Постанова
Іменем України
06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 370/1854/20
провадження № 61-4880св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Макарівська селищна рада Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Макарівської селищної ради Київської області
на рішення Макарівського районного суду Київської області від 21 жовтня
2020 року у складі судді Тандира О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Макарівської селищної ради Київської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.
Обґрунтовуючи позов, зазначала, що рішенням Макарівської селищної ради
від 15 лютого 2007 року № 173-10-V "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для надання земельних ділянок у власність"
ОСОБА_2, її чоловікові, надано дозвіл на оформлення права власності
на земельну ділянку площею 0,0558 га для ведення особистого селянського господарства у смт Макарів Київської області, район об`їзної дороги,
із розробленням відповідної технічної документації із землеустрою.
У 2007 році ОСОБА_2 замовив землевпорядну документацію, розробив технічне завдання із суб`єктом землевпорядної діяльності, погодив відповідний висновок Держкомзему, провів роботу із встановлення відповідних меж земельної ділянки із відведенням її на місцевості в натурі та позначенням межовими знаками, ділянці присвоєно кадастровий номер 3222755100:01:013:0083, а також почав процедуру оформлення зазначеної спірної ділянки у власність шляхом безоплатної приватизації земельної ділянки із земель комунальної власності відповідно до процедури, встановленої земельним законодавством на момент виникнення правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом на вказану земельну ділянку, яка виділена в натурі на місцевості згідно з технічною документацією із землеустрою та рішенням Макарівської селищної ради.
Спадкоємцями ОСОБА_2 за законом першої черги є дружина, позивач у цій справі, та дві доньки, які відмовилися від спадщини на користь позивача.
Постановою від 04 серпня 2020 року нотаріус відмовив позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку через відсутність правовстановлюючого документа на неї.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею у порядку спадкування право на завершення приватизації та безоплатної передачі
у власність земельної ділянки площею 0,0558 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222755100:01:013:0083, розташовану у смт Макарів Київської області, в районі об`їзної дороги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 21 жовтня
2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 23 лютого 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації та отримання у власність земельної ділянки площею 0,0558 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222755100:01:013:0083, розташованої у смт Макарів Київської області.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про обґрунтованість позову, оскільки позивач належить до спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_2, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні, оскільки вони відмовилися від її прийняття у встановлений законом строк, позивач спадщину прийняла, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки спадкодавець за життя, розпочавши процес її приватизації, не встиг його завершити.
Суди зазначили, що наявність чи відсутність відмови органу приватизації
не є обов`язковим фактом, з яким закон пов`язує можливість ухвалення судом рішення про визнання за спадкоємцем права на завершення приватизації, врахувавши при цьому правовий висновок Верховного Суду, викладений
у постанові від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2021 року Макарівська селищна рада Київської області подала
до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2020 року
та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вказує, що апеляційним судом застосовано норму права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року
у справі № 715/2251/17, від 08 травня 2019 року у справі № 240/434/17. Також касаційна скарга містить посилання на висновки Верховного Суду, викладені
у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 372/2937/16-ц, постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16,
від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14.
Крім того, заявник вважає, що у позові має бути відмовлено через пропуск позивачем позовної давності, про застосування якої відповідач подавав усні заяви, але суд не взяв їх до уваги.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає про безпідставність
її доводів. Вказує, що вона через свого представника - дочку ОСОБА_3, неодноразово зверталась до відповідача із заявами про завершення приватизації після смерті чоловіка, але Макарівська селищна рада залишала ці заяви без відповідей і процес приватизації вона не може завершити саме через перепони з боку відповідача.
Також особа, яка подає відзив на касаційну скаргу, заперечує проти твердження Макарівської міської ради щодо подання заяв про застосування позовної давності, вказує, що з такими заявами під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції відповідач до суду не звертався.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 370/1854/20, витребувано справу з Макарівського районного суду Київської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2, який постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1, про щоМакарівським районним відділом ДРАЦС складено актовий запис № 173 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1
(а. с. 6, 7, 29).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, зокрема,
на земельну ділянку площею 0,0558 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222755100:01:013:0083, розташована
у смт Макарів Київської області та виділена в натурі на місцевості згідно
з технічною документацією із землеустрою та рішенням Макарівської селищної ради.
Зазначена земельна ділянка перебувала у користуванні ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 1992 року.
Рішенням Макарівської селищної ради від 15 лютого 2007 року № 173-10-V "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації для надання земельних ділянок у власність", ОСОБА_2 надано дозвіл на оформлення права власності на зазначену земельну ділянку із розробленням відповідної технічної документації із землеустрою.
Реалізуючи своє право, ОСОБА_2 замовив землевпорядні роботи, розробив технічне завдання із суб`єктом землевпорядної діяльності, погодив відповідний висновок Держкомзему, провів роботу із встановлення відповідних меж земельної ділянки з відведенням її на місцевості в натурі та позначенням межовими знаками, ділянці присвоєно кадастровий номер 3222755100:01:013:0083 (а. с. 8-17).
Відповідно до довідки Макарівської державної нотаріальної контори Київської області, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена 31 жовтня
2012 року, єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1, оскільки інші спадкоємці подали заяви про відмову від спадщини на її користь.
Постановою державного нотаріуса Макарівської районної державної нотаріальної контори Київської області № 824/02-31 від 04 серпня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0558 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222755100:01:013:0083, розташовану у смт Макарів Київської області, у зв`язку з відсутності правовстановлюючого документа.
У рішенні суд першої інстанції зазначив, що копію ухвали суду від 12 серпня
2020 року про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження, призначення підготовчого засідання та копію позовної заяви відповідач отримав 26 серпня 2020 року. Ухвала від 12 серпня 2020 року також містила пропозицію подати у 15-тиденний строк відзив на позов, однак Макарівська селищна рада відзиву до суду не подавала. У підготовче судове засідання, призначене
на 04 вересня 2021 року, а також у підготовче судове засідання, призначене
на 08 жовтня 2021 року (перенесено за клопотанням Макарівської міської ради)
та у судове засідання, призначене на 21 жовтня 2021 року, відповідач
не з`явився, хоча був належним чином повідомлений.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.