ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2021 року
м. Київ
справа №П/811/436/15
адміністративне провадження №К/9901/36376/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Круговий О.О., Лукманова О.М.) у справі №П/811/436/15.
встановив:
Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" (далі - ДП "КРЗ") звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) від 05.09.2014 №0000052206.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Кіровоградська ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.02.2016.
В обґрунтування своїх вимог Кіровоградська ОДПІ посилається на те, що в порушення пункту 188.1 статті 188, пунктів 189.1, 189.9 статті 189 позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість при визначенні об`єкта оподаткування, внаслідок надання послуг по ремонту техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "КРЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2011 по 31.12.2013 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.08.2014 №9/11-23-22-04/09646544, в якому відображено висновок про порушення підприємством пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, чим чого занижено податок на додану вартість в сумі 272928,00 грн. в результаті списання незавершеного виробництва по ремонту військової техніки.
На підставі названого акту перевірки 05.09.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052206, згідно з яким збільшено суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 341160,00 грн, в тому числі за основним платежем 272928,00 грн та за штрафними (фінансовими)санкціями - 68232,00 грн.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що "витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством".
Статтею 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу".
Відповідно до пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або не виробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілій оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України визначено, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Судами також встановлено та не заперечувалось сторонами, що ДП "Кіровоградський ремонтний завод" здійснювало виготовлення та ремонт військової техніки.
Згідно даних бухгалтерського обліку ДП "Кіровоградський ремонтний завод" за період з 01.07.2011 по 31.12.2013 в зв`язку з відсутністю фінансування засновником ДК "Укроборонпром" здійснено списання незавершеного виробництва по ремонту військової техніки згідно рапортів директора підприємства по нарадам-замовленням.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано роботи по ремонту військової техніки та списано їх як безнадійну кредиторську заборгованість в результаті чого занижено об`єкт оподаткування.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наказу № 26А від 27.06.2012 "Про списання затрат з балансу підприємств, закриття нарядів - замовлень та списання витрат розібраних виробів", в зв`язку з передачею ДП "КРЗ" від Міністерства оборони України до Державного Концерну "Укроборонпром", відсутністю фінансування програм ремонту військової техніки з боку Міністерства оборони наказано: 1. списати затрати з балансу підприємства по наряд - замовленням; 2. Закрити наряд - замовлення та списати витрати по демонтажу виробів по наряд - замовленням.
Відповідно розпорядження Начальника Військової служби правопорядку - начальника військової служби правопорядку № 306/КД/32/513, щодо перевірки військових частин(установ), в яких мали місце розбіжності в облікових даних з Центром обліку надлишкового військового майна ЗС України та неналежний стан його збереження, організовано та здійснено перевірку щодо усунення розбіжностей облікових даних надлишкового військового майна у військових частинах ЗС України та військових частинах та ДП МОУ на ДП "КРЗ", в результаті чого встановлено, що Військове майно надійшло на завод з метою проведення капітального та середнього ремонту в період з 1993 по 2001 роки, але у звязку з відсутністю фінансування його ремонт проведено не було. ДП "КРЗ" не є балансоутримувачем зазначеного майна (виробів), тому посадові особи підприємства не уповноважені підписувати документи про списання та передачу майна до Центру обліку надлишкового та списаного військового майна ЗС України Списання і передачу має виконати військова частина - балансоутримувач даного майна (в/ч А4489 м. Феолдосія). Договори зберігання та охорони надлишкового військового майна між підприємством та військовими частинами не укладалися, хоча утримання надлишкового майна спричиняє підприємству суттєві збитки.
Відповідно акту інвентаризації комплектів озброєння та військової техніки, що знаходяться на ДП "КРЗ" військової частини А 4489 станом на 21.03.2013 встановлено, що вироби, отримані в ремонт від військової частини А4490 за нарядом А196 від 30.07.1993 знаходяться на ДП "КРЗ"; технічний стан даних виробів фактично відноситься до п`ятої категорії та морально застарілі; подальше тривале зберігання тягне додаткові витрати на відновлення та ставить під сумніви доцільність цих витрат. За висновком інвентаризації: Вироби 83х6№ЕУ5, 1973 р.ва, 82х6№ТА6, 1973 р.в., знаходяться на зберіганні до прийняття рішення щодо їх списання на ДП "КРЗ".
Акт інвентаризації технічних засобів майна належності ПС ЗС України, що знаходиться на ДП "КРЗ" станом на 01.07.2013 підтверджує, що на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 18.06.2013 № 7946/з в період з 11 по 12 липня 2013 р. проведено інвентаризацію технічних засобів наявності майна належності ПС ЗС України станом на 01.07.2013, та в ході перевірки встановлено, що фактична наявність майна відповідає обліковим даним та знаходиться на відповідальному зберіганні ДП "КРЗ".
Згідно акту інвентаризації надлишкового військового майна, яке рахується за Центром обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України та зберігається на ДП "КРЗ" станом на 10.12.2013 встановлено, що "в зв`язку з тим, що більшість військового майна зберігається на відкритому майданчику більше 18 років, знаходиться у незадовільному фізичному стані, майно для подальшого використання непридатне та фактично відноситься до п`ятої категорії, потребує його списання та подальшої утилізації".
Так, згідно листа № 350/153/392/ж військової частини № А0215 від 06.07.2015 встановлено, що в період 2011 - 2012 р. на ДП "Кіровоградський ремонтний завод" проводилися роботи з ремонту наступної техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення, а саме: 2-й та 3-й етапи капітального ремонту виробу РСБН-4Н зав.№ 86088, право власності належить в/ч № А4515 м. Севастополь, після завершення ремонту виріб передано до військової частини № 4465 м. Миколаїв; поточний ремонт 3-го ступеню складності окремих блоків та вузлів із складу техніки зв`язку та радіотехнічного забезпечення, що належать військовим частинам. Питання безоплатної передачі техніки взагалі не розглядалося, оскільки вся техніка, що ремонтується належить військовим частинам.
Крім того, судом встановлено, що в період з 01.07.2011 по 31.12.2013 позивач здійснював списання незавершеного виробництва по ремонту військової техніки.
Так, у грудні 2011 року позивачем списано з балансу незавершене виробництво на суму 163736 грн. на підставі розпорядження начальника зв`язку ВПС України відповідно нарядів та актів приймання до військових частин було передано військову техніку, що належала цим військовим частинам, але ремонтувалася у позивача. