Постанова
Іменем України
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 433/2883/16
провадження № 61-4835св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконцерн Колос", третя особа - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про визнання права власності та виключення майна з акту опису та арешту, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Назарової М. В., Кострицького В. В., Стахової Н. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 10 січня 2011 року він уклав з ТОВ "Агроконцерн Колос" договір купівлі-продажу нежитлової будівлі ангару тракторного з асфальтованим майданчиком на АДРЕСА_1, та сплатив 29 401 грн, про що була складена відповідна розписка. На виконання укладеного правочину ТОВ "Агроконцерн Колос" передало йому ключі від будівлі, технічний паспорт та всі відповідні документи на неї. ТОВ "Агроконцерн Колос" зобов`язалося здійснити необхідні дії по нотаріальному посвідченню договору у строк до 10 лютого 2011 року, однак в подальшому ухилилося від цього.
30 жовтня 2015 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області включив зазначене вище майно до акту опису й арешту майна, що належить ТОВ "Агроконцерн Колос".
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 набув зазначене вище майно у власність на підставі договору, від нотаріального посвідчення якого ТОВ "Агроконцерн Колос" ухиляється, позивач просив визнати за ним право власності на зазначене нерухоме майно та виключити його з акту опису та арешту майна від 30 жовтня 2015 року.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житлову будівлю ангару тракторного з асфальтованим майданчиком по АДРЕСА_1 . Виключено з акту опису та арешту від 30 жовтня 2015 року вказане майно.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач набув право власності на спірне майно за договором купівлі-продажу, а державний виконавець порушив це право власності шляхом накладення арешту на дане майно як на належне ТОВ "Агроконцерн Колос".
Постановою Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року рішення Троїцького районного суду Луганської області від 23 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що до участі у справі не залучено стягувача у виконавчому провадженні, у межах якого накладено арешт на спірне майно. При цьому визнання позову ТОВ "Агроконцерн Колос" не може бути взято до уваги як підстава для задоволення позову, оскільки останнє є боржником у зазначеному виконавчому провадженні, а задоволення позову порушує права стягувача, вимоги якого можуть бути задоволені за рахунок спірного майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він просив скасувати постанову Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заявник посилався на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та не дослідив зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
У липні 2021 року ТОВ "Агроконцерн Колос" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому послалося на обґрунтованість касаційної скаргиОСОБА_1 та просило її задовольнити, скасувати постанову апеляційного суду та залишити судове рішення першої інстанції в силі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені апеляційним судом
10 січня 2011 року позивач підписав із ТОВ "Агроконцерн Колос" договір купівлі-продажу нежитлової будівлі ангару тракторного з асфальтованим майданчиком на АДРЕСА_1, на виконання якого сплатив 29 401 грн, про що ТОВ "Агроконцерн Колос" склав відповідну розписку. Вказаний договір не був нотаріально посвідчений.
30 жовтня 2015 року державний виконавець Севостьянов О. Г. при примусовому виконанні виконавчого листа № 428/6518/14-к, виданого 17 серпня 2015 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, включив зазначене вище майно до акту опису й арешту.
Відповідно до положень статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.
Предметом спору у даній справі є, зокрема, виключення майна з акту опису й арешту, тому до кола співвідповідачів має входити особа, в інтересах якої накладено арешт та права якої зачіпаються судовим рішенням. Апеляційним судом встановлено, що такою особою є Кредитна спілка "Сєвєродонецькрадіотехніка".
Проте, ця кредитна спілка до участі у справі в якості співвідповідача не залучена, хоча задоволення позову може позбавити її права задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації спірного майна.