ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/12972/17
адміністративне провадження № К/9901/954/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів - Бившевої Л.І. Васильєвої І.А.
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
представника позивача - Григоренко О.С.,
представника відповідача - Макаренко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 (суддя - О.А. Кармазін) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 (колегія суддів: В.В. Кузьменко, Я.М. Василенко, О.І. Шурко) у справі № 826/12972/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмаслотрейд" до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмаслотрейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому, з урахування заяви про зменшення позовних вимог від 23.01.2018, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС) від 24.07.2017 №0005821401 та № 0005831401 повністю, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2017 №0005811401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки відповідача, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про нереальність взаємовідносин позивача з ТОВ "Сайдекс", ТОВ "Едвант-Актив", ТОВ "Сегентатрейд", ТОВ "Санто Груп", ТОВ "Соліс Трейдінг", ТОВ "Будівельно-дизайнерська група", ПП "Екоскан сервіс", ТОВ "Смарт Бізнес Груп", ТОВ "ВСІ", ТОВ "ТД Маяк", ТОВ "Фані Прайс", ТОВ "Стем-Лтд", ТОВ "Будівельно-дизайнерська група", ТОВ "Пром Тех Постач", ТОВ "Рейлтрак Компані" є протиправними, адже спростовуються первинними документами, які свідчать про фактичне виконання спірних операцій, про зміни в структурі активів і зобов`язань у власному капіталі позивача, у зв`язку з вчиненням господарських операцій з вищезазначеними контрагентами. Вирок Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2016 у справі № 757/36419/16-к, ухвалений відносно керівника ТОВ "Сайдекс" та вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі № 755/18666/16-к, ухвалений відносно керівника ТОВ "Пром Тех Постач" за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців), не може свідчити про фіктивність взаємовідносин позивача з ТОВ "Сайдекс" та ТОВ "Пром Тех Постач".
Висновок відповідача про безпідставне віднесення суми визнаних штрафних санкцій по взаємовідносинам позивача з компанією "Brightford LTD" до валових витрат спростовується абз. 9 п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 та листом ДФС України від 05.10.2015 № 21051/6/99-99-19-02-02-15. Також позивач не погоджується з висновком відповідача про неправильне застосування ставки корисного використання основних засобів при розрахунку податкових різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, оскільки позивачем було придбано не нові основні засоби, а бувші у використанні, середній строк експлуатації яких 8 років, тому положення п/п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПК України не можуть бути застосовані. Крім того, складення контрагентами позивача податкових накладних з порушенням вимог чинного законодавства України та з порушенням строку їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були зареєстровані в наступних податкових періодах, не можуть створювати негативних наслідків для самого позивача та позбавляти останнього на включення сум податку на додану вартість за такими податковими накладними до податкового кредиту.
Щодо порушення строку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Укрмалострейд" за перше півріччя 2016 року, позивач стверджує, що дана декларація була подана в строк передбачений п/п. 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 ПК України, що підтверджується квитанцією № 1 від 09.08.2016 про направлення податкової декларації в електронній формі до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та квитанцією № 2 від 09.08.2016 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Укрмаслотрейд" за перше півріччя 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Враховуючи все вищезазначене, позивач зазначає, що висновки зроблені в Акті перевірки є частково протиправними та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2017 №0005821401 та № 0005831401 повністю, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2017 №0005811401 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновків про те, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується всіма належними документами первинного господарського обліку, а також рухом активів у складі підприємства.
Зокрема суди зауважили, що в акті перевірки не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Крім того, суди визначились, що ухвалення судом вироку у кримінальній справі відносно керівників ТОВ "Сайдекс" та ТОВ "Пром Тех Постач" за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 КК України само по собі не свідчить про фіктивність вищезазначених підприємств.
Також суди відзначили про те, що позивач правомірно відніс суми визнаних штрафних санкцій по взаємовідносинам з компанією "Brightford LTD" до валових витрат, які враховуються при визначені фінансового результату до оподаткування, з огляду на зарахування зустрічних однорідних вимог, про що укладені відповідні договори.
Водночас, в ході розгляду справи надані позивачем документи, які слугували підставою нарахування податкових різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів у взаємозв`язку з положеннями ПК України, зазначили про те, що позивачем було правильно розраховано вищезазначені податкові різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів в 2015-2016 роках.
У висновках щодо правомірності віднесення сум ПДВ із сплачених в ціні товару по податковим накладним, які були внесені до ЄРПН суди підтримали позицію позивача, що не допустив в цій частині порушення вимог податкового законодавства.
Щодо висновків відповідача про порушення позивачем строку подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2016 року та перше півріччя 2016 року, то дані висновки є протиправними лише в частині порушення позивачем строку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2016 року, оскільки в матеріалах справи знаходяться квитанція № 1 від 09.08.2016 про направлення податкової декларації в електронній формі до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва та квитанція № 2 від 09.08.2016 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Укрмаслотрейд" за перше півріччя 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Отже, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства в строк, встановлений п/п 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2017 № 0005811401 є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. В частині правовідносин позивача з його контрагентами, відповідач зазначає, що отриманні від таких посередницькі послуги та послуги транспортного експедирування не підтверджуються належними і допустимими доказами. При цьому всі суб`єкти оспорювання є фігурантами різних кримінальних проваджень, що доводиться ухвалами місцевих судів. Разом з тим, у відношенні двох керівників таких юридичних осіб проголошені вироки за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого приписами статті 205-1 КК України.
В решті доводи касаційної скарги є аналогічні висновкам акту перевірки та доводам апеляційної скарги, які не підлягають додаткового зазначенню.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, а також численними письмовим поясненням які надійшли до Верховного Суд позивач просить залишити її без задоволення.
Згідно додаткових пояснень, які надійшли до Верховного Суду 28.07.2021 позивач просить:
- скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі № 826/12972/17 в частині визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 № 0005821401 у частині збільшення грошового зобов`язання із податку на прибуток приватних підприємств на 491590,08 грн. за основним платежем та 108450,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями; та податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 № 0005831401 у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 53 509,34 грн. за основним платежем та 13377,34 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.
- в скасованій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
- в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі № 826/12972/17 залишити без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказів ГУ ДФС у м. Києві від 02.02.2017 № 719 та від 07.06.2017 № 4654 і направлень від 17.02.2017 № 964/26-15-14-04-06, від 22.02.2017 № 140/26-15-14-01-02, № 309/26-15-14-06-03, № 532/26-15-14-03-03, від 13.06.2017 № 1997/26-15-14-03-05, № 631/26-15-14-01-02, № 632/26-15-14-01-02 контролюючим органом проведеному документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Укрмаслотрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.10.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 10.07.2017 № 291/26-15-14-01-02/39437627 (далі - Акт).
Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення позивачем:
- заниження задекларованих ТОВ "Укрмаслотрейд" показників у рядку 2120 Звіту про фінансові результати "Інші операційні доходи" у загальній сумі 405992,00 грн., в тому числі за 2015 рік у сумі 405 992,00 грн.;
- безпідставне віднесення ТОВ "Укрмаслотрейд" до рядка 2180 Звіту про фінансові результати "Інші операційні витрати" витрати з придбання послуг, в результаті чого завищено витрати на загальну суму 20923056,00 грн.;
- безпідставне віднесення ТОВ "Укрмаслотрейд" до рядка 2180 Звіту про фінансові результати "Інші операційні витрати" визнані штрафні санкції, в результаті чого завищено витрати на загальну суму 1199610,00 грн.;
- порушено вимоги пп. 138.3.3 п. 138.3, п. 138.2 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування у загальній сумі 5459074,00 грн.;
- порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв`язку з чим завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 5878,92 грн.;
- порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 16 Наказу "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 31.12.2015 № 1307, затвердженого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 116900, 00 грн.;
- порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення ТОВ "Укрмаслотрейд" податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Сайдекс", ТОВ "Едвант-Актив", ТОВ "ВСІ", ТОВ "Будівельно-дизайнерська група" на загальну суму 400 998,66 грн.;
- несвоєчасно подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2016 року та перше півріччя 2016 року.
Суть доводів відповідача зводиться до того, що: 1) позивач мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки фіктивних підприємств, по деяким керівникам контрагентів судами ухвалено вироки про притягнення до кримінальної відповідальності; 2) позивачем безпідставно включено до складу витрат визнані штрафні санкції по взаємовідносинам з компанією "Brightford LTD"; 3) позивачем неправильно розраховано податкові різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів; 4) позивач неправомірно включив до податкового кредиту суми з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених з порушенням вимог чинного податкового законодавства України та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; 5) позивачем несвоєчасно подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал та перше півріччя 2016 року.
Щодо доводів відповідача про наявність взаємовідносин позивача з контрагентами, які мають ознаки фіктивних підприємств.
Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р. II цього Кодексу.
У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат і податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи між ТОВ "Укрмаслотрейд" та ТОВ "Снабімпекс", ТОВ "Сегента Трейд", ТОВ "Санто Груп", ТОВ "Соліс Трейдінг", ТОВ "Будівельно-дизайнерська група", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Смарт Бізнес Груп", ТОВ "ВСІ", ТОВ "Торговий дім "Маяк" укладені договори посередницьких послуг.
При цьому з ТОВ "Фані Прайс", ТОВ "Стем-Лтд", ТОВ "Будівельно-дизайнерська група", ТОВ "Рейлтрак Компані" позивачем укладались договори транспортного експедирування.
Наявність відповідних договорів та відповідних первинних документів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.
Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих первинних документів згідно вказаних договорів, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та довідками про надходження коштів ТОВ "Укрмаслотрейд" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, складених між Позивачем та покупцями, які були знайдені в результаті наданих послуг за Договорами посередницьких послуг та інше.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що матеріали справи містять докази реальності виконання відповідних угод між позивачем та названим суб`єктом господарювання, тому визначені контролюючим органом порушення в названій частині, які зазначені в акті перевірки є неприйнятними, які ґрунтуються на припущеннях і на непідтверджених перевіркою фактах.
Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими Товариствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно останніх що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи.
Суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи відповідача про наявність кримінальних проваджень, на які є посилання і в касаційній скарзі, з огляду на те, що кінцевого рішення в таких кримінальних провадженнях не було винесено. Більше того колегія суддів ознайомившись із фактичною кваліфікацією правопорушень, зазначає, що такі не стосуються фіктивного підприємництва таких контрагентів позивача чи їх безпосередню участь в такій діяльності. В даному разі суд першої інстанції вірно висловився на рахунок даних обставин.
Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на господарські операції позивача, що приймали участь у формуванні податкового звітності за перевіряємий період з ТОВ "Сайдек" та ТОВ "Пром Тех Постач".
Згідно із матеріалів справи ТОВ "Сайдек" поставляв позивачу згідно договору поставки від 15.12.2015 ємності металеві, у кількості 6 штук, об`ємом 63 куб. м.; ТОВ "Пром Тех Постач" надавав послуги транспортного експедирування.
Варто відзначити що наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2016 у справі № 757/36419/16-к, ухваленого відносно керівника ТОВ "Сайдекс" та вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі № 755/18666/16-к, ухваленого відносно керівника ТОВ "Пром Тех Постач" за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців), не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та витрат за умови якщо такі первинні документи складені та підписані від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) особою, яка заперечує свою причетність у створенні та діяльності підприємства, отже, виписані від імені такого підприємства податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.
Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.
Суди попередніх інстанцій необґрунтовано не врахували висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 05.03.2012 у справі № 21-421а11. Так, Верховний Суд України у справі № 21-421а11 виклав висновок щодо безпідставності відображених сум податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків.
З урахуванням зазначеного, вказані вироки, підлягають дослідженню судами попередніх інстанцій під час нового розгляду справи з урахуванням встановлених в них фактичних обставин, що мають вагоме значення для правильного вирішення даної справи.
Враховуючи наведене, суди попередніх інстанції при вирішенні справи щодо податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 №000581401 в частині визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 491590,08 грн. за основним платежем та 108450,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями; та податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 № 0005831401 у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 53509,34 грн. за основним платежем та 13377,34 грн. штрафними (фінансовими) санкціями неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.
Щодо доводів відповідача про безпідставне включенння позивачем до складу витрат штрафні санкції по взаємовідносинам з компанією "Brightford LTD".
Доводячи вказане порушення, відповідач в акті, так і в касаційній скарзі вказує на те, що сума штрафних санкцій (1 199 610,00 грн.), які були виставлені стороною договору поставки від 4.08.2016 №02/0816,- Компанією "Brightford LTD" за несвоєчасну поставку позивачем товару протиправно віднесені до складу витрат, так як в дійсності порушення строків поставки товару не було.
Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду справи судами попередніх інстанцій було установлений факт порушення позивачем умов названого договору в частині строку поставки товару на користь Компанії "Brightford LTD", що підтверджується претензією Компанією "Brightford" та актом зарахування однорідних вимог від 21.12.2016 підписаний між Компанією ООО "Brightford" та TOB "Укрмаслотрейд".
Отже, ТОВ "Укрмаслотрейд", з огляду на приписи п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", згідно якого до інших операційних витрат включаються: визнані штрафи, пеня, неустойка, правомірно віднесло до рядка 2180 Звіту про фінансові результати "Інші операційні витрати" визнані штрафні санкції по взаємовідносинам між Позивачем та Компанією ООО "Brightford" у загальному розмірі 1 199 610,00 грн.
Щодо доводів відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених з порушенням вимог чинного податкового законодавства України та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
До таких висновків Відповідач дійшов аналізуючи взаємовідносини Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "РВД Транс" за договором купівлі-продажу № 0136 від 16.08.2016, купівлі автомобіля марки Volkswagen, модель Transporter та взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Селф-Актив" за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 984/10/8047/2016 від 11.08.2016, купівлі автомобіля марки Audi, модель А8. За наслідками вказаних угод продавцями виписані податкові накладні.
Водночас податкові накладні видані ТОВ "РВД Транс" та ТОВ "Селф-Актив" зареєстровані в ЄРПН, вищезазначену обставину не заперечує Відповідач, посилається лише на те, що в податкових накладних не зазначено код УКТ ЗЕД та податкова накладна видана ТОВ "Селф-Актив" з порушенням строків передбачених абз. 14 п. 201.10, ст. 201 ПК України.
Таким чином, ураховуючи те, що відповідні податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН, підстави для відмови у віднесенні сум податку на додану вартість до податкового кредиту за вищезазначеними податковими накладними відсутні.
Також, як було установлено судом апеляційної інстанції в матеріалах справи знаходяться квитанція № 1 від 09.08.2016 про направлення податкової декларації в електронній формі до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва та квитанція № 2 від 09.08.2016 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Укрмаслотрейд" за перше півріччя 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Отже, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства в строк, встановлений п/п 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.07.2017 № 0005811401 є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн.
Таким чином доводи відповідача про несвоєчасне подання позивачем податкових декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал та перше півріччя 2016 року спростовується встановленими в ході розгляду справи обставинами справи.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 №000581401 щодо визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 491590,08 грн. за основним платежем та 108450,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями; та податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 № 0005831401 щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 53509,34 грн. за основним платежем та 13377,34 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.
В іншій частині суди попередніх інстанції правильно вирішили справу, у зв`язку із чим їх рішення підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,