Постанова
Іменем України
06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 755/16868/15-ц
провадження № 61-15033св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2
стягувачі: ОСОБА_3, акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
приватний виконавець - Іванов Андрій Валерійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Коваленко Іриною Василівною, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва в складі судді Чех Н. А. від 20 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Нежури В. А. від 07 вересня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року у справі № 755/16868/15-ц за позовною заявою ПАТ "Енергобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року у розмірі 4 166 073,00 грн. У подальшому, 19 лютого 2019 року між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "ФК "Горизонт" укладено договір № 1/19 про відступлення прав вимоги, за яким товариство отримало право вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року. 11 листопада 2019 року між ТОВ "ФК "Горизонт" та ОСОБА_3 укладено договір № 22/19 про відступлення права вимоги, за яким він (заявник) отримав право вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року. У зв`язку з чим заявник просив замінити сторону виконавчого провадження з ПАТ "Енергобанк" на ОСОБА_3 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження - кредитора ПАТ "Енергобанк" на ОСОБА_3 по рішенню Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року у справі № 755/16868/15 за позовною заявою ПАТ "Енергобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Енергобанк" заборгованість за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року в розмірі 4 166 073,00 грн.
Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 за договором відступлення права вимоги набув право вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, зазначив про те, що місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
12 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко І. В. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви.
Підставами касаційного оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що уклавши договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 30 грудня 2013 року ТОВ "ФК "Горизонт" отримало фінансування, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 755/16868/15-ц з Дніпровського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 21 жовтня 2016 року у справі № 755/16868/15-ц за позовом "Енергобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято рішення, яким стягнуто з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року в розмірі 4 166 073,00 грн.
Згідно Постанови Правління Національного банку України від 11 червня 2015 року № 370 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Енергобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 червня 2015 року № 115 про початок процедури ліквідації ПАТ "Енергобанк".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1451 від 24 травня 2018 року продовжено строк дії ліквідації ПАТ "Енергобанк" з 12 червня 2018 року по 11 червня 2019 року.
19 лютого 2019 року між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "ФК "Горизонт" укладено договір № 1/19 про відступлення прав вимоги, за яким товариство отримало право вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором №КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року. Договір укладено за результатами електронного аукціону, де переможцем аукціону стало ТОВ "ФК "Горизонт".
11 листопада 2019 року між ТОВ "ФК "Горизонт" та ОСОБА_3 укладено договір № 22/19 про відступлення права вимоги, за яким він (заявник) отримав право вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитним договором № КФ-000416-2612 від 30 грудня 2013 року.
12 листопада 2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.