ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4389/17
адміністративне провадження № К/9901/24663/18, № К/9901/34275/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Данилевич Н.А., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №820/4389/17
за позовом Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_4, Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_7, Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_8
до Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Восток",
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення доступу до реєстру,
за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток", Департаменту реєстрації Харківської міської ради
постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (головуючий суддя Панов М.М.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (головуючий суддя Кононенко З.О., судді Калитка О.М., Бондар В.О.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Департамент реєстрації Харківської міської ради, Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_4, Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_7, Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_8 у вересні 2017 року звернулися до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просили суд скасувати накази Головного територіального управління юстиції в Харківській області №349/4 та №350/4 від 4 вересня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що оскаржуваними наказами безпідставно скасовані рішення державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень і тимчасово заблоковано державним реєстраторам доступ до Державного реєстру прав строком на 1 місяць. Тому, позивачі вважають зазначені накази протиправними, у зв`язку з чим просять їх скасувати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що державними реєстраторами при прийнятті рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень порушені вимоги абзацу 6 пункту 1 частини третьої статті 10, пункту 4, 5 частини першої статті 18, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 4, 8 частини першої статті 24, абзацу 1 частини другої статті 24, пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", адже державна реєстрація припинення іншого речового права в цьому випадку пов`язана із одностороннім розірванням договорів оренди землі, а не з належним чи неналежним виконанням умов або зобов`язань, передбачених пунктом 18, 24 договорів оренди землі, які безпосередньо не пов`язані з державною реєстрацією припинення іншого речового права - права оренди за ініціативою орендодавця на підставі пункту 31 договорів оренди землі, на чому наголошують державні реєстратори в своїх рішеннях.
Отже, у зв`язку з порушенням державними реєстраторами норм чинного законодавства України у сфері державної реєстрації прав, що призвело до обмеження права власників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вільне користування належними їм земельними ділянками, то прийняті суб`єктом розгляду скарг накази №349/4 та №350/4 від 4 вересня 2017 року на підставі висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області (далі - "Комісія") є обґрунтованими та такими, що прийняті на підставі й в межах діючого законодавства України.
Також суди зазначили, що скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які подані представником Небувайлом М.В., на рішення державних реєстраторів про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень розглянуті в межах строків, передбачених чинним законодавством України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
Департамент реєстрації Харківської міської ради в касаційній скарзі, вказуючи на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального й процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій:
- не врахували те, що питання законності оскаржуваних позивачем у цій справі наказів доцільно розглядати з врахуванням висновків суду в справі № 820/4344/17. Предметом розгляду судової справи № 820/4344/17 є питання законності державної реєстрації припинення права оренди, у зв`язку з відмовою орендодавця від договору - одностороннє розірвання;
- не встановили, що під час розгляду скарг на рішення державних реєстраторів про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень Комісією не витребовувались відповідні документи та не досліджувались обставини виконання умов договору оренди землі, з якими пов`язано припинення права оренди;
- не надали правової оцінки порушенню відповідачем процедури розгляду скарг та прийняття рішень у формі наказів за результатами їх розгляду, в тому числі щодо строків оскарження;
- не звернули увагу на те, що розгляд скарг на рішення державних реєстраторів про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень здійснювався за відсутності заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" (далі - "ТОВ "СК Восток");
- не встановили, що скарги на рішення державних реєстраторів про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень подані представником скаржників за відсутністю повноважень на подачу цих скарг. Так, у довіреності представника скаржників (ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) Небувайла М.В. перелічені органи та підприємства, в яких представник має право представляти інтереси довірителів, серед яких не зазначено територіальні органи Міністерства юстиції України.
Також скаржник зазначив, що блокування доступу трьох державних реєстраторів до Державного реєстру прав фактично ставить під загрозу дотримання термінів державної реєстрації прав та надання якісних адміністративних послуг в межах області.
ТОВ "СК Восток" відзив на касаційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради не подало, копію ухвали Верховного Суду від 1 березня 2018 року про відкриття касаційного провадження отримало 13 березня 2018 року.
Відповідач і треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відзивах на касаційну скаргу Департаменту реєстрації Харківської міської ради повністю погоджуються з оскаржуваними судовими рішеннями й викладеними в них мотивами, а тому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ "СК Восток" також звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій, вказуючи на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального й процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи дослідили лише процедуру прийняття оскаржуваних наказів, в той же час не звернули увагу на первинні обставини, тобто на підстави виникнення цього спору, який за своєю суттю є земельним спором про право користування земельними ділянками. Зазначає, що для скасування державної реєстрації договору оренди необхідна наявність відповідної додаткової угоди про припинення дії договору або наявність судового рішення про дострокове розірвання договору оренди, проте державним реєстраторам заявники не надали ні додаткових угод, ні судових рішень. Надання державним реєстраторам лише письмового повідомлення власників земельних ділянок про те, що вони бажають достроково розірвати договори оренди землі, не є належним доказом розірвання договорів оренди, а являються попередженням про намір розірвати договори оренди.
Окрім того, вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 654 Цивільного кодексу України (далі - "ЦК України"), відповідно до якої зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, і не взяли до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази розірвання спірних договорів оренди землі.
Крім того, зазначає, що Головне територіальне управління юстиції в Харківській області не надало можливості ТОВ "СК Восток" надати обґрунтовані заперечення та прийняло оскаржувані накази.
Відповідач і третя особа ОСОБА_2 у відзивах на касаційну скаргу ТОВ "СК Восток" повністю погоджуються з оскаржуваними судовими рішеннями й викладеними в них мотивами, а тому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Позивачі та третя особа ОСОБА_1 відзиви на касаційну скаргу ТОВ "СК Восток" не подали, копії ухвал Верховного Суду від 23 березня 2018 року про відкриття касаційного провадження отримали 3 квітня 2018 року та 31 березня 2018 року відповідно.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю Небувайла Максима Владиславовича (довіреність ОСОБА_2 на ім`я Небувайла М.В. від 2 червня 2017 року, посвідчена приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Мацокіною Н.О., реєстровий №810) та ОСОБА_1 в особі того ж представника (довіреність ОСОБА_1 на ім`я Небувайла М. В. від 2 червня 2017 року, посвідчена тим же нотаріусом, реєстровий №812) звернулися до Комісії зі скаргами від 18 липня 2017 року №Н-1651 та №Н-1650 на:
рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_7 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року №35794474;
рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_8 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року №35787986;
рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_4 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року №35785142;
рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_8 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року №35788397.
Підставою для звернення в своїх скаргах заявники визначили те, що їх представником за довіреністю Небувайлом М.В. подані заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо припинення іншого речового права - права оренди, але рішеннями державних реєстраторів прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради їм відмовлено в проведенні вказаних реєстраційних дій.
У вказаних скаргах від 18 липня 2017 року №Н-1651 та № Н-1650 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили: провести перевірку правомірності прийнятих рішень державних реєстраторів Харківської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8; скасувати рішення про відмову у державній реєстрації на припинення іншого речового права і прийняти рішення за заявами:
від 21 червня 2017 року №35794474 (Державний реєстратор ОСОБА_7);
від 21 червня 2017 року № 35787986 (Державний реєстратор ОСОБА_8);
від 21 червня 2017 року № 35785142 (Державний реєстратор ОСОБА_4);
від 21 червня 2017 року № 35788397 (Державний реєстратор ОСОБА_8).
Відмовляючи в державній реєстрації, державні реєстратори прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради зазначили про неможливість встановлення наявності підстав припинення іншого речового права - права оренди на земельні ділянки.
Розглянувши подані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скарги, Комісія дійшла висновку, серед іншого, вказані скарги задовольнити. Скасувати рішення державних реєстраторів про зупинення заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Тимчасово блокувати державним реєстраторам доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць кожному.
На підставі висновку Комісії від 30 серпня 2017 року, Головним територіальним управлінням юстиції в Харківській області прийняті накази від 4 вересня 2017 року №349/4 та №350/4, якими скасовані рішення державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21 червня 2017 року №35785142 та №3574474, від 21 червня 2017 року №35794474 та №35787986, відповідно, та тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць кожному з позивачів.
Вважаючи вказані накази відповідача протиправними та незаконними, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Положеннями частини другої статті 3 та пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
За приписами частин першої та четвертої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором, зокрема, у випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Відповідно до пункту 4, 8 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Процедура розгляду скарг здійснюється відповідно до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - "Порядок №1128").
Відповідно до пункту 2, 3 Порядку №1128 для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, перед бачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційні скарги у цій справі подані до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, адміністративні суди мали з`ясувати, чи були накази Головного територіального управління юстиції в Харківській області прийняті в межах повноважень, відповідно до закону й з дотриманням встановленої процедури, та чи були оскаржувані накази прийняті на законних підставах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 29 січня 2016 року №32/3 утворено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
За наслідками розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1, Комісія дійшла висновку, що перелік документів - підстав виникнення, припинення, переходу речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачений статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" не є вичерпним.
Комісія встановила, що 16 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ "СК Восток" і 21 березня 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ "СК Восток" в особі голови Ровчака А.Я., в простій письмовій формі укладено договори оренди землі.
Об`єктами оренди відповідно до пункту 2 Договорів оренди землі є земельні ділянки, які належать заявникам скарг на підставі Державних актів від 29 грудня 2002 року №І-ХР №074951 та №І-ХР №074824, загальною площею 5,2175 га та 4,5705 га, відповідно.
Комісія встановила, що пунктом 31 Договорів оренди землі передбачено наступну умову, а саме: "Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони, за два місяці до закінчення польових робіт, але не пізніше 1 листопада поточного року".
За таких обставин, Комісія дійшла висновку, що сторонами на момент укладення договору передбачено умову про його дострокове розірвання, а момент такого розірвання пов`язаний сторонами із моментом направлення заінтересованою стороною на адресу іншої сторони відповідної заяви про розірвання договору у формі попередження в термін не пізніше 1 листопада року в якому здійснюється таке розірвання.
Частиною першою статті 627 і частиною першою статті 629 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами частини першої й третьої статті 651 та частиною першою статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі" не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
З огляду на частину третю статті 651, частину першу статті 654 ЦК України та частину третю статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також з урахуванням пункту 31 договорів оренди землі, Комісія дійшла висновку, що для державної реєстрації припинення іншого речового права, права оренди, як складного юридичного факту, державними реєстраторами прав на нерухоме майно необхідно встановити наступні обставини:
наявність в договорі оренди землі умови про його дострокове розірвання;
дотримання зацікавленою стороною договору, умов про його дострокове розірвання;
дотримання зацікавленою стороною договору письмової форми заяви про дострокове розірвання договору;
дотримання зацікавленою стороною договору умов договору щодо строків направлення іншій стороні за договором заяви про дострокове розірвання такого договору.
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що Комісія вивчивши скарги та пояснення державних реєстраторів прав, дослідивши додані до них документи, перевіривши відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заслухавши пояснення запрошених до розгляду скарг осіб, дійшла висновку, що скарги необхідно задовольнити з таких підстав.
Комісія зазначила, що за загальним правилом одностороння відмова від договору не допускається, якщо інше не передбачено самим договором. Договір змінюється та/або розривається у тій самій формі, в якій укладено такий договір.
Поряд з цим, шляхом перевірки відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, Комісія також встановила, що ТОВ "СК Восток" є правонаступником Сільськогосподарського кооперативу "Восток" (код ЄДРПОУ: 30501395; місцезнаходження: 64320, Харківська область, Ізюмський район, село Бугаївка, вулиця Центральна, будинок 40), або сторони за договором оренди землі. Сільськогосподарський кооператив "Восток" припинено 21 березня 2011 року внаслідок перетворення, номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи 14601120015000072.
Згідно з частиною четвертою статті 16 і частиною четвертою статті 32 Закону України "Про оренду землі" зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
Реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Крім того, судами встановлено, що заявником в процедурі державної реєстрації до заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серед інших документів, подано заяву у формі письмового попередження про дострокове розірвання договору оренди землі від 6 вересня 2016 року, за підписом представника за довіреністю ОСОБА_5 (підстава представництва: довіреності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_5 від 12 серпня 2016 року, посвідчені приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Мацокіною Н.О., реєстрові №1310, №1312).
Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_5, заявником в процедурі державної реєстрації та сторони за вказаними договорами оренди землі, з урахуванням правил представництва, дотримано умов, передбачених пунктом 31 договору оренди землі, в частині порядку, форми та строків повідомлення іншої сторони договору про розірвання договорів в односторонньому порядку, в строк до 1 листопада поточного року.
Із заяви у формі попередження про дострокове розірвання договору оренди вбачається, що 6 вересня 2016 року зазначений документ вручений представником заявника ОСОБА_5 уповноваженому представнику ТОВ "СК Восток" під розписку, який останнім зареєстровано за №10.
За таких обставин, Комісія встановила, що направлення заяви у формі письмового попередження про дострокове розірвання договорів оренди землі від 16 січня 2006 року та 21 березня 2006 року є необхідною та достатньою умовою на підтвердження волевиявлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - сторін за вказаними договорами, скористатися передбаченим договорами оренди землі правом розірвати їх в односторонньому порядку та припинити договірні відносини із ТОВ "СК Восток", яке є правонаступником СК "Восток".
Отже, направлення листа-відповіді на вказану заяву ТОВ "СК Восток" від 13 вересня 2016 року №382 на ім`я ОСОБА_5 є належним та достатнім доказом на підтвердження того факту, що ТОВ "СК Восток" в особі директора Ровчака А.Я. було достеменно відомо про дострокове розірвання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказаних договорів оренди землі в односторонньому порядку.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дії заявників скарг щодо направлення заяв у формі письмового попередження про дострокове розірвання договорів оренди землі є правоприпиняючим фактом та спрямовані на припинення договірних правовідносин.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що документального підтвердження припинення зобов`язань відповідно до пунктів 18, 24 договорів оренди землі та письмову угоду про розірвання договорів відповідно до статті 654 ЦК України, на чому наголошують державні реєстратори в оскаржуваних рішеннях, норми чинного законодавства не містять.
Вказане також спростовує доводи ТОВ "СК Восток" про те, що для скасування державної реєстрації договору оренди необхідна наявність відповідної додаткової угоди про припинення дії договору або наявність судового рішення.
Доводи Департаменту реєстрації Харківської міської ради про те, що відповідачем порушено процедуру розгляду скарг та прийняття рішень у формі наказів за результатами їх розгляду, в тому числі щодо строків оскарження, Верховний Суд відхиляє, з огляду на таке.
Строк розгляду скарги обраховується з дати її реєстрації належним суб`єктом розгляду скарги. Водночас вимога щодо строків подання скарги вважається виконаною, якщо така скарга подана у відповідні строки до суб`єкта розгляду скарги, який пересилав її до належного суб`єкта розгляду скарги.
Згідно з абзацом 3 частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. Водночас загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18 липня 2017 року скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подані до управління юстиції представником Небувайлом М.В., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Матеріали справ, які сформовані за результатами розгляду зазначених скарг, містять повідомлення від 11 серпня 2017 року №71-1651/08.03-08, яке адресоване Небувайлу М.В., про продовження строків розгляду скарги. Одночасно й приєднаний до матеріалів лист написаний власноруч Небувайлом М.В. про ознайомлення останнього з датою, часом та місцем проведення засідання Комісії.
Отже, скарга розглянута в межах строків, передбачених чинним законодавством України.
Поряд з цим, матеріали справи містять листи від 23 серпня 2017 року №71-1650/08.03-08 щодо повідомлення про засідання Комісії з розгляду скарги ОСОБА_2 (Н-1651 від 18 липня 2017 року) та ОСОБА_1 (від 18 липня 2017 року Н-1650), які рекомендованими листами надіслані керівнику ТОВ "СК Восток" Ровчаку А. Я. з відміткою про отримання 29 серпня 2017 року.
Згідно пунктом 9 Порядку №1128 неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Отже, аргументи скаржників про порушення відповідачем порядку розгляду скарг на рішення державних реєстраторів про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки такий розгляд здійснювався за відсутності ТОВ "СК Восток", що призвело до ненадання йому можливості подати обґрунтовані заперечення проти скарг, Верховний Суд відхиляє.
Аргумент Департаменту реєстрації Харківської міської ради про неналежне представництво скаржників на Комісії, оскільки в довіреності скаржника Небувайла М.В. перелічені органи та підприємства, в яких представник має право представляти інтереси довірителя, серед яких не зазначено територіальні органи Міністерства юстиції України, спростовуються наявними в матеріалах справи довіреностями.
Так, додані до скарг довіреності засвідчені відповідно до вимог Закону України "Про нотаріат" та з їх змісту вбачається, що зазначені документи видано довірителями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ім`я повіреного й підписанта скарг - Небувайла М.В. на представництво інтересів довірителів з метою керування та розпорядження належного їм майна, зокрема, земельних ділянок.
Крім того, вказані довіреності, серед інших повноважень, передбачали подання та підписання від імені довірителя та на його ім`я заяв особистого характеру; подання й одержання документів в органах реєстрації речових прав на нерухоме майно та з усіх без винятку питань, пов`язаних з належним довірителям майном. Також довіреності уповноважували представника на ведення справ від свого імені в усіх державних установах, підприємствах будь-яких форм власності, а також представляти інтереси в будь-яких установах та підприємствах.
Щодо аргументу Департаменту реєстрації Харківської міської ради про те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що питання законності оскаржуваних позивачем у цій справі наказів доцільно розглядати з врахуванням висновків суду, викладених в справі №820/4344/17, оскільки предметом розгляду в такій справі є питання законності державної реєстрації припинення права оренди, у зв`язку з відмовою орендодавця від договору - одностороннє розірвання, слід зазначити таке.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Харківського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року, яке набрало законної сили 12 березня 2018 року, в справі №820/4344/17 адміністративний позов ТОВ "СК Восток" до Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_7, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області Дудкіна Д.В., треті особи: Департамент реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення - залишено без задоволення.
Отже, вказаним судовим рішенням у справі №20/4344/17 встановлено правомірність рішень державних реєстраторів про припинення права ТОВ "СК "Восток" щодо користування земельними ділянками, що належать, серед інших, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій, що оскільки державними реєстраторами допущено порушення вимог чинного законодавства України у сфері державної реєстрації прав призвели до обмеження права власників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вільне користування належними їм земельними ділянками, то прийняті суб`єктом розгляду скарг накази №349/4 та №350/4 від 4 вересня 2017 року на підставі висновків Комісії є обґрунтованими та такими, що прийняті на підставі й в межах діючого законодавства України.
Схожі висновки в цій категорії справ Верховний Суд викладав у постановах від 29 квітня 2020 року в справі №826/15358/17, від 18 червня 2020 року в справі 820/1063/17.
Щодо правомірності оскаржуваних наказів в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один місяць кожному з позивачів, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень Міністерства юстиції України належить, зокрема, прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію, тимчасове блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав.
Отже, оскільки вимогами чинного законодавства передбачено повноваження Міністерства юстиції України щодо блокування або анулювання доступу державним реєстраторам до Державного реєстру прав, а спірні накази є обґрунтованими та прийнятими на підставі й в межах діючого законодавства, то за таких обставини такі дії є правомірними.
Інші доводи касаційних скарг Департаменту реєстрації Харківської міської ради та ТОВ "СК Восток" не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив що рішення судів першої й апеляційної інстанцій в цій справі є законними й обґрунтованими та не можуть бути скасовані, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд