Постанова
Іменем України
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 2121/1-374/11
провадження № 51-2627 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Кузнецова С.М.,
засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_1,
захисника Папенка Р.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11 червня 2013 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Іванціва С.І. залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, захисники Євдокимов Д.А., Іванців С.І. та Євтіфєєва І.В., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_1, оскаржили їх в касаційному порядку.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2014 року касаційні скарги захисників засудженого залишено без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення - без зміни.
Разом з тим, не погоджуючись із вироком місцевого суду та ухвалою апеляційного суду, засуджений ОСОБА_1 також оскаржив їх у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11 червня 2013 року - без зміни.
Захисник Овчаренко О.І., діючи в інтересах засудженого ОСОБА_1, подав до Голопристанського районного суду Херсонської області заяву, у якій ставив питання про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року.
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2020 року заяву захисника Овчаренка О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку залишено без задоволення.
Вказану ухвалу місцевого суду засуджений ОСОБА_1 та захисник Овчаренко О.І. оскаржили в апеляційному порядку.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Овчаренка О.І. залишено без задоволення, а ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2020 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали місцевого суду та ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що такі рішення постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, зазначає, що підставою для перевірки вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду за нововиявленими обставинами є штучне створення працівниками міліції доказів його винуватості та фабрикація матеріалів справи. Наголошує, що, розглядаючи його заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, судами безпідставно проігноровано письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 про його відсутність на місці вчинення злочину, а також не взято до уваги, що під час розгляду справи не було допитано свідків, які могли підтвердити його перебування в цей час в іншому місці. Вважає, що місцевий суд вдався до неправильного трактування положень ст. 459 КПК України та необґрунтовано дійшов висновку про те, що зазначені обставини були відомі засудженому на час розгляду кримінальної справи. З огляду на викладене вважає, що судами не було забезпечено всебічного та об`єктивного розгляду заяви його захисника, що призвело до неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу з доповненнями засудженого не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник Папенко Р.С. підтримали касаційну скаргу з доповненнями, просили її задовольнити. Прокурор Кузнецов С.М. заперечував щодо задоволення такої скарги, просив судові рішення за результатом касаційного розгляду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі з доповненнями доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга з доповненнями задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 вересня 2020 року та ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, ставить питання про їх скасування.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано главою 34 КПК України, у якій наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Відповідно до положень ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Крім того, згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Захисник Овчаренко О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1, вказуючи на наявність нововиявлених обставин, подав до місцевого суду заяву, у якій ставив питання про перегляд у порядку глави 34 КПК України вироку Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року.
При цьому захисник у своїй заяві як на нововиявлені обставини посилався на те, що судом проігноровано письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 про відсутність ОСОБА_1 на місці вчинення злочину, а також під час розгляду справи не допитано свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які могли підтвердити його перебування в цей час в іншому місці. Захисник наголошував, що зазначені обставини є абсолютно новими, не були відомі суду на час ухвалення вироку, оскільки дані цих свідків були встановлені захисником лише після розгляду справи.
Тлумачення термінів "нововиявлені обставини", "обставини", що вживаються у ст. 459 КПК України, має здійснюватися в системному зв`язку з іншими положеннями КПК України, насамперед ст. 91 цього Кодексу, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що в ході перевірки обставин, на які у своїй заяві вказував захисник ОСОБА_7, місцевий суд, дотримуючись вимог статей 459, 466, 467 КПК України, ретельно проаналізував усі доводи заяви, оцінивши та співставивши їх з матеріалами кримінальної справи, не визнав їх нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України та з наведенням докладних мотивів дійшов висновку, що зазначені в заяві обставини не можуть бути підставою для скасування вироку суду.
При цьому у своїй ухвалі місцевий суд зазначив, що доводи заяви фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже досліджувались судом при ухваленні вироку та його перевірці судами вищих інстанцій, зокрема до переоцінки заяв та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 . Також місцевий суд вказав, що посилання на ту обставину, що під час судового слідства не були допитані свідки, зазначені засудженим, не може бути розцінена як нова обставина з огляду на положення ст. 459 КПК України, враховуючи, що про зазначені обставини та існування таких свідків ОСОБА_1 повідомляв суд під час розгляду кримінальної справи по суті.
З огляду на викладене, місцевий суд дійшов переконання, що обставини, на які посилався захисник у заяві, не можуть вважатися нововиявленими, оскільки були відомі засудженому і суду ще при розгляді кримінальної справи та на момент ухвалення вироку.
З такими висновками суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, зазначивши, що наведені захисником обставини не є нововиявленими та за своєю суттю зводяться до переоцінки доказів, які вже були предметом перевірки судів під час розгляду справи по суті, та, відповідно, незгоди з таким вироком.
Таким чином, доводи, на які посилався захисник у заяві як на підставу для перегляду вироку Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 січня 2013 року за нововиявленими обставинами, були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, їм надано відповідну правову оцінку, про що вказано в оскаржуваних судових рішеннях.
При цьому колегією суддів не встановлено процесуальних порушень під час розгляду вказаної заяви захисника, а тому доводи засудженого ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, колегія суддів вважає непереконливими твердження засудженого про те, що місцевий суд вдався до неправильного трактування положень ст. 459 КПК України, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.
Також у касаційній скарзі з доповненнями як на підставу для скасування ухвали суду апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_1 вказує, що така ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
З такими твердженнями засудженого колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Так, ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
Крім того, згідно з вимогами ст. 419 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, зокрема, мають бути проаналізовані всі доводи апеляційної скарги, на кожен з яких надано вичерпну відповідь та наведено детальні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду зазначаються підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що апеляційний суд, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412 КПК України, переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1, ретельно перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них переконливі відповіді, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав такі доводи необґрунтованими.
Тобто, здійснюючи перевірку доводів апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 в порядку апеляційної процедури, відповідно до вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд надав таким доводам належну оцінку та з наведенням докладних мотивів обґрунтував прийняте рішення.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою, вмотивованою та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачає.
Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд