ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/12664/16
адміністративне провадження № К/9901/47365/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
секретар судового засідання: Титенко М.П.
за участю:
представника відповідача - Цісар Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2017 (суддя - Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 (колегія суддів: Шурко О.І., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі № 826/12664/16 за позовом Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Лакталіс-Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.05.2016 № 0000334102, № 0000344102, № 0000354102, № 0000364102.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про необґрунтованість висновків контролюючого органу про відсутність об`єкта оподаткування податком на додану вартість по господарським операціям з ПП "ОРІМ", як такого, що є нереальним.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2017, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.05.2016 № 0000344102, № 0000334102, № 0000354102, № 0000364102.
Рішення судів обґрунтовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо нереальності господарської операції з ПП "ОРІМ" є необґрунтованими. Мотивуючи рішення, суди зауважили, що позивач надав відповідачу належні документи первинного та бухгалтерського обліку на стадії проведення перевірки і адміністративного оскарження її результатів, які спростовують висновки податкового органу.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Орім" за періоди з 01.10.2014 по 31.12.2014 та з 01.02.2015 по 31.12.2015 по деклараціях з податку на додану вартість та деклараціях з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт № 541/28-10-41-02/25593656 від 27.04.2016.
Згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем порушено:
- п.п.134.1.1., п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України, а саме: занижено об`єкт оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 823 408 грн.;
- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвели до порушення п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України, а саме: завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту на загальну суму 1 555 975 грн.;
- п. 200.1, 200.2, ст.. 200 ПК України, а саме: занижено нарахування ПДВ на суму 2 727 100, 00 грн.;
- п.200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування на суму 1 537 462 грн.
На підставі чого відповідачем було винесено 18.05.2016: податкове повідомлення-рішення № 0000334102, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7823408 грн. у зв`язку з порушенням підпункту п.п.134.1.1., п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України; податкове повідомлення-рішення № 0000344102, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1537462 грн у зв`язку з порушенням п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України та нараховано штрафні санкції у розмірі 768731 грн на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України; податкове повідомлення-рішення № 0000354102, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 1555975 грн. у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України; податкове повідомлення-рішення № 0000364102 яким позивачу збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на суму 2727100 грн. у зв`язку з порушенням п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.2 ст. 200 ПК України та нараховано штрафні санкції у розмірі 1363550 грн на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.07.2016 № 15957/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення № 0000334102 від 18.05.2016 скасовано в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, а в іншій частині зазначене рішення, а також інші оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, у зв`язку з чим позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, звернувшись до суду з даним адміністративним позовом.
Судовим розглядом встановлено, що такий висновок контролюючим органом був зумовлений виявленим фактом відсутності настання реальних наслідків за правочинами, укладеними позивачем з ПП "ОРІМ".
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування, який був задоволений.
Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між ДП "Лакталіс-Україна", як замовником, та ПП "Орім", як виконавцем, були укладені договори про надання маркетингових послуг від 01.09.2014 року № 296 та від 01.01.2015 року № 296, відповідно до яких виконавець надає замовнику послуги, зазначені у Додатку 1, а замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити. Факт належного виконання вказаних угод, суди пов`язали із наявністю укладених сторонами актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а також платіжними дорученнями про оплату послуг.
Так, Суд розглядаючи дану справу, вважає за необхідне зазначити, що дотримання податкової дисципліни позивача можливо встановити, в рамках виявлених правопорушень відповідачем в Акті перевірки, за умови належної оцінки реальності (завершеності) вказаних правовідносин позивача з названим контрагентом, що може бути підтверджено належно сформованими, дійсними документами первинного та бухгалтерського обліку, обов`язковість ведення яких прямо покладено на суб`єктів господарювання та з урахуванням ділової мети.
Такий висновок зумовлений приписами ПК України та Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Оцінка таким вимогам не надавалась судами попередніх інстанцій, а дослідження доводів сторін та перевірка їх наданими доказами є неповним.
Зокрема, судами не надано оцінку доводам відповідача, що надані для дослідження позивачем первинні документи на підтвердження факту отримання від ПП "Орім" маркетингових послуг, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договорів про надання маркетингових послуг від 01.09.2014 року № 296 та від 01.01.2015 року № 296 не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції.
Крім того, судами не встановлений зміст долучених до матеріалів справи документів, в яких, на думку Суду касаційної інстанції, не визначено собівартість виконаних маркетингових послуг, що в свою чергу унеможливлює визначити яким чином формувалась вартість таких послуг виконавцем, як і визначення розміру витрат, понесених ПП "Орім" у зв`язку з наданням маркетингових послуг та підтвердження економічної обґрунтованості вартості таких послуг, пред`явленої до сплати позивачу. Також в матеріалах справи відсутні документи, що дали б змогу відстежити результат замовлених робіт (послуг), а залучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та звітів про проведені маркетингові дослідження мають загальний характер та не містять відомостей про конкретні результати наданих послуг.
З урахуванням чого, Суд вважає за необхідне зазначити, що суди попередніх інстанцій, приймаючи до уваги доводи лише позивача допустили порушення правил оцінки доказів, оскільки надані позивачем документи не оцінювались судовим розглядом, а лише перелічено їх наявність.
Крім того, Суд касаційної інстанції зауважує, що суди попередніх інстанцій не досліджували дійсну ділову мету придбання позивачем послуг в ПП "ОРІМ" та її використання у власній господарській діяльності.
Також, в ЄДРСР міститься чисельна кількість судових рішень, в яких досліджувались правовідносини ПП "Орім", на підставі договорів укладених також 01.09.2014 р про надання маркетингових та інших послуг, зокрема з ТОВ "Аквапласт" (м.Дніпро), ТОВ "Вовчанський мясокомбінат" (м.Харків), ПАТ "Чумак (м.Одеса), ТОВ "Мірель продукт" (м.Київ), ТОВ "Лідер Снек" (м.Харків), ТОВ "Пірана" (м.Харків), ПВТФ "Кріоліт-Дніпро" (м.Дніпро), ТОВ "ЖЛ" (м.Житомир), ТОВ "Темп ЛТД" (м.Дніпро), ТОВ "ТД" "Дельта", ТОВ "АТБ-маркет" (м.Дніпро) тощо.
Відтак, досить важливо для правильного вирішення даної справи встановити:
- які саме послуги надавалися позивачу на виконання умов зазначених вище договорів;
- яким чином надані послуги були використані позивачем у своїй господарській діяльності;
- достатність наявних у контрагента позивача трудових ресурсів для виконання умов зазначених договорів (виконання робіт та надання послуг) у передбачених угодами обсягах та у встановлені договорами строки або залучення до їх виконання третіх осіб;
- економічну доцільність здійснення відповідних господарських операцій та залучення ПП "Орім";
- наявність необхідних трудових ресурсів для виконання умов цих договорів.
За вказаних умов, Верховний Суд, керуючись положеннями статей 2 (засади адміністративного судочинства) та 90 (оцінка доказів) КАС України вважає за необхідне направити дану справу на новий розгляд для повного дослідження вище вказаного.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду першої інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 132, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд