ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 580/278/19
адміністративне провадження № К/9901/8019/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,
при секретарі - Мовчан А.В.,
за участю:
представника позивача - Шахрая М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини А1708 (польова пошта В5912)
про стягнення коштів, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини А 0331 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року (головуючий суддя - Бабич А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року (головуючий суддя - Шурко О.І., судді - Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі №580/278/19, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
25.01.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до військової частини А1708 (польова пошта В5912) про стягнення з військової частини А1708 (польова пошта В5912) (18023, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд.222) (далі - відповідач) на його користь компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні (невиплати грошової підйомної допомоги у сумі 7571,60 грн.) за період з 10.08.2016 до 26.12.2018 в сумі 240010,68 грн. та моральної шкоди 20000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що у зв`язку із вказаною затримкою відповідач має виплатити компенсацію відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Для оцінки спірних правовідносин позивач просить врахувати правову позицію Верховного Суду у справах №№820/4619/16, 806/1551/17, 808/858/16. Крім того, у зв`язку з понесеними стражданнями просить відшкодувати моральну шкоду, що полягає у тому, що позивач є учасником бойових дій та батьком трьох дітей, а звернення до суду зі вказаним предметом спору принижує його гідність.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з військової частини польова пошта В5912 (18023, м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 222; код ЄДРПОУ 26622696) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію в сумі 206332,28 грн. (двісті шість тисяч триста тридцять дві гривні 28 коп.) за затримку у період з 10.08.2016 до 26.12.2018 при звільненні розрахунку з виплати грошової підйомної допомоги у сумі 7571,60 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи судові рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки розрахунок з позивачем щодо виплати підйомної допомоги проведений лише 26.12.2018, а не в день звільнення, затримка у виплаті позивачу підйомної допомоги є протиправною. Суди не встановили наявності перешкод для здійснення відповідачем виплати такої допомоги на рахунок позивача. Оскільки ані Закон №2011-ХІІ, ані Положення №1153/2008 не врегульовують порядку відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника з військової служби, суди застосували при вирішенні спірних правовідносин положення ст. 117 КЗпП України. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суди вказали, що позивач не надав жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з оскаржуваними рішеннями відповідачів, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров`я тощо, а також не зазначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи суму шкоди (кратність співвідношення з мінімальною заробітною платою, прожитковим чи неоподаткованим мінімумом доходів громадян тощо).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
23 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини А0331 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що Кодекс законів про працю України не поширюється на спірні правовідносини, оскільки позивач на час виникнення спірних правовідносин проходив військову службу у складі Збройних Сил України. Вказує, що матеріали справи не містять доказів оскарження наказу про виключення позивача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, у зв`язку з чим відповідач вважає, що ОСОБА_1 добровільно погодив проведення з ним всіх розрахунків. Вказує, що відповідачем не вчинено навмисних дій щодо невиплати позивачу підйомної допомоги, а навпаки - було вжито всіх необхідних заходів щодо виплати вказаних коштів, а несвоєчасність такої виплати відбулась з вини самого позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень.
Підставою для відкриття провадження є посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду стосовно обов`язку роботодавця виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки сплати належних сум (грошової підйомної допомоги у сумі 7571,60 грн) по день фактичного розрахунку (застосування ст.ст.116, 117 КЗпП).
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 08.08.2016 №179 за підписом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини - польова пошта В5912 Р.В.Романенка та тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу - першого заступника командира військової частини - польова пошта В5912 О.П.Бондаренка доручено виплатити позивачу грошову підйомну допомогу в сумі 7571,60 грн. у зв`язку зі вступом на військову службу за контрактом та зміною фактичного місця проживання.
Наказом тимчасово виконуючого обов`язки командира 1647 окремого автомобільного батальйону Р.В. Романенка від 10.08.2016 №39-РС позивача звільнено з військової служби у запас відповідно до ч.8 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Наказом від 10.08.2016 позивача виключено зі списків особового складу та наказано виплатити щомісячну премію, надбавку за виконання особливо важливих завдань та щомісячну додаткову грошову винагороду.
Позивач 10.09.2018 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплатити йому грошову підйомну допомогу у сумі 7571,60 грн., встановлену наказом від 08.08.2016 №170.
Відповідач листом від 16.10.2018 №1893 повідомив позивача, що для виплати підйомної допомоги потрібно звернутися до фінансово-економічної служби, надавши копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та банківські реквізити для зарахування коштів.
Згідно з випискою ПАТ КБ "Приват Банк" від 28.12.2018 відповідач перерахував 26.12.2018 позивачу на карткових рахунок НОМЕР_2 підйомну допомогу у сумі 7458 грн. 03коп.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Ст.1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
На час виникнення спірних правовідносин діяла Інструкція про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затверджена наказом Міністра оборони України №370 від 22.10.2001 (далі - Інструкція №370).
Згідно з п.1 Інструкції №370 особам офіцерського складу, прапорщикам та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з п.2 Інструкції №370 розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.
П.4.1 Інструкції №370 визначено, що підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується тим, які переїхали у зв`язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов`язків за посадою.
На підставі абз.1, 3 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.