ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 818/245/17
адміністративне провадження № К/9901/43416/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №818/245/17
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області в особі Шосткинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області в особі Шосткинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Мінаєвої О.М., суддів: Макаренко Я.М., Шевцової Н.В.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 20 лютого 2017 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Шостка Сумської області (далі - відділення ВД ФССНВВПЗУ у м. Шостка Сумської області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути із відповідача суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 78 768, 00 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що відділення ВД ФССНВВПЗУ у м. Шостка Сумської області проводить страхові виплати ОСОБА_2, який отримав виробничу травму під час роботи у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, та на підставі Закону №1105 продовжує отримувати страхові виплати. Оскільки стосовно відповідача прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, позивач вважає, що до ОСОБА_1 мають бути заявлені вимоги для проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілій особі.
3. На стадії апеляційного розгляду справи протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року було замінено позивача - відділення ВД ФССНВВПЗУ у м. Шостка Сумської області на правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області в особі Шосткинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Сумській області.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
4. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка Сумської області капіталізовані платежі на суму 78768 грн. 00 коп.
5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки відповідач припинив підприємницьку діяльність, наявні підстави проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілій особі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що здійснений позивачем розрахунок капіталізованих платежів в розмірі 78768,00 грн. не ґрунтується на приписах норм матеріального права, що виключає можливість задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області в особі Шосткинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Сумській області звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. Касаційна скарга аргументована тим, що оскільки законодавством не передбачена капіталізація платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства, в даному випадку слід застосувати аналогію закону, а саме - здійснювати капіталізацію страхових виплат у всіх випадках із застосуванням Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю №765 від 06 травня 2000 року.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. 21 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: Гімон М.М. - головуючий суддя, Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
13. У зв`язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 818/245/17.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
15. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 23 січня 2017 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за власним рішенням (а.с. 18-19). Відповідач перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми як платник страхових внесків.
17. Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Шостка проводить страхові виплати ОСОБА_2, який отримав виробничу травму під час роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 16) та на підставі Закону №1105 продовжує отримувати страхові виплати.
18. Факт здійснення ОСОБА_2 страхових виплат підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві (а.с. 13-14), висновком МСЕК (а.с. 15) та відповідною постановою відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Шостка про встановлення нового розміру щомісячної страхової виплати у розмірі 240,00 грн. (а.с. 17).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
22. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
24. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
25. Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).
Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 частини першої статті 11 цього Закону встановлено, що джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов`язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.
З урахуванням норм ст. 11 Закону №1105-XIV до спірних правовідносин слід застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000.
Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Відповідно до п. 1 ч. 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (пункт 3 Порядку).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги ст. 11 Закону №1105-XIV та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Вказана право позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного суду від 27.05.2020 у справі № 820/315/17, № 809/1738/17.
Колегія суддів вказує, що покладення на відповідача зобов`язань зі сплати капіталізованих платежів не є втручанням або посяганням на його майно, а спрямоване на забезпечення виплат майбутніх платежів для осіб, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві на цьому підприємстві та відбувається на підставі закону.
Вказане вище правозастосування не порушує вимог, передбачених статтею 14 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо заборони дискримінації, Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", оскільки обов`язок зі сплати капіталізованих платежів покладений на всіх суб`єктів підприємницької діяльності, які ліквідуються, а тому не може залежати виключно від того, яка особа ліквідується: платоспроможна чи банкрут.
Вказана правова позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №820/2965/18 за подібних правовідносин.
26. Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
27. Частиною першою статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
28. З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції як помилково скасоване.
29. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
30. Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду