Постанова
іменем України
3 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 937/2065/20
провадження № 51-1633км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Дехтярук О.К.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Анашкіної С.В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 19 січня 2021 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 20 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Запорізької області від 25 березня 2004 року та повернуто ОСОБА_1 його заяву.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19 січня 2021 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернуто засудженому ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства, відрахував строк на апеляційне оскарження не з дня вручення (отримання) копії оскаржуваного рішення, а з дня реєстрації листа, яким йому була надіслана оскаржувана ухвала. Окрім того, вказує, що в матеріалах провадження наявні дві ухвали, які суперечать одна одній, а саме ухвала від 19 січня 2021 року, якою йому було повернуто апеляційну скаргу на підставі порушення процесуальних строків, а також ухвала від 25 січня 2021 року про призначення розгляду його клопотання про поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року. На думку засудженого ОСОБА_1, суддя апеляційного суду, повернувши його апеляційну скаргу, порушив його право на захист, справедливий судовий розгляд та позбавив його доступу до правосуддя.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Анашкіна С.В. підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор Дехтярук О.К. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги та вважала ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1, котрий підтримав подану ним касаційну скаргу, захисника Анашкіної С.В. та прокурора Дехтярук О.К., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималась особа, яка подала апеляційну скаргу, передбачених ст. 395 КПК строків, слід чітко встановити початок перебігу цих строків та їх закінчення.
Пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК встановлено, що апеляційна скарга повертається в разі, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Однак, рішення про повернення апеляційної скарги засудженому ОСОБА_1 не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_1 звернувся 22 грудня 2020 року до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року, при цьому заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 на підставі ст. 399 КПК, суддя апеляційного суду зазначив, що апеляційна скарга засудженого датована 22 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження і при цьому заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням причин неможливості своєчасного його оскарження засудженим не подавалась, через що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості за власною ініціативою вирішувати питання про поновлення такого строку.
Крім того, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині судового рішення також зазначив, що копія ухвали суду першої інстанції засудженому ОСОБА_1 була направлена для вручення 2 грудня 2020 року, що підтверджується супровідним листом (а.п. 108).
При цьому, виходячи з положень ч. 3 ст. 399 КПК, для прийняття рішення щодо дотримання особою, яка перебуває під вартою, строків подачі апеляційної скарги необхідно з`ясувати, коли їй було вручено копію судового рішення, що оскаржується, а також встановити, коли вказана особа подала апеляційну скаргу.
Водночас, як убачається з матеріалів провадження, ухвалу місцевого суду було постановлено 20 листопада 2020 року за участю засудженого ОСОБА_1, її копія направлена на адресу ДУ "Київський слідчий ізолятор" 2 грудня 2020 року, а відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК семиденний строк подачі апеляційної скарги для ОСОБА_1, як для особи, яка перебуває під вартою (відбуває покарання у виді позбавлення волі), мав обчислюватися з моменту вручення йому копії судового рішення.
Проте будь-яких даних про час вручення копії ухвали місцевого суду особисто засудженому ОСОБА_1 у провадженні немає. При цьому суддя апеляційного суду ретельно не перевірив та не переконався, коли ж саме ОСОБА_1 отримав копію оскарженого ним рішення.
Крім того, апеляційний суд, призначивши до розгляду клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження, викладеного в його апеляційній скарзі, прийняв рішення про повернення апеляційної скарги останнього, без вирішення зазначеного клопотання, що також є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
А тому колегія суддів вважає, що суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку про те, що апеляційна скарга подана поза межами передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК строку апеляційного оскарження.
За таких обставин, суддею апеляційного суду при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги засудженому ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2020 року було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, за результатами якого необхідно ухвалити судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд