Постанова
Іменем України
30 липня 2021 року
м. Київ
справа № 604/752/18
провадження № 61-1705св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2019 року в складі судді Сташків Н. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 рокув складі колегії суддів: Костіва О. З., Хоми М. В., Щавурської Н. Б.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "АРКС")), ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 08 листопада 2017 року близько 19:20 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем "HYUNDAI SONATA" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Т20-02 сполученням "Тернопіль-Скалат-Жванець"
у напрямку м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину зліва на право відносно напрямку руху автомобіля. В результаті цієї ДТП ОСОБА_3 отримав несумісні з життям травми та помер на місці події. Смерть його сина настала від поєднаної травми голови та шиї. Таким чином, між отриманою внаслідок ДТП травмою та настанням смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Унаслідок раптової та передчасної загибелі сина він зазнав моральних страждань, що виразились у негативних емоціях та переживаннях. Усвідомлення того факту, що сина вже немає серед живих стало для нього сильним ударом, завдало невимовного болю непоправної втрати близької людини, яку сильно любив, ростив, виховував і виправдано надіявся на онуків.
Враховуючи, що власником транспортного засобу, а також особою, яка перебувала за кермом автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди,
є відповідач, просив стягнути з ОСОБА_2 361 600,00 грн моральної шкоди.
Крім того, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована страховиком ПАТ "СК "АХА Страхування" відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому просив стягнути із страхової компанії на його користь 38 400,00 грн, що еквівалентно 12 мінімальних заробітних плат
у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" в користь ОСОБА_1
38 400,00 грн моральної шкоди.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції керувався тим, що страхова компанія у добровільному порядку відшкодування шкоди, спричиненої батьку загибеллю сина, не виплатила, тому заявлені позовні вимоги до ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" підлягають задоволеною.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував грубу необережність самого потерпілого у настанні даної ДТП, стан його алкогольного сп`яніння, відсутність порушень правил дорожнього рухузі сторони відповідача, добровільне відшкодування ОСОБА_2 шкоди в розмірі 2 500,00 дол. США, його ставлення до наслідків, що наступили, відсутність на час отримання коштів претензій зі сторони дружини позивача.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку. Суд дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, та правильно визначив розмір шкоди.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог до
ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" та ухвалити нове рішення, яким відмовити
в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Касаційна скарга мотивована тим, що не зважаючи на встановлення факту грубої необережності самого пішохода, що стало причиною ДТП, суди не застосували вимоги статті 1193 ЦК України в частині вимог до АТ "СК "АРКС" та не зменшили розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню страховиком,
в залежності від ступеня вини потерпілого.
Суди не застосували вимоги статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до спірних правовідносин та не зменшили на 50 % розмір страхового відшкодування, яке могло бути стягнуто зі страхової компанії.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" про стягнення моральної шкоди, тому в іншій частині судові рішення
в касаційному порядку не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 08 листопада 2017 року близько 19:20 год. водій автомобіля марки "HYUNDAI SONATA" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись автодорогою Т20-02 сполученням "Тернопіль-Скалат-Жванець" у напрямку міста Скалата Підволочиського району Тернопільської області, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину дороги зліва на право відносно руху автомобіля.
Внаслідок отриманих травм пішохід помер на місці пригоди.
Відповідно до висновку експерта Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи від 09 листопада - 07 грудня 2017 року № 825 при судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_3, 1993 року народження, між отриманою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди травмою та настанням смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між ОСОБА_2 та АТ "СК " АХА Страхування" укладено (Договір) від 28 лютого 2017 року № АК/ 5883839, предметом якого являється автомобіль марки "HYUNDAI SONATA" д.н.з. НОМЕР_1 .
25 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, зазначивши банківські реквізити, а також надав страховій компанії свідоцтво про смерть, копію висновку експерта, інформацію про родичів першого ступеня споріднення, копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію свідоцтва про народження
ОСОБА_3, довідку про склад сім?ї.
Постановою старшого слідчого управління ГУНП в Тернопільській області від
26 квітня 2019 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12017210000000309 від 09 листопада 2017 року закрито, у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Встановлено, що причиною ДТП стала груба необережність самого потерпілого ОСОБА_3, який, перебуваючи у стані тяжкого алкогольного сп`яніння, знехтував правилами дорожнього руху та з невстановлених причин вийшов на проїжджу частину дороги.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які
ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК Україниморальна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦКУкраїни).
Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку
з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також
з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкодипо своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Встановивши факт заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок загибелі сина, суди обґрунтовано стягнули ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, обмеження розміру якої відповідає Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Колегія судді відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування підстав для зменшення розміру шкоди зі страховика, оскільки: установлені судами обставини не дають підстав для застосування до спірних правовідносин статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; дружина позивача до страховика з претензіями чи окремим позовом про відшкодування моральної шкоди в межах граничного розміру, визначеного в пункті 3 статті 27 цього Закону, не зверталась, тому таке звернення одного з членів сім`ї не порушує права скаржника; суди врахували ступень вини потерпілого відповідно до частини другої статті 1193 ЦКУкраїни при визначенні загального розміру відшкодування, яка перевищує граничний розмір, визначений у статті 27 вказаного (зваживши на добровільне відшкодування ОСОБА_2 шкоди в розмірі 65 825 грн).