ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 808/944/17 (СН/280/73/19)
адміністративне провадження № К/9901/3003/21 К/9901/3829/21, К/9901/705/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 808/944/17 (СН/280/73/19)
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Запорізької області про визнання протиправними та скасування наказів про проведення службової перевірки та звільнення, стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито,
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, прокуратури Запорізької області, ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Сіпаки А.В.,
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач-1), Прокуратури Запорізької області (далі - відповідач-2), у якому просив суд:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Запорізької області від 02 березня 2017 року № 40 "Про утворення комісії для проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 ";
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 24 березня 2017 року № 55к "Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади" та поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області;
1.3. стягнути з Генеральної прокуратури України та прокуратури Запорізької області солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 грн.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що він був звільнений з порушенням вимог законодавства. Так, його не було ознайомлено з наказом від 02 березня 2017 року № 40, що позбавило його можливості своєчасно заявити відвід членам комісії. Рішення наради при прокурорі області від 02 березня 2017 року № 27, прокуратурою області скеровано поштовим зв`язком до Токмацької місцевої прокуратури лише 09 березня 2017 року (надійшло 15 березня 2017 року), тобто вже після завершення службової перевірки та затвердження відповідного висновку. Вважає протиправним створення комісії для проведення службової перевірки з числа майже тих саме працівників прокуратури області, які входили до групи працівників апарату прокуратури області, утвореної для проведення перевірки, оскільки ці особи викладали свої правові висновки з пропозиціями, у тому числі щодо необхідності застосування стосовно винних осіб заходів дисциплінарного впливу. Крім того, вважає, що перший заступник прокурора області є безпосереднім керівником для нього, як керівника місцевої прокуратури, а тому, на думку позивача, не мав права входити до складу комісії.
2.1. Позивач також зазначає, що наказ від 24 березня 2017 року № 55, підписаний Генеральним прокурором України, тобто посадовою особою не уповноваженою відповідно до Закону України "Про прокуратуру" приймати такі рішення. Передбачені законом вимоги щодо необхідних рекомендацій Ради прокурорів України про звільнення позивача з адміністративної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області, як він вважає, не надавались. Оскаржуваний наказ прийнятий за наслідками розгляду подання прокурора Запорізької області від 02 березня 2017 року № 11-585вих-17 про звільнення із займаної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 у порядку дисциплінарного провадження. Застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення прямо суперечать вимогам Закону України "Про прокуратуру", оскільки стаття 49, яка передбачає такий вид стягнення, відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу XII Прикінцевих положень вищевказаного Закону, набирає чинності з 15 квітня 2017 року. Крім того, не ознайомлення позивача до теперішнього часу з оригіналом наказу про звільнення з посади є грубим порушенням його прав.
2.2. Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями посадових осіб прокуратури Запорізької області та Генеральної прокуратури України, позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 25000 грн.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
3. Наказом прокурора Запорізької області від 06 лютого 2017 року № 23 на виконання пункту 3.1 Плану першочергових заходів на І квартал 2017 року, з 14 по 17 лютого 2017 року в Токмацькій місцевій прокуратурі прокуратурою Запорізької області проведено перевірку стану організації нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні органами Національної поліції, діяльності щодо представництва інтересів держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, а також роботи з ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу.
4. Результати вказаної перевірки обговорені 02 березня 2017 року на оперативній нараді при прокуророві Запорізької області за участю ОСОБА_1, як керівника Токмацької місцевої прокуратури, його заступників ОСОБА_2, ОСОБА_3, про що свідчить Протокол № 27.
5. На оперативній нараді при прокуророві Запорізької області, згідно протоколу від 02 березня 2017 року № 27 прийнято рішення:
"За фактом неналежного виконання керівником Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 службових обов`язків із загальної організації нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, діяльності щодо представництва інтересів держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, а також з організації контролю за об`єктивним відображенням у Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей щодо кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, та прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень, контролю ведення та аналізу статистичних даних призначити службову перевірку. Відділу роботи з кадрами до 3 березня 2017 року підготувати наказ з цього питання;
На час проведення службової перевірки ініціювати перед Генеральним прокурором України відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків на адміністративній посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури;
5.1. Відділу роботи з кадрами до 3 березня 2017 року підготувати лист з цього питання та до 03 березня 2017 року підготувати Генеральному прокурору України подання про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури…"
6. Відповідно до наказу прокурора Запорізької області від 02 березня 2017 року № 40 утворена комісія для проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 . Висновок про результати службової перевірки відносно керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області радника юстиції ОСОБА_1 було затверджено 09 березня 2017 року прокурором Запорізької області ОСОБА_4 ..
7. 02 березня 2017 року прокурор Запорізької області вніс подання № 11-585вих-17 про звільнення із займаної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 в порядку дисциплінарного провадження.
