ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 200/14552/19-а
адміністративне провадження № К/9901/29424/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача - Філя А.О.,
представника відповідача - Покатовича М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглесервіс" до Головного управління ДПС у Донецькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Укрвуглесервіс" (далі - Товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 29 листопада 2019 року №0002260514 про збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 40 591 138 грн, у тому числі 32 472 910 грн за основним платежем та 8 118 218 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 1 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 29 листопада 2019 року №0002260514 на загальну суму 40 591 138 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Донецькій області на користь ТОВ "Укрвуглесервіс" сплачений судовий збір у розмірі 19210 грн.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Донецькій області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС) подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
У зв`язку з реорганізацією податкового органу та згідно із статтею 52 КАС України, допущено заміну відповідача ГУ ДПС у Донецькій області на його правонаступника - ГУ ДПС у Донецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Укрвуглесервіс" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням підприємства є: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 35.
Позивач здійснює види діяльності, зокрема, 05.10 добування кам`яного вугілля; 09.90 надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів (основний); 19.20 виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування.
Відповідачем, на підставі направлень № 342, № 342 відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ "БЬЮТІ ФОРМ" (код ЄДРПОУ 41549680) за червень - липень 2018 року, ТОВ "АГРО-ФОРМ Україна" (код ЄДРПОУ 41556483) за липень 2018 року, ТОВ "КРОКУС ТОРГ" (код ЄДРПОУ 42047622) за вересень 2018 року, ТОВ "БОННЕТ М" (код ЄДРПОУ 42047659) за вересень 2018 року, ТОВ "ФОРКС СОЛЮШН" (код ЄДРПОУ 41132968) за липень, серпень, вересень, листопад 2017 року, ТОВ "СПІНЕЛ" (код ЄДРПОУ 41195745) за жовтень, листопад, грудень 2017 року, ПрАТ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 13498562) за червень 2017 року, ТОВ "РЕНКУЛ" (код ЄДРПОУ 42215950) за листопад 2018 року, TOB "ЛАКІ ФЛОП ІНДАСТРІЗ" (код ЄДРПОУ 42382505) за листопад - грудень 2018 року, ТОВ "КРАФТОЙЛ" (код ЄДРПОУ 42706416) за травень - червень 2019 року, ТОВ "ЕЛІАС ІНЖИНІРІНГ" (код ЄДРПОУ 39941920) за березень 2017 року, ТОВ "ТПК ЛІДЕР" (код ЄДРПОУ 39354394) за серпень 2017 року.
За результатами перевірки 06.11.2019 року складено Акт №16/05-99-05-14/40949247, яким встановлені порушення: п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, пп. "а" п.198.1, абзаців першого-третього пп.198.2 та абзаців першого і другого п.198.3 ст.198 ПК України, ст.3, 4, 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, п.2.5, п.2.13 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, зі змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 07.06.2010 року №372, від 08.11.2010 року №1327), враховуючи інформацію викладену в акті перевірки згідно р. 1-3, наслідком чого стало завищення податкового кредиту па загальну суму 32472910,22 грн, у тому числі: за березень 2017 року в сумі 121307,5 грн, за квітень 2017 року в сумі 58777,06 грн, за червень 2017 року в сумі 668662,66 грн, за липень 2017 року в сумі 152762,97 грн, за серпень 2017 року у сумі 1190992,46 грн, за вересень 2017 року у сумі 617741,69 грн, за жовтень 2017 року у сумі 435533,68 грн, за листопад 2017 року у сумі 378830,83 грн, за грудень 2017 року в сумі 1313623,81 грн, за червень 2018 року в сумі 579093,38 грн, за липень 2018 року в сумі 483111,39 грн, за вересень 2018 року в сумі 189587,00 грн, за жовтень 2018 року в сумі 48322,71 грн, за листопад 2018 року в сумі 3620497,50 грн, за грудень 2018 року в сумі 2716215,35 грн, за січень 2019 року в сумі 4145265,12 грн, за березень 2019 року в сумі 225384,89 грн, за квітень 2019 року в сумі 10530273,22 грн, за травень 2019 року в сумі 4047237,85 грн, за червень 2019 року в сумі 166040,00 грн, за липень 2019 року в сумі 783649,15 грн.
29.11.2019 року ГУ ДПС у Донецькій області на підставі висновків акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002260514 про збільшення податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 40 591 138,00 грн, у тому числі 32 472 910,00 грн за основним платежем та 8 118 218,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, наявні в матеріалах справи, не підтверджують встановленні відповідачем в ході перевірки порушення, а навпаки підтверджено факт здійснення господарських операцій з контрагентами позивача, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до положень п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п.16.1 ст.16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За приписами п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до положень п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку
Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.7 ст.201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.
Відповідно до п.201.10 ст.201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення відносин; далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
За приписами ч.ч.1 та 2 ст. 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми ч.2 ст.3 Закону №996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 8 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до п.1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
<