ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/20210/16
адміністративне провадження № К/9901/49373/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шишова О.О.,
суддів -Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Дочірнього підприємства "Аромат" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року (прийняту в складі: головуючого судді Дегтярьової О.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Кузьменка В.В., Степанюка А.Г.),
У С Т А Н О В И В:
1. У грудні 2016 року Дочірнє підприємство "Аромат" (далі також - позивач, ДП "Аромат") звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДФС ( далі- відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2016 року № 0000091403.
2. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що висновки акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.09.2016 року № 1349/28-10-14-03/30737268 про порушення дочірнім підприємством вимог п.п. 39.4.2 п. 39.4 статті 39 Податкового кодексу України в частині не включення до звіту інформації про здійсненні протягом 2015 року контрольовані операції є безпідставними, оскільки контролюючий орган не врахував факт подання позивачем до моменту проведення перевірки уточнюючого звіту про контрольовані операції за 2015 рік з виправленням помилок. Також позивач указує на те, що частина третя п. 120.3 статті 120 Податкового кодексу України не передбачена відповідальність у випадку несвоєчасного декларування контрольованих операцій. За наведених обставин позивач уважає, що факт порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 статті 39 Податкового кодексу України відсутній та відповідно у відповідача не було підстав для притягнення ДП "Аромат" до відповідальності за статтею 120 Податкового Кодексу, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.09.2016 року № 0000091403.
3. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 листопада 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, позов задоволено.
4. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок про відсутність в діях ДП "Аромат" ознак правопорушення, передбаченого пп. 39.4.2 п. 39.4 статті 39 ПК України, та не вбачає підстав у контролюючого органу для застосування до платника штрафної санкції за п. 120.3 статті 120 ПК України.
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
6. У поданій касаційній скарзі посилається на те, що факт подання Позивачем Звіту про контрольовані операції з позначкою "уточнюючий" не виключає застосування до нього штрафної санкції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від Товариства до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
9. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
10. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що протягом 2015 року ДП "Аромат" здійснено ряд операцій з нерезидентами - Milkiland Corporation (Республіка Панама) та OLAM International LTD (Республіка Сінгапур), що відповідно до пп. 39.2.1.2 і 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 статті 39 Податкового кодексу України підпадають під категорію контрольованих операцій.
11. 27.04.2016 року подав до відповідного контролюючого органу електронний звіт про контрольовані операції за 2015 рік (звітний) з додатками до нього, в тому числі - Відомостями про особу, яка бере участь у контрольованих операціях (далі за текстом - Звіт за 2015 рік). Відповідно до наявних у матеріалах справи роздруківок квитанцій № 1 і № 2 вказаний звіт (реєстр. № 9276734882) буд доставлений до МГУ ДСФ - Центрального офісу з обліку великих платників 27.04.2016 року. У цьому Звіті за 2015 рік позивав задекларував відомості про здійснені у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року контрольовані операції на загальну суму 12 401 103 грн. (без вирахування непрямих податків), особу з якою вчинені такі контрольовані операції - Milkiland Corporation (Республіка Панама).
12. 10.06.2016 року ДП "Аромат" за наслідками виявлення помилки у попередньо поданому Звіті за 2015 рік (звітний) подало електронний звіт про контрольовані операції за 2015 рік (уточнюючий) (далі за текстом - Уточнюючий звіт за 2015 рік), який за відповідно до роздруківок квитанцій № 1 і № 2 був доставлений МГУ ДСФ - Центрального офісу з обліку великих платників та зареєстрований за № 9276836042 того ж дня. В цьому Уточнюючому розрахунку дочірнє підприємство доповнило додатково задекларувало контрольовані операції за 2015 рік з особою OLAM International LTD (Республіка Сінгапур) на суму 7 479 097 грн. (без вирахування непрямих податків).
13. У подальшому відповідачем 29.08.2016 року на підставі наказу від 17.08.2016 року № 586 та відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 статті 39, пп. 78.1.15 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП "Аромат" з питання не включення останнім до звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом 2015 року контрольовані операції. За результатами такої перевірки складений акт від 05.09.2016 року № 1349/28-10-14-03/30737268 за висновками якого позивач в порушення вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 статті 39 Податкового кодексу України не включило до звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформацію про всі здійсненні протягом звітного року контрольовані операції, а саме - про контрольовані операції з нерезидентом OLAM International LTD (Республіка Сінгапур) на суму 7 479 097 грн.
14. 16.09.2016 Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000091403 (форма "ПС"), яким позивачу відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 статті 39 Податкового кодексу України та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54, п. 120.3 статті 120 цього ж Кодексу визначено суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 74 791 грн.
15. Не погодившись із указаним податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2016 року, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
16. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
17. З огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд указує на таке.
18. Відповідно до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних наказів) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
19. Згідно з п.п. 39.2.1.1. п. 39.2. статті 39 Податкового Кодексу України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
20. Відповідно до п.п. 39.2.1.2. п. 39.2. статті 39 Податкового Кодексу України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України; операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку; під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією; затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
21. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України" від 25 грудня 2013 року №1042-р. та від 14 травня 2015 року №449-р, Республіку Сінгапур включено до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового Кодексу України.
22. Згідно з п.п. 39.4.1. п. 39.4. статті 39 Податкового Кодексу України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
23. Відповідно до пп. 39.4.2. п. 39.4. статті 39 Податкового Кодексу України, платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису; форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
24. Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2016 року за №187/28317, відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Податкового кодексу України, зокрема затверджено Порядок складання Звіту про контрольовані операції (надалі - Порядок).
25. Згідно з пунктами 1 - 3 Розділу І Порядку, звіт про контрольовані операції (надалі - Звіт) складається платниками податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість); звіт подається до 01 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису; у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: звіт з позначкою "звітний новий" у разі подання нового Звіту про контрольовані операції до 01 травня року, що настає за звітним; звіт з позначкою "уточнюючий" (надалі - уточнюючий Звіт) у разі його подання після 01 травня року, що настає за звітним. Звіт з позначкою "звітний новий" та уточнюючий Звіт повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (Звіту з позначкою "звітний").
26. Відповідно до п. 120.3. статті 120 Податкового Кодексу України, неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі, зокрема, 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.
26. Таким чином, колегія суддів уважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що операції позивача з вказаними контрагентами визнаються контрольованими у 2015 році, у зв`язку з чим позивач був зобов`язаний виконати вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України та подати до 1 травня 2016 року звіт за 2015 рік про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
27. Разом із цим, обґрунтованим є також висновок судів, що за диспозицією пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України склад податкового правопорушення полягає у неподанні платником податків звіту про контрольовані операції; неподанні документації з трансфертного ціноутворення; та невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.
28. Тобто порушення платником податків термінів подання звіту про контрольовані операції не охоплюється диспозицією зазначеної норми, а відтак підстави для накладення на позивача штрафу згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відсутні.
29. При цьому, Суд уважає за необхідне зазначити, що лише з 01 січня 2017 року Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" статтю 120 Податкового кодексу України доповнено пунктом 120.4, відповідно до якого несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції визначено самостійним податковим правопорушенням.
30. Подібні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №808/334/17.
31. Відповідачем зазначено, що факт подання Позивачем Звіту про контрольовані операції з позначкою "уточнюючий" не виключає застосування до нього штрафної санкції.
32. Проте, згідно з п. 56.21 статті 56 Податкового Кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
33. Таким чином висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.
34. За правилами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття даної постанови) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
37. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд