ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 580/2280/20
адміністративне провадження № К/9901/14712/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 580/2280/20
за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Кульчицького С.О.
постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Сорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - відповідач, Ліквідаційна комісія УМВС в Черкаській області), в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати Акт Ліквідаційної комісії УМВС в Черкаській області із розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 08 серпня 2008 року за формою Н-5* від 18 травня 2020 року та Акт за формою НТ* від 18 травня 2020 року про нещасний випадок невиробничого характеру;
1.2 зобов`язати відповідача за фактом нещасного випадку, що стався 08 серпня 2008 року з позивачем, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 скласти акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновком якого вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ України з 18 травня 2001 року по 06 листопада 2015 року, а з 06 листопада 2015 року є працівником поліції. Під час проходження служби в серпні 2008 отримав травму. У зв`язку з відсутністю в особовій справі висновків службового розслідування, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. За наслідками проведення службового розслідування, складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 18 травня 2020 року, згідно яких нещасний випадок стався в період проходження служби та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Позивач стверджує, що нещасний випадок трапився під час проходження служби та пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки 08 серпня 2008 року за вказівкою начальника Чигиринського РВ УМВС Шевченка М.Г. був направлений у складі слідчо-оперативної групи до ТОВ "Чигиринзерно" в с. Рацево Чигиринського району для проведення слічо-оперативних дії. Внаслідок проведення вказаних дій у підозрюваних осіб вилучено ємкості з гербіцидом у кількості 12 каністр. З метою збереження речових доказів, позивачем було доправлено вилучені каністри на службовому автомобілі до Чигиринського РВ УМВС та передано в кінці чергування до камери зберігання. Після транспортування 08.08.2008 позивач відчув погіршення самопочуття та звернувся до Чигиринської районної лікарні, де встановили діагноз отруєння парами гербіцидів.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що позивачем при транспортуванні порушено Закон України "Про пестициди та агрохімікати", Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві", призвело до отруєння парами гербіцидів. Здійснюючи перевезення небезпечних речовин в службовому автомобілі позивач порушив вимоги заходів безпеки під час виконання вказаних робіт, тому комісія з розслідування прийшла до висновку, що обставини та причини, за яких стався нещасний випадок, підпадають під перелік, визначений пунктом 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом від 27 грудня 2002 року № 1346 (зі змінами), і не підпадають під дію пункту 3.9 Порядку, тому вважає, що випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
4. У серпні 2008 року позивач працював на посаді оперуповноваженого ГБНОН Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області.
5. 08 серпня 2008 року о 08 год 00 хв позивач заступив на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області.
6. Близько 9 год 08 серпні 2008 року за вказівкою в.о. начальника Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області Шевченка М.Г. в складі СОГ, а саме: слідчої Ліли О.А., експерта Петюренка К.М., оперуповноваженого ВКР ОСОБА_2, позивач направлений до ТОВ "Чигиринзерно" в с. Рацево Чигиринського району Черкаської області, де згідно з повідомленням заступника директора товариства на приміщенні, де зберігаються засоби захисту рослин, зірвано замок.
7. Прибувши на місце події службовим автомобілем ВАЗ 2105 під керуванням позивача, встановлено, що невідомі особи скоїли крадіжку 20 каністр ємкістю 20 л кожна гербіциду "Прімекстра".
8. Після опитування працівників ТОВ "Чигиринзерно", позивачем отримано оперативну інформацію про осіб, що могли бути причетними до злочину, тому позивач разом з ОСОБА_2 направилась до можливого місцезнаходження викраденого гербіциду в с. Тіньки Чигиринського району Черкаської області.
9. При перевірці отриманої інформації виявлено 12 каністр ємкістю 20 л кожна, які мали в деяких випадках сліди витікання рідини. Надалі працівниками ОСГ (як зазначив у пояснювальній записці позивач, за вказівкою Шевченка М.Г ) прийнято рішення з метою збереження речових доказів, доставити виявлені 12 каністр гербіциду ємкістю 20 л кожна службовим автомобілем ВАЗ 2105 до Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області.
10. Під час транспортування за кермом автомобіля ВАЗ 2105 перебував позивач.
11. Після транспортування гербіцидів позивач відчув погіршення самопочуття та звернувся 08 серпні 2008 року до Чигиринської ЦРЛ, де був встановлений діагноз - отруєння парами гербіцидів, що підтверджено довідкою КНП "Чигиринська багатопрофільна лікарня".
12. З 12 серпні 2008 року по 22 серпні 2008 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Чигиринської ЦРЛ з діагнозом: отруєння парами гербіцидів, хронічний гастродуоденіт, фаза загострення, що підтверджується листом КНП "Чигиринська багатопрофільна лікарня" від 06 лютого 2020 року № 162/01, випискою від 22 серпні 2008 року № 3468, висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 24 вересня 2019 року №2-01/1001.
13. 09 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08 серпня 2008 року.
14. За наслідками проведено розслідування, комісією з розслідування нещасного випадку складено 18 серпня 2020 року акт за формою Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався 08 серпні 2008 року та акт за формою НТ* № 12 про нещасний випадок виробничого характеру.
15. У висновках вказаних актів зазначено, що порушення вимог чинного законодавства та власна необережність призвела до отруєння ОСОБА_1 парами гербіцидів. З огляду на вищезазначене комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок стався в період проходження служби, та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків (пункт 3.11), за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346.
16. Вважаючи акти від 18 травня 2020 року протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставина справи, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
17. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
18. Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що здійснюючи перевезення небезпечних речовин в службовому автомобілі позивач порушив вимоги заходів безпеки під час виконання вказаних робіт, тому комісія з розслідування прийшла до обґрунтованого висновку, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
ІV. Касаційне оскарження
19. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 15 квітня 2021 року.
20. На обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пунктів 3.9; 3.10; 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346. Застосовуючи вищевказані норми права суд апеляційної інстанції дійшов до висновку: "Отже, позивач здійснюючи оперативні заходи з метою розкриття злочину був повідомлений про викрадення пестициду, який є хімічною речовиною, не маючи засобів особистого захисту та спеціально обладнаного транспортного засобу, допустив порушення правил особистої безпеки, що призвело до отруєння парами гербіцидів". Проте, на думку позивача, така позиція апеляційного суду суперечить висновку у щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 569/13306/16-а.
21. Також позивач вказує, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанції застосовано Державні санітарні правила ДСП 8.8.2001-98 без врахування позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а 15 щодо необхідності застосування норм трудового законодавства якщо правовідносини не врегульовані нормами спеціального права - трудового законодавства. "За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі".
22. За твердженням позивача, застосувавши Державні санітарні правила ДСП 8.8.2001-98 суд апеляційної інстанції, всупереч зазначеній правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 213/1432/17 не застосував положення КЗпП та Закону України "Про охорону праці", переклавши вину за отримання шкоди здоров`ю виключно на працівника.
23. Також, позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 06 червня 2018 року у справа №212/5770/16-ц, згідно з якою "Посилання в касаційній скарзі на не урахування апеляційним судом при визначенні розміру моральної шкоди того, що ОСОБА1 при укладенні трудового договору знала про умови її праці під дією небезпечних і шкідливих виробничих факторів, а відтак усвідомлювала можливість ушкодження здоров`я та пов`язані з цим наслідки не є переконливим, оскільки це не знімає з відповідача відповідальності за невиконання обов`язку створення на робочому місці безпечних умов праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також дотримання приписів трудового законодавства у галузі охорони праці".
24. Додатково позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме, що не розглянуто заяву про виклик свідка.
25. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.
26. Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н.В. суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача. Витребувано справу № 580/2280/20 із Черкаського окружного адміністративного суду.
27. 30 червня 2021 року справа № 580/2280/20 надійшла до Верховного Суду.
28. Також, до Верховного Суду 08 липня 2021 року надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якій Ліквідаційна комісія УМВС в Черкаській області спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
29. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (далі - Закон № 2694-ХІІ).
33. Статтею 1 Закону № 2694-ХІІ визначено поняття охорони праці - як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
34. Приписами статті 14 Закону № 2694-ХІІ, працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
35. У відповідності до статті 22 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку..
36. У розумінні положень статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
37. З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 (далі - Порядок № 1346).
38. Згідно з пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
39. Відповідно до пункту 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
40. Положеннями пункту 2.4. Порядку № 1346 передбачено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (додаток 2).
41. Відповідно до пункту 3.8. Порядку № 1346 положення комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
42. Відповідно до пункту 3.9 Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; - підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
43. Пунктом 3.11 Порядку № 1346 передбачено, що комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків;
унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури;
унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
44. Згідно з пунктом 35 Інструкції про порядок вилучення, обліку зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затверджених Міністерством внутрішніх справ СРСР від 15 березня 1990 року № 1/1002, вилучення і зберігання небезпечних для здоров`я хімічних речовин проводиться у порядку, передбаченому чинним законодавством.
45. Відповідно до статті 11 Закону України Про пестициди і агрохімікати від 02 березня 1995 року № 87/95-ВР (далі Закон № 87/95-ВР) для транспортування пестицидів допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку, мають відповідні посвідчення та допуск.
46. Згідно з пунктом 1.14 Державних санітарних правил ДСП 8.8.2001-98 "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" особи, що контактують з пестицидами (транспортування, зберігання тощо) зобов`язані використовувати справні засоби індивідуального захисту.
47. Відповідно до підпункту 4.1.5 Державних санітарних правил ДСП 8.8.2001-98 "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" пестициди перевозяться тільки в спеціально виділених для цих цілей транспортних засобах (залізничні вагони, морські і річкові судна, літаки, автомобілі та ін.). Транспортування пестицидів разом з іншими вантажами забороняється.
48. Приписами пункту 4.5. Державних санітарних правил ДСП 8.8.2001-98 "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" встановлено, що транспортування з базисних до витратних складів споживачів проводиться спеціально обладнаним автотранспортом закладів Міністерства АПК лише за маршрутами руху, погодженими територіальною санепідстанцією і державтоінспекцією.
48.1. Транспорт для перевезення пестицидів повинен мати сигнальне фарбування кузова і бортовий напис "Отрути" відповідно до ГОСТ. На транспорті господарств, що виділяється для перевезень пестицидів, повинні встановлюватися сигнальні прапорні, які кріпляться до кабіни і на кутах кузова.
48.2. Транспорт для перевезення пестицидів підлягає паспортизації санітарно-епідеміологічного службою, повинен бути справним і легко піддаватися знезараженню.
48.3. Транспортування пестицидів допускається тільки у супроводі спеціально виділених і проінструктованих осіб. Транспортування може бути довірено водію транспорту після проходження їм відповідного інструктажу. Відповідальні за перевезення особи повинні стежити за станом тари і негайно ліквідувати ушкодження.
48.4. Швидкість руху транспорту під час перевезення пестицидів повинна бути не більше 40 км/год, а під час дощу, туману і снігопаду не більш 20 км/год. Забороняється перевозити пестициди при обмеженій видимості (до 300 м).
48.5. Під час перевезення вогненебезпечних пестицидів здійснюють додаткові заходи протипожежної безпеки.
48.6. Балони з фумігантами транспортуються у відповідності з вимогами діючих інструкцій.
48.7. Забороняється перевезення пестицидів в ушкодженій тарі. У випадку порушення пакування необхідно негайно вжити заходів до нерозповсюдження препарату в навколишньому середовищі, (роздування вітром, розмивання дощем, тощо).
48.8. Для ліквідації аварійних ситуацій виділяються спеціальні бригади, які пройшли навчання безпечним прийомам аварійно-рятувальннх робіт з пестицидами.