Постанова
Іменем України
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 127/8789/20
провадження № 61-4864св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Місто", комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Місто" на постанову Вінницького апеляційного суду від 18 лютого 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: Медвецького С. К., Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 09 червня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю тролейбуса марки "ЗИУ-9", бортовий номер НОМЕР_1, що належить комунальному підприємству "Вінницька транспортна компанія" (далі - КП "ВТК") та перебував під керуванням водія ОСОБА_2, який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . У результаті ДТП ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження та померла в приміщенні міської клінічної лікарні.
Цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією тролейбуса "ЗИУ-9", бортовий номер НОМЕР_1, застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Місто" (далі - ПрАТ "СК "Місто"). 12 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 повідомив ПрАТ "СК "Місто" про настання страхового випадку та звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування. ПрАТ "СК "Місто" не повідомило про прийняте рішення, страхове відшкодування не здійснило.
Враховуючи викладене ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ "СК "Місто" на його користь 8 823 грн 71 коп. страхового відшкодування, пов`язаного з понесенням витрат на поховання померлої, 10 000 грн моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3, а також 500 000 грн моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за умовами договору страхування у ПрАТ "СК "Місто" не виникло зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування. Вирішуючи вимоги до КП "ВТК", суд зазначив, що заявляючи вимогу про відшкодування шкоди до транспортної компанії, позивач не надав суду доказів вини відповідача, тому вимоги до КП "ВТК" є необґрунтованими, безпідставними та передчасними.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 лютого 2021 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2020 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "СК "Місто", КП "ВТК" про відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "СК "Місто" на користь ОСОБА_1 8 823 грн 71 коп. страхового відшкодування пов`язаного з понесенням витрат на поховання померлої та 10 000 грн моральної шкоди. Стягнуто з КП "ВТК" на користь ОСОБА_1 40 000 грн моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що пішохід ОСОБА_3 загинула внаслідок ДТП за участю джерела підвищеної небезпеки, її умислу в спричиненні ДТП не встановлено, а необережність потерпілої є підставою для зменшення розміру відшкодування, але не є підставою для звільнення відповідачів від обов`язку відшкодовувати заподіяну шкоду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ПрАТ "СК "Місто" подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 18 лютого 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суди в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У липні 2021 року КП "ВТК" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому послалося на обґрунтованість касаційної скарги ПрАТ "СК "Місто" та зазначило що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені апеляційним судом
09 червня 2019 року сталася ДТП за участю тролейбуса марки "ЗИУ-9", бортовий номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . У результаті ДТП остання від отриманих тілесних ушкоджень померла.
За фактом ДТП Вінницьким відділом поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019020010001216. Досудове розслідування не завершене.
Цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією тролейбуса "ЗИУ-9", бортовий номер НОМЕР_1, застрахована у ПрАТ "СК "Місто" відповідно до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27 лютого 2019 року (далі - договір).
Пунктом 1.1 цього договору визначено, що предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником життю, здоров`ю, працездатності, майну третіх осіб, під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Відповідно до пункту 1.3 договору його дія розповсюджується на осіб, які перебувають в трудових відносинах зі страхувальником, знаходяться на посаді водія згідно зі штатним розписом страхувальника та керують забезпеченим транспортним засобом. Перелік забезпечених транспортних засобів указаний в додатку № 1 до договору страхування. До переліку забезпечених транспортних засобів належить, зокрема, тролейбус "ЗИУ-9", інв. №272.
По кожному окремому транспортному засобу передбачено ліміт відповідальності страховика в розмірі 100 000 грн. За договором страхування встановлена безумовна франшиза (частина збитків страхувальника, що не підлягає відшкодуванню страховиком) у розмірі
1 000 грн за одним та кожним страховим випадком (пункт 3.1 договору).
Договір страхування укладено з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
12 грудня 2019 року позивач звернувся до ПрАТ "СК "Місто" із заявою про виплату страхового відшкодування.
Листом від 26 грудня 2019 року № 01/26122019 ПрАТ "СК "Місто" повідомило представника позивача про те, що заява про виплату страхового відшкодування буде розглянута після подання документів, які підтверджують вину страхувальника або осіб визначених договором.
Відповідно до частин першої - третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частин другої та п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з положеннями статті 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.
Згідно зі статтею 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно зі статтею 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до пункту третього частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
У статті 991 ЦК України визначено виключні підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати, проте, апеляційний суд встановив відсутність таких підстав у випадку ДТП, яка призвела до смерті ОСОБА_3 . При цьому умислу в діях потерпілої ОСОБА_3 щодо настання ДТП чи наявності факту непереборної сили апеляційний суд також не встановив.
Наявна в діях потерпілого груба необережність, що сприяла виникненню або збільшенню шкоди, законом розглядається як підстава для зменшення розміру відшкодування, але не є підставою для звільнення від обов`язку відшкодувати заподіяну в даному випадку шкоду.
Внаслідок загибелі матері позивач зазнав душевних та моральних страждань, негативних емоцій та переживань, які апеляційний суд оцінив у 50 000 грн., а також поніс витрати на її поховання у розмірі 8 823 грн 71 коп.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія тролейбуса була застрахована, то зобов`язання по відшкодуванню шкоди має виконати страховик в межах ліміту, визначеного договором і законом.
Заявлені позивачем витрати на поховання у розмірі 8 823 грн 71 коп. апеляційний суд визнав підтвердженими та таким, що не перевищує ліміту відповідальності страховика, визначеного у пунктах 3.1, 10.2.1 договору.
Відповідно до пункту 10.4.1 договору страхування моральна шкода відшкодовується страховиком у розмірі не більше 10 000 грн.
Таким чином апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПрАТ "СК "Місто" 8 823 грн 71 коп. витрат на поховання та 10 000 грн моральної шкоди.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Ураховуючи наведене та те, що частину моральної шкоди відшкодовано за рахунок страхової компанії в межах ліміту відповідальності, апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення решти суми моральної шкоди у розмірі 40 000 грн із КП "ВТК" як власника тролейбуса.