встановленого судом строку Управління подало до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому просило поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало тим, що ситуація з обмеженим фінансуванням судового збору унеможливила його сплату у повному обсязі в установлені судом апеляційної інстанції строки, тобто пропуск процесуального строку відбувся з причин, що не залежали від відповідача. Також, Управління послалось завантаженість працівників податкового органу у зв`язку з проведенням реорганізації органів державної фіскальної служби.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2016 на підставі частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Управлінням не наведено інших підстав для поновлення процесуального строку та не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку, а зазначені Управління підстави є неповажними, з урахуванням того, що завантаженість працівників Управління, яке є територіальним органом ДФС України та має штат працівників, не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку.
Управління оскаржило ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.11.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Управління посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому Управління зазначає, що діяло сумлінно, звернувшись до суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції вперше у строк, встановлений законом, а відсутність фінансування на сплату судового збору не є його виною.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.08.2021 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 10.08.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин другої, четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 187 цього Кодексу та строками її подання.
Положеннями абзаців 1, 2 частини Перейти до повного тексту