ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 2а-0870/9131/11
адміністративне провадження № К/9901/40886/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою
Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя - Семененко М.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Круговий О.О.) у справі № 2а-0870/9131/11.
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" (далі - ПрАТ "Завод напівпровідників") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 11.10.2011 № 0001500808 та № 0001510808.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Офіс великих платників податків ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 198, 200 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Завод напівпровідників" з питань достовірності нарахування від`ємного значення ПДВ за червень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямком відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні, травні, червні, липні, жовтні, листопаді 2010 року, січні-травні 2011 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.09.2011№212/08-08/31792555, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на загальну суму 1 417 377,00 грн.;
пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011, в результаті чого позивачем занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 на суму 83333,00 грн., у зв`язку з чим на підставі пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України збільшено бюджетне відшкодування за травень 2011 року на суму 83333,00 грн. у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів;
пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011, в результаті чого позивачем завищено залишок від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за червень 2011) на загальну суму 1 951 129,00 грн;
пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за червень 2011 року на суму 206 460,00 грн.
Висновки контролюючого про порушення наведених законодавчих норм базуються на відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД", ПП "Мега-Буд", ТОВ "Техенергохім", ТОВ "Електробудсервіс", ВАТ "Павлоградхіммаш".
Контролюючий орган обґрунтовує свою позицію тим, що позивачем завищено податковий кредит у податковій звітності за червень 2011 року по операціям з придбання матеріалів та обладнання, виконаних робіт, отриманих послуг на загальну суму 206460,00 грн. по постачальникам ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД" та ПП "Мега-Буд", які відповідно до податкової інформації виступають вигодотранзуючими суб`єктами, оскільки по ланцюгу постачання прослідковується наявність операцій з суб`єктами господарювання, місцезнаходження яких не відомо, прийнято рішення про припинення, анульовано свідоцтва платника податку на додану вартість, а також підприємств, щодо яких встановлено порушення податкового обліку та факти несплати податку на додану вартість тощо; відсутні в достатній кількості майно, основні фонди та трудові ресурси, необхідні для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами.
Крім того, контролюючий орган вважає, що при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року позивач повинен був врахувати результати перевірок попередніх звітних періодів, якими встановлено завищення від`ємного значення та залишку від`ємного значення з податку на додану вартість (за січень 2011 року акт №98/08-08/31792555 від 28.04.2011, за лютий 2011 акт №125/08-08/31792555 від 30.05.2011, за березень 2011 року акт №157/08-08/31792555 від 24.06.2011, за квітень 2011 року акт №169/08-08/31792555 від 11.07.2011, за травень 2011 акт №199/08-08/31792555 від 26.08.2011), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2011 року, та додаток №2 до нього у залишках від`ємного значення в додатку №2 до декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року. Зазначене на думку контролюючого органу призвело до завищення залишку від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1951129,00 грн.
Також, перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 1417377,00 грн. Завищення відбулось у зв`язку з включенням до розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість сум від`ємного значення попередніх звітних періодів січня-квітня 2011 року, по сформованих на підставі податкових накладних ТОВ "Техенергохим", ПП "Мега-Буд", ТОВ "Електробудсервіс", ВАТ завод "Павлоградхіммаш" та ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД", оплачених у травні 2011 року. Оскільки за даними податкової інформації зазначені підприємства по ланцюгу постачання мали взаємовідносини з підприємствами транзитерами, контролюючий орган вважає, що укладені угоди на поставку товарів, послуг ПАТ "Завод напівпровідників" надають податкову вигоду у вигляді одержання бюджетного відшкодування, що є неприпустимим, оскільки порушує публічний порядок.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки 11.10.2011 відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0001500808 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 417 377,00 грн.;
№0001510808 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 157 589,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, придбані товари використано у власній господарській діяльності; сума зменшення від`ємного значення не є узгодженою, а тому висновки податкового органу, викладені в актах перевірок про неврахування позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року результатів попередньої податкової перевірки є безпідставними, у зв`язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судами також встановлено, між ПрАТ "Завод напівпровідників" (замовник) та ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД" (генпідрядник) укладено 23.02.2009 договір генпідряду № 1/67, згідно умов якого генпідрядник прийняв на себе зобов`язання в строки та на умовах договору здійснити будівництво корпусів № 101, № 106 на об`єкті замовника, замовник передав генпідряднику будівельний майданчик, затверджену проектну та дозвільну документацію, здійснив оплату за отримані будівельних робіт та реконструкцію об`єкта. До договору від 23.02.2009 № 1/67 було складено протокол розбіжностей, погоджений сторонами договору. Договір генпідряду від 23.02.2009 № 1/67 було доповнено додатковими угодами щодо визначення об`єктів будівництва, об`єктів реконструкції, графіку виконання будівельних робіт, вартості виконання будівельних робіт.
