ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/3890/18
касаційне провадження № К/9901/68974/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромекс-Бетон" (далі - Товариства) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 (головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромекс-Бетон" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - Інспекція), третя особа - Головне управління ДФС у місті Києві (далі - Управління), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, за участі третьої особи - Управління, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо ненадання висновку про повернення надміру сплачених грошових коштів у розмірі 188693,20 грн. до Управління казначейської служби у Печерському районі м. Києва; зобов`язати Інспекцію подати до Управління казначейської служби у Печерському районі м. Києва висновок про повернення Товариству надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 188693,20 грн. в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість; визнати протиправними дії Інспекції щодо нарахування в період за 2015-2018 роки пені за платежем податок на додану вартість у розмірі 78293,05 грн.; зобов`язати Інспекцію внести зміни до картки особового рахунку Товариства з податку на додану вартість шляхом скасування нарахованої за період з 2015-2018 років пені за платежем податок на додану вартість у розмірі 78293,05 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на наявність у нього переплати з податку на прибуток у розмірі 188693,20 грн., а відмова Інспекції у зарахуванні переплати з податку на прибуток у рахунок погашення податкового боргу Товариства зі сплати податку на додану вартість є безпідставною, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки Товариством були виконані вимоги статті 43 Податкового кодексу Україні щодо обов`язкового подання заяви про погашення податкового боргу за рахунок наявної переплати, а визначені Інспекцією підстави для відмови у вчиненні відповідних дій не відповідають змісту повноважень контролюючого органу та не передбачені податковим законодавством, з урахуванням того, що така бездіяльність Інспекції і призвела до виникнення у Товариства податкового боргу з податку на додану вартість, на який контролюючим органом була нарахована пеня, яка також підлягає скасуванню.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18.07.2018 позов задовольнив повністю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство скористалось своїм правом та виконало вимоги пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України щодо обов`язкового подання заяви у письмовому вигляді та довільній формі, тоді як Інспекція не надала належних доказів щодо правомірності відмови Товариству у зарахуванні наявної у нього переплати з податку на прибуток у розмірі 188693,20 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, з урахуванням того, що факт дотримання Товариством строку звернення із такою заявою, а саме 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, був встановлений у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 № 826/19377/14, яка набрала законної сили. Також, суд виходив з того, що податковий борг з податку на додану вартість обліковується за Товариством саме на підставі бездіяльності Інспекції щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 826/19377/14, що встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 826/23498/15, яка набрала законної сили.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.11.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення вимог пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України суд першої інстанції не взяв до уваги наявність у Товариства податкового боргу з податку на додану вартість, який виник протягом 2014 року та у січні 2015 року, з урахуванням того, що переплата з податку на прибуток обліковувалась у Товариства понад 1095 днів.
Товариство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 27.12.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судовими рішеннями у справах № 826/19377/14 та № 826/23498/15, які набрали законної сили, було встановлено факт наявності у Товариства переплати з податку на прибуток та дотримання ним строку звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.
У відзиві на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.07.2021 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20.07.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що 27.02.2014, 19.06.2014 та 04.08.2014 Товариство зверталося до Інспекції із заявами № 34, №66 та № 79 відповідно щодо зарахування наявної у нього переплати з податку на прибуток в рахунок оплати податку на додану вартість: вперше - у сумі 48994,00 грн., вдруге та втретє - у сумі 74223,00 грн.
Листами "Про надання інформації" від 17.03.2014, від 04.08.2014 та від 13.08.2014 №13457/10/26-55-20-04-10, № 35902/10/26-55-20-04-10 та №37563/10/26-55-20-04-10 Інспекція повідомила Товариство про неможливість задоволення заяв у зв`язку тим, що за даними облікової картки платника податку переплата з податку на прибуток виникла у нього внаслідок раніше нарахованих податкових зобов`язань за податковою декларацією з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, а заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів від позивача протягом 1095 днів не надходило.
Не погоджуючись із відмовами Інспекції у задоволенні зазначених вище заяв Товариство звернулося до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі №826/19377/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, за позовом Товариства до Інспекції про зобов`язання вчинити певні дії, позов був задоволений частково: визнано протиправними дії Інспекції, що полягають у розгляді заяв Товариства від 27.02.2014 №34, від 19.06.2014 №66 та від 04.08.2014 №79 з підстав, викладених у листах №13457/10/26-55-20-04-10 від 17.03.2014, №35902/10/26-55-20-04-10 від 04.08.2014 та №37563/10/26-55-20-04-10 від 13.08.2014, без з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень за результатами їхнього розгляду; зобов`язано Інспекцію повторно розглянути заяви Товариства від 27.02.2014 за №34, від 19.06.2014 за №66 та від 04.08.2014 за №79 з урахуванням висновків суду.
У подальшому Товариство повторно звернулося до Інспекції із заявами від 10.04.2015 №36 та від 02.06.2015 №57, в яких просило розглянути його звернення щодо зарахування переплати з "Податку на прибуток" в сумі 188693,20 грн. в оплату "Податок на додану вартість" з урахуванням висновків, викладених в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі №826/19377/14.
Листом "Про надання інформації" від 06.07.2015 №8918/10/26-55-20-02 Інспекція відмовила Товариству у задоволенні заяв з підстав пропуску ним строку в 1095 днів.
Також 04.02.2015 Інспекція прийняла податкову вимогу форми "Ю" №673-25, якою повідомила Товариство, що станом на 03.02.2015 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями з податку на додану вартість становить 81379,38 грн., у тому числі: за основним платежем - 79066,57 грн., пеня - 2312,81 грн.
В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2016 у справі №826/23498/15, яка набрала законної сили, було визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Інспекції форми "Ю" від 04.02.2015 №673-25. Зокрема, в мотивувальній частині постанови вказано, що Інспекцією безпідставно прийнято оскаржувану Товариством податкову вимогу, оскільки податковий борг з податку на додану вартість, на підставі якої прийнято зазначену вимогу, обліковується за Товариством саме на підставі бездіяльності Інспекції щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 826/19377/14.
Крім того, у жовтні 2016 року Інспекцією було проведено камеральну перевірку з питань дотримання Товариством вимог податкового законодавства, результати якої оформлені актом №2330/26-55-12-05 від 11.10.2016, за висновками якого встановлено порушення Товариством строку сплати суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція 15.11.2016 прийняла податкові повідомлення-рішення № 002301205, № 0037811205.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені Товариством в адміністративному порядку та з урахуванням недотримання контролюючим органом вимог пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України Інспекція відкликала податкові повідомлення-рішення від 15.11.2016 № 002301205, № 0037811205.
При цьому, за даними інтегрованої картки особового рахунку Товариства за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств" станом 30.12.2008 на у Товариства обліковувалась переплата з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 194092,20 грн., а станом на 06.03.2018 (дата звернення до суду з вказаним позовом) у Товариства обліковувалась переплата з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 211770,20 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самовр