ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 200/4398/19-а
адміністративне провадження № К/9901/32886/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року (суддя Давиденко Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (судді: Гайдар А.В. (головуючий), Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.) у справі №200/4398/19-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.09.2018 № 0007291412 та від 07.12.2018 № 0009871412.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є безпідставними та не обґрунтованими, не відповідають обставинам справи та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 20.08.2018 № 912/05-99-14-12-36182252, оформленого за результатами проведеної документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ "Вуглетехнік" за липень 2015 року, ТОВ "Механік" за липень 2016 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у серпні 2016 року, ТОВ "Технологія Вуглездобичі" за грудень 2016 року, ТОВ "Укргєосервіс" за травень 2017 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у червні, липні 2017 року, ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Лідер" за серпень, грудень 2017 року, січень 2018 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у вересні, жовтні, грудні 2017 року, січні, лютому 2018 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у березні 2018 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, пп. 7 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 3917083 грн, у тому числі по періодах липень 2015 року - 9853 грн, червень 2017 року - 286311 грн, липень 2017 року - 293441 грн, вересень 2017 року - 1955 грн, жовтень 2017 року - 13967 грн, грудень 2017 року -1337244 грн, січень 2018 року - 171687 грн, лютий 2018 року - 1802625 грн та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 776281 грн, у тому числі по періодах: липень 2015 року - 18474 грн, серпень 2016 року - 300631 грн, грудень 2016 року - 355400 грн, жовтень 2017 року - 35184 грн, лютий 2018 року - 66592 грн.
Згідно акту перевірки висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Вуглетехнік", ТОВ "Механік", ТОВ "Технологія Вуглездобичі", ТОВ "Укргєосервіс" ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Лідер" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки не підтверджені первинними документами (документи не надано до перевірки), не пов`язані з господарською діяльністю, згідно даних ЄРПН відсутня інформація щодо походження товарів, реалізованих контрагентами на адресу позивача. Крім того, відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Лідер" є фігурантом у кримінальному провадженні за № 32018100100000034 від 16.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- від 19.09.2018 № 0007291412, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість (ПДВ), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 776281 грн;
- від 07.12.2018 № 0009871412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 860 845 грн, у тому числі за основним платежем - 3907230 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1953615 грн.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з вищевказаними контрагентами на підставі договорів поставки та підряду.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами було надано копії документів, зокрема, договори, доповнення до договорів, видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, протоколи погодження договірних цін, акти виконаних робіт, акти прийняття виконаних робіт, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт дефекації, специфікації, звіти про використання матеріалів замовника, накладні про рух товару на складах, акти списання ТМЦ у виробництво.
Судами також встановлено і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, а саме: господарські операції не підтверджено первинними документами під час проведення перевірки, згідно даних ЄРПН відсутня інформація щодо походження товарів, реалізованих контрагентами позивачу, наявність кримінальної справи відносно контрагента ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Лідер" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі. В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено.
За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.1 статті 198.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.3. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.4. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, посл