Виконання договору підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними.
У якості доказів сплати ПрАТ "Завод напівпровідників" контрагенту за надані послуги підряду за договором, позивачем надано договір застави № 151110Z23 від 22.01.2010, укладений між ПрАТ "Завод напівпровідників" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", предметом якого є застава майна ПрАТ "Завод напівпровідників" для забезпечення кредиторських зобов`язань. За договором, ПрАТ "Завод напівпровідників" отримало від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" кошти у ліміті суми 150000000,00 грн. терміном користування до 02.03.2017, для виконання майнового права до договором генпідряду від 23.02.2009 № 1/67 та для сплати ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД" 91404816,39 грн.
Між ПрАТ "Завод напівпровідників" (замовник) та ТОВ "ЕН ЕС АЙ БУД" (генпідрядник) укладено 26.01.2011 договір генпідряду № 26/1/143, згідно умов якого генпідрядник прийняв на себе зобов`язання в строки та на умовах договору здійснити будівництво корпусів № 102, № 109, № 111, № 303 на об`єкті замовника, замовник передав генпідряднику будівельний майданчик, затверджену проектну та дозвільну документацію, здійснив оплату за отримані будівельних робіт та реконструкцію об`єкта. Договір генпідряду було доповнено додатковими угодами щодо визначення об`єктів будівництва, об`єктів реконструкції, графіку виконання будівельних робіт, вартості виконання будівельних робіт № 1 від 28.03.2011, № 2 від 19.05.2011. Між сторонами було погодженого орієнтовний графік виконання робіт.
За результатами виконання договору складено податкові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, рахунки-фактури, платіжні доручення.
Між ПрАТ "Завод напівпровідників" (замовник) та ПП "Мега-Буд" (генпідрядник) укладено 22.09.2009 договір генерального підряду № 466, згідно умов якого генпідрядник прийняв на себе зобов`язання в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами роботи "реконструкції з розширення виробництва полікристалічного кремнію. Корпус 104", замовник в свою чергу прийняв виконані роботи та оплатив їх. Договір генпідряду було доповнено додатковими угодами № 67, № 39 від 30.08.2010, № 73 від 28.03.2011, № 75 від 28.04.2011.
Між ПрАТ "Завод напівпровідників" (замовник) та ТОВ "Техенергохім" (підрядник) укладено 05.10.2010 договір підряду № 843, згідно умов якого підрядник прийняв на себе зобов`язання своїми силами та з своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати відповідно до додатку до договору роботи з реконструкції з розширенням виробництва ПКК, замовник в свою чергу прийняв виконані роботи та оплатив їх. Договір підряду було доповнено додатковими угодами № 1 від 27.01.2011, № 2 від 29.06.2011.
За результатами виконання зазначених договорів складено податкові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, оплата підтверджується копіями платіжних доручень.
Також з ТОВ "Техенергохім" (постачальник) позивачем було укладено договір поставки від 07.06.2010 № 499, згідно умов договору постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товар (комплект трубопроводів, фітингів, запорної арматури з ПВХ для обв`язки установки нейтралізації та очистки стічних вод), покупець зобов`язувався прийняти та оплати товар. Додатковою угодою № 5 від 15.09.2010 було внесено зміни до договору поставки та передбачено, що поставка товару здійснюється згідно специфікації № 6, яка є невід`ємною частиною договору. Специфікацією № 6 визначено предмети поставки.