8. Наказом Генерального прокурора України від 24 березня 2017 року № 55 зазначено: "… Прокуратурою Запорізької області відповідно до плану першочергових заходів прокуратури області на І квартал 2017 року з 14 по 17 лютого 2017 року проведено перевірку стану організації роботи з окремих напрямів діяльності в Токмацькій місцевій прокуратурі. Установлено, що керівником Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 усупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 13 Закону України "Про прокуратуру" не вжито належних заходів щодо організації діяльності місцевої прокуратури з питань нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, представництва інтересів держави в суді та захисту при виконанні судових рішень, а також роботи з ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу. Виявлені перевіркою порушення і недоліки, які мають непоодинокий характер, є наслідком відсутності організуючої ролі керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 у спрямуванні діяльності очолюваного колективу на виконання завдань і функцій, передбачених Законом України "Про прокуратуру" … Керівник Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 допускав аналогічні порушення і раніше, за що наказом прокурора Запорізької області від 11 січня 2017 року № 1дк йому оголошено догану. Однак належних висновків після накладення дисциплінарного стягнення ним не зроблено. На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 9, пунктом 3 частини першої статті 41 та пунктом 5-1 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру", НАКАЗУЮ: 1.За неналежне виконання посадових обов`язків керівника місцевої прокуратури, що виразилось у неналежній організації діяльності місцевої прокуратури з питань нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, представництва інтересів держави в суді та захисту при виконанні судових рішень, незабезпеченні контролю за веденням та аналізом статистичних даних, інформаційно-аналітичним забезпеченням прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними представництва інтересів держави в суді радника юстиції ОСОБА_1 звільнити із займаної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області….."
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову.
10. Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 808/944/17 скасовано.
10.1. Справу № 808/944/17 направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
11. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд надав оцінку процедурі звільнення позивача з адміністративної посади та вказав на те, що така процедура відповідачами дотримана, у зв`язку з чим зазначені обставини судом не досліджуються під час нового розгляду адміністративної справи (пункт 52 рішення Верховного Суду).
11.1. Разом з тим, Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанції під час ухвалення судових рішень не надали оцінки доводам позивача на такі обставини: відсутність будь-яких доказів невжиття позивачем заходів до належного виконання оперативних нарад при прокуророві області, проведених у 2016 році; недостовірність інформації з приводу направлення до ГУНП в Запорізькій області 6 листів інформаційного характеру, оскільки їх було направлено 8; невмотивованість посилання на недостатнє зменшення розміру премій та кількості премій працівникам, які порушували Законодавство; порушення ознак індивідуальної відповідальності при оцінці діяльності прокуратури; безпідставність та незаконність посилання, що всі випадки перекваліфікації у кримінальних проваджень були здійснені органами ГУНП а не прокуратурою; невідповідність нормам Закону України "Про прокуратуру" та КПК України вимоги про необхідність забезпечення слідчим шляхом перевірки законності призначення соціальних виплат; безпідставність посилання у наказі про непогодження процесуальними керівниками письмових повідомлень про підозру; безпідставність посилання на наявність порушень щодо стану проведення та реалізації результатів негласних слідчих дій, оскільки така перевірка фактично не проводилася; безпідставність посилання на низький рівень відшкодування матеріальних збитків за судовими рішеннями; незаконність посилання на наявність виправдувальних вироків та незаконність посилання на відсутність звернення з позовом в інтересах держави; недостовірність інформації, щодо невжиття заходів щодо стягнення грошових коштів на виконання судових рішень протягом 2017 року; необґрунтованість посилання у наказі, що з вини позивача не було доведено до колективу місцевої прокуратури лист - орієнтування за підписом прокурора області від 19 січня 2017 року.
12. Рішенням від 04 травня 2020 року Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, позов задоволено частково.
12.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №55к від 24 березня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади".
12.2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що наказ Генерального прокурора України від 24 березня 2017 року № 55к "Про звільнення ОСОБА_1 прийнятий не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13.1. Також, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що відповідачі не врахували того, що позивач перебуває на посаді невеликий термін (01 рік 02 місяці), не встановили причини допущених недоліків у роботі позивача, не надали конкретних пропозицій щодо їх усунення, не врахували особистого внеску в підвищення ефективності прокурорсько-слідчої діяльності, не врахували кількості накопичених справ, які перейшли до позивача з минулих періодів; реальність їх виконання за невеликий термін перебування на посаді, не здійснено порівняльного аналізу показників стану справ за напрямками, які перевірялися, з аналогічними показниками прокуратур інших областей.
13.2. Зазначаючи про неефективність протидії злочинності відповідачі в оскаржуваному наказі не здійснили порівняння такої діяльності з іншими аналогічними прокуратурами, а також не навели статистичні показники рівня злочинності у порівнянні з іншими.
13.3. Разом з тим, суд першої інстанції посилаючись на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі №826/12523/15, зауважив, що такі обставини повинні бути враховані при прийнятті спірних рішень.
13.4. Додатково суд першої інстанції зазначив, що відповідачами протиправно не було враховано і те, що наказом прокурора Запорізької області від 13 березня 2017 року № 9дк, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, що свідчить про те, що позивачу не було надано часу для усунення виявлених недоліків у діяльності, оскільки наказ про звільнення з посади датовано 24 березня 2017 року.
14. Відмовляючи у задоволенні позову у частині поновлення позивача на посаді суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем не наведено жодних доводів щодо порушення процедури його звільнення за власним бажанням.
14.1. Також суд першої інстанції зауважив, що в даному випадку можливо поновити позивача на попередню посаду лише за умови, що останній має статус прокурора, проте на момент розгляду справи таким умовам останній не відповідає, оскільки був звільнений з органів прокуратури з 15 травня 2017 року.
14.2. Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Запорізької області від 02 березня 2017 року № 40 "Про утворення комісії для проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури Свистуна О.В., суди дійшли висновку, що оскільки даний наказ вже реалізований та за його результатами проведено перевірку позивача та видано наказ про його звільнення, в даному випадку для позивача юридичні наслідки мають саме рішення які прийняті за результатом виконання наказу від 02 березня 2017 року № 40.
14.3. Щодо відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не надав до суду доказів того, що проблеми із його здоров`ям не пов`язані з тривалою працею в органах прокуратури, віком та не є наслідком інших причин.
ІV. Касаційне оскарження
15. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову, відповідачі подали до Верховного Суду касаційні скарги, які зареєстровано 03 та 26 лютого 2020 року.
16. У касаційних скаргах відповідачі посилаються на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій встановленим обставинам справи. Так, заявники касаційних скарг зауважують, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо реалізації передбачених статтею 9 Закону України "Про прокуратуру" повноважень Генерального прокурора щодо організації діяльності всіх органів прокуратури, зокрема в частині звільнення прокурорів з адміністративної посади за неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади в порядку статті 41 Закону України "Про прокуратуру", у взаємозв`язку з оцінкою результативності виконання передбачених статтею 13 Закону України "Про прокуратуру" повноважень керівника місцевої прокуратури щодо організації діяльності місцевої прокуратури.
16.1. Додатково відповідачі наголошують на тій обставині, що судами попередніх інстанцій надано вибіркову оцінку окремим фактам, досліджуючи лише обставини, на які звернуто увагу позивачем, тому зроблені судами висновки, на думку відповідачів, за результатом дослідження змісту оскаржуваного наказу не узгоджуються з приписами нормативних засад організації діяльності органів прокуратури.
17. За таких обставин відповідачі просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняти у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
18. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В. суддів Данилевич Н.А., Кашпур О.В. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора. Витребувано справу № 808/944/17 із Запорізького окружного адміністративного суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В. суддів Данилевич Н.А., Кашпур О.В. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокуратури Запорізької області.
20. 19 лютого 2021 року справа № 808/944/17 надійшла до Верховного Суду.
21. Також, до Верховного Суду 26 лютого 2021 року надійшов відзив позивача на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, в якій він спростовують доводи касаційної скарги просить закрити касаційне провадження з підстав наявності висновку Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19 березня 2019 року у справі 3 П/9901/577/18) та Верховного Суду (постанова від 09 вересня 2019 року у справі № 826/12523/15 та від 18 грудня 2019 року у справі № 640/4354/19), на які посилалися суду попередніх інстанцій, а отже на відсутність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 339 КАС України.
22. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позову про поновлення позивача на посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 06 січня 2021 року.
23. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не застосував норму права, а саме: частину першу статті 235 Кодексу законів про працю, відповідно до якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 800/237/17 та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах № 815/2484/17 та № 802/3864/15-а у подібних правовідносинах.
24. За твердженням позивача, предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/237/17, серед іншого, були питання можливості застосування загальних норм трудового законодавства, у тому числі положень статті 235 КЗпП, за відсутності визначених способів захисту у спеціальному законі, якими можуть скористатися особа, у разі її незаконного звільнення (припинення повноважень), тобто у подібних правовідносинах, які є предметом розгляду у справі № 808/944/17, а саме питання можливості поновлення на попередній посаді у разі скасування незаконного наказу про звільнення позивача з посади за відсутності в спеціальному Законі України "Про прокуратуру" визначених способів захисту.
24.1. Подібну правову позицію щодо необхідності застосування приписів статті 235 КЗпП України та поновлення на посаді в органах прокурори, висловлено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 815/2484/17 від 17 січня 2020 року (пункт 39 Постанови) та позицію щодо обґрунтованого висновку судів нижчих інстанцій про задоволення позовних вимог позивача про поновлення прокурора на попередній посаді в органах прокуратури, викладену в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду № 802/3864/15-а від 30 липня 2019 року.
25. На думку позивача, обидві зазначені справи, які розглядались Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду стосувались питань поновлення позивачів на попередніх посадах в органах прокуратури після скасування незаконних наказів про звільнення, а тому також є побідними.
26. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні позову про поновлення позивача на посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області та прийняти у цій частині нову постанову про задоволення відповідної частини позову.
27. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В. суддів Данилевич Н.А., Кашпур О.В. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
28. До Верховного Суду 01 березня 2021 року надійшов відзив відповідача-2 на касаційну скаргу позивача, в якій останній спростовують доводи касаційної скарги та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій у оскаржуваній позивачем частині без змін.