ПОСТАНОВА
Іменем України
03 серпня 2021 року
Київ
справа №813/3479/14
касаційне провадження №К/9901/6757/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар" (далі - Товариство) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 (суддя Кравців О.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 (головуючий судді - Глушко І.В., судді - Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі за позовом Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - Інспекція) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар" про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
У травні 2014 року Інспекція звернулась до суду з позовом до Товариства про стягнення податкового боргу, який виник у період з 01.11.2013 по 30.04.2014 у загальній сумі 768035,41 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція посилалась на те, що Товариство має заборгованість перед бюджетом, зокрема, із земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податку на прибуток, податку на додану вартість. Суми податків за вищевказаними платежами є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто є податковим боргом. Оскільки, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, він звернувся з вищевказаним позовом до суду.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 28.10.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015, позов задовольнив повністю: стягнув з рахунків Товариства, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету податковий борг у сумі 768035,41 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що прийняте ДПІ у Миколаївському районі податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 № 0000722341/3, яким було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 754782,00 грн. було залишене в силі судовим рішенням суду апеляційної інстанції у справі № 2а-11233/10/1370, а податкові зобов`язання із земельного податку у сумі 1452,90 грн., із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 11783,66 грн., податок на прибуток у сумі 16,85 грн. були самостійно узгоджені платником платків у податкових деклараціях, з урахуванням того, що виставлена у зв`язку з несплатою Товариством узгодженої суми податкових зобов`язань податкова вимога від 24.05.2011 №197 на дату ухвалення судових рішень у даній справі ані в адміністративному, ані у судовому порядку оскаржені не були. Водночас, заборгованість у добровільному порядку відповідачем також погашена не була.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.10.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що у суді касаційної інстанції розглядається справа № 2а-11233/10/1370 про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 № 0000722341/3, яким було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 754782,00 грн., з огляду на що у випадку ухвалення рішення у вказаній справі на користь Товариства, це матиме вплив на вирішення даної справи про стягнення податкового боргу, з урахуванням того, що аналогічний спір вже був вирішений на користь Товариства (справа № 2а-197/11/1370).
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.11.2019 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 12.11.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.11.2019 зупинив провадження у справі № 813/3479/144 позовом Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар" про стягнення податкового боргу до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 2а-11233/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар" до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, Миколаївської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 13.07.2021 прийнято рішення у справі № 2а-11233/10/1370, яке набрало законної сили.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.08.2021 поновив касаційне провадження та справу до касаційного розгляду без повідомлення сторін на 03.08.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що згідно довідки Інспекції № 3386/10/250-013 від 30.04.2014 заборгованість Товариства перед бюджетом станом на 30.04.2014 становить 768035,41 грн., у тому числі: земельний податок з юридичних осіб - 1452,90 грн.; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 11783,66 грн.; податок на прибуток - 16,85 грн.; податок на додану вартість - 754782,00 грн. На підтвердження вказаної суми заборгованості долучені Інспекцією були надані: копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 року; копія податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (уточнююча) за 2014 рік; податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, за 2014 рік; зворотній бік облікових карток за вищевказаними платежами; копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 у справі № 73626/12/9104, відповідно до якої апеляційну скаргу Інспекції задоволено, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 та прийнято нову, якою у задоволенні позову Товариства про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 № 0000722341/3 відмовлено.Також Інспекцією була сформована та надіслана Товариству податкова вимога № 197 від 24.05.2011.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду постановою від 13.07.2021 залишив без змін постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року у справі № 2а-11233/10/1370 (№ 876/2580/16), якою податкове повідомлення-рішення від 27.10.2010 року №0000722341/3 було визнане протиправним та скасоване.
За таких обставин, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що з урахуванням встановлених у справі № 2а-11233/10/1370 (№ 876/2580/16) обставин у Товариства відсутній податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 754782,00 грн., з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства податкового боргу у розмірі 754782,00 грн. з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові. З огляду на те, що касаційна скарга Товариства не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо решти позовних вимог, а також зважаючи на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15.12.2017), в іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 підлягають частковому скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідній частині. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.
Керуючись ч.1 ст. 52, п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар" задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 скасувати в частині задоволені позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар`податкового боргу у розмірі 754782,00 грн. із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 залишити без змін.