10.09.2010 ТОВ "Електробудсервіс" (постачальник) з позивачем було укладено договір поставки № 794, згідно умов договору постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товар (шинопровідну систему КХА ІР55) згідно специфікації № 1 у визначені строки, покупець зобов`язувався прийняти та оплати товар. Додатковими угодами № 1 від 04.11.2011 року та № 2 від 02.03.2011 року було внесено зміни до договору поставки.
Встановлено, що 22.09.2010 позивач (покупець) уклав з ВАТ "Завод "Павлоградхіммаш" (постачальник) договір поставки № 814, згідно умов договору постачальник зобов`язувався передати у власність покупця товар (теплообмінне обладнання), покупець зобов`язувався прийняти та оплати товар. Додатковою угодою № 5 від 31.01.2011 було внесено зміни до договору поставки.
За результатами виконання зазначених договорів поставки складено податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжним дорученнями.
Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.
Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПрАТ "Завод напівпровідників" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача.
Також підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали висновки про завищення суми від`ємного значення у декларації за травень - червень 2011 року, не відображення у деклараціях відповідної суми зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу.
Судами встановлено, що СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ ДФС було проведено інші податкові перевірки, за наслідками яких прийнято податкові повідомлення-рішення щодо зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість.
ПрАТ "Завод напівпровідників" в судовому порядку було оскаржено податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі актів №98/08-08/31792555 від 28.04.2011, №125/08-08/31792555 від 30.05.2011, №157/08-08/31792555 від 24.06.2011, №169/08-08/31792555 від 11.07.2011, №199/08-08/31792555 від 26.08.2011.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.11.2011 зупинено провадження у справі №2а-0870/79131/11 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-0870/7769/11 за ПрАТ "Завод напівпровідників" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, у якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001500808 від 11.10.2011 на суму 1417377,00 грн. та 01 грн. штрафних санкцій та № 0001510808 від 11.10.2011 на суму 2157589,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2011 по справі №2а-0870/4290/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012, скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.05.2011 № 0000350808 та № 000360808, прийняті на підставі акту перевірки №98/08-08/31792555 від 28.04.2011.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 по справі №2а-0870/5041/11, 26.02.2013 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишена без змін, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.06.2011 № 0000880808, № 0000890808, № 0000900808, прийняті на підставі акту перевірки №125/08-08/31792555 від 30.05.2011.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2013 по справі №2а-0870/5913/11, залишеною без змін 04.02.2014 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.07.2011 № 0001020808 та № 0001030808, прийняті на підставі акту перевірки №157/08-08/31792555 від 24.06.2011.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2014 по справі №2а-0870/6372/11, залишеною без змін 21.05.2015 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 № 0001130808 та № 0001140808, винесені на підставі акту перевірки №169/08-08/31792555 від 11.07.2011.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2016 по справі №2а-0870/7769/11 скасовано податкові повідомлення-рішення: №0001410808 від 13.09.2011 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1584746,29 грн. та 1 грн. штрафних санкцій; №0001430808 від 13.09.2011, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 2823630 грн., винесені СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі відносно ПрАТ "Завод напівпровідників", які прийняті на підставі акту перевірки №199/08-08/31792555 від 26.08.2011. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 по справі №2а-0870/7769/11 задоволено частково апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі №2а-0870/7769/11 - скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.09.2011 №0001410808 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1542013,56 грн., №0001430808 в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2823630 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Враховуючи, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.10.2011 №0001500808 та №0001510808 суми від`ємного значення та бюджетного відшкодування за результатами попередніх перевірок позивача були неузгодженими у зв`язку з процедурою оскарження в судовому порядку, суди дійшли вірного висновку, що у позивача не виникло обов`язку відобразити результати таких перевірок у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року.
Крім того, вищезазначеними судовими рішеннями підтверджено протиправність зменшення контролюючим органом розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за попередні періоди, тому прийняття оскаржуваного у даній справі рішення є неправомірним.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд