Постанова
Іменем України
06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 509/4869/18
провадження № 61-3628св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Арбітражний керуючий Вудуд Гаррі Ігорович - ліквідатор Житлово-будівельного кооперативу "Марін-Білдер",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича - ліквідатора Житлово-будівельного кооперативу "Марін-Білдер" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про скасування державної реєстрації та визнання договорів недійсними
за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Канікаєва Юрія Олеговича на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року арбітражний керуючий Вудуд Г. І. - ліквідатор Житлово-будівельного кооперативу "Марін-Білдер" (далі - ЖБК "Марін-Білдер") звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, визнати недійсними договори купівлі-продажу вказаного житлового будинку, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А. М. 19 жовтня 2016 року за реєстровим номером 2038 та 20 жовтня 2016 року за реєстровим номером 2042.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, арбітражний керуючий посилався на те, що протоколом правління ЖБК "Марін-Білдер" від 01 червня 2006 року № 01/07-03 ОСОБА_3 прийнято до членів кооперативу та закріплено за ним земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,03 га за адресою: АДРЕСА_2 . 10 липня 2009 року ЖБК "Марін-Білдер" видало ОСОБА_3 довідку про повну сплату ним внесків на користь ЖБК на будівництво об`єктів загального користування та житлового будинку в розмірі 813 555,00 грн, що еквівалентно 161 100,00 дол. США. ЖБК "Марін-Білдер" за рахунок членських внесків збудовано житловий будинок АДРЕСА_3 . 10 червня 2014 року ЖБК "Марін-Білдер" передало, а ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_3 прийняв як член кооперативу у власність індивідуальний житловий будинок загальною площею 268,9 кв. м, житловою площею 61,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, побудований за рахунок внесків члена кооперативу, та відповідні документи, про що було складено акт приймання-передачі.
До моменту державної реєстрації права власності на житловий будинок за членом кооперативу власником майна відповідно до закону є ЖБК "Марін-Білдер". Під час розгляду Овідіопольським районним судом Одеської області справи № 509/760/17 стало відомо, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 реєстратор Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових експертиз економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравець О. В. 06 серпня 2018 року зареєстрував за ОСОБА_2 . У подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу від 19 жовтня 2016 року та договір купівлі-продажу від 20 жовтня 2016 року.
Вважає, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за зазначеною адресою без оригіналів затвердженого загальними зборами кооперативу списку членів кооперативу, документа, який згідно з вимогами закону засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документа, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Крім того, вважає, що договори купівлі-продажу від 19 та від 20 жовтня 2016 року укладено з порушенням законодавства. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 02 липня 2020 року позов задовольнив. Скасував державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, яка була здійснена державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравцем О. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 серпня 2016 року, запис № 15813136 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 994956851237). Визнав недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений 19 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А. М. за реєстровим номером 2038. Визнав недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений 20 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А. М. за реєстровим номером 2042. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок без оригіналів затвердженого загальними зборами кооперативу списку членів кооперативу, документа, що відповідно до законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 червня 2016 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Також суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, який ніколи не був законним власником спірного будинку, не мав права відчужувати цей об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1, оскільки лише власник наділений правом розпоряджатись своїм майном. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що спірні договори купівлі-продажу від 19 та від 20 жовтня 2016 року є недійсними.
ОСОБА_4 як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 липня 2020 року.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 07 вересня 2020 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 лютого 2021 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 липня 2020 року.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 липня 2020 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 не вирішувалися, а тому апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на це судове рішення підлягає закриттю.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У березні 2021 року представник ОСОБА_4 - адвокат Канікаєв Ю. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року і направити справу до апеляційного суду на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що з матеріалів справи та рішення суду першої інстанції видно, що ОСОБА_4 є фактично заінтересованою особою та учасником правовідносин, що мали місце при вчиненні правочину, дійсність якого була предметом розгляду суду першої інстанції. Так, місцевий суд вважав доведеним той факт, що ОСОБА_4 є особою, яка нібито отримала грошові кошти. Тобто правовий зв`язок між рішенням суду першої інстанції та правами й інтересами ОСОБА_4 є очевидним і безумовним. Крім того, представник ОСОБА_1 подавав клопотання про допит ОСОБА_4 з приводу обставин справи, однак його ніхто не викликав і допиту проведено не було, що призвело до невстановлення всіх обставин справи. В рішенні суду першої інстанції неодноразово згадується прізвище ОСОБА_4, який нібито брав участь в оспорюваному правочині, але він був позбавлений надати пояснення суду першої або апеляційної інстанції по суті справи. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції фактично позбавив заявника доступу до правосуддя для захисту своїх прав та свого імені шляхом оскарження помилкового рішення суду, яке стосувалося ОСОБА_4 . Заявник фактично позбавлений права захистити свою репутацію шляхом звернення до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації, оскільки недостовірна інформація про нього була вказана у показаннях свідка у справі на яку посилається суд як на одну з установлених обставин, що стали підставою для задоволення позову.
У квітні 2021 року представник ОСОБА_3 - адвокат Мхітарян О. С. подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою, оскільки апеляційний суд правильно застосував норми процесуального права та дійшов висновку про те, що права ОСОБА_4 рішенням суду 02 липня 2020 року не порушено.
У квітні 2021 року ОСОБА_2 також подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 не надав доказів того, що рішенням суду першої інстанції вирішувалося питання стосовно його прав, інтересів та (або) обов`язків.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
06 квітня 2021 року справа № 509/4869/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що, подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_4 як особа, яка не брала участі в справі, посилався на те, що він не був обізнаний про розгляд цієї справи, в якій розглядались його права та обов`язки, а в оспорюваному рішенні згадується його прізвище, однак він був позбавлений захистити свої права. Суд першої інстанції не викликав ОСОБА_4 як свідка, хоча він міг надати суду інформацію, яка є важливою для розгляду справи.
Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив з такого.
Посилання у судовому рішенні на те, що: Під час допиту ОСОБА_2 як свідка він надав показання про те, що ніколи не був членом ЖБК "Марін-Білдер", до кооперативу ніколи не вступав та жодних внесків не сплачував, участі у загальних зборах кооперативу ніколи не брав, довіреностей нікому не видавав. Крім того, цей свідок пояснив, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_4 з проханням допомогти, на що свідок надав йому оригінал паспорта, з якого ОСОБА_4 зробив копію. У подальшому свідок зустрівся із ОСОБА_4 в офісі ріелтора, в якому обговорювався продаж будинку між ОСОБА_4, покупцем та рієлтором. Також свідок повідомив суду, що через деякий час він зустрівся із ОСОБА_1 у нотаріуса, де підписали документи щодо продажу спірного будинку, а грошові кошти у розмірі 90 000,00 дол. США, отримані від покупця, передав ОСОБА_4, - жодним чином не порушує права та обов`язки заявника. Крім того, заявник в апеляційній скарзі просив скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, а не виключити з мотивувальної частини вказаний абзац.
Таким чином, ОСОБА_4 не є учасником справи, оскаржуваним рішенням суду його права та обов`язки не вирішувались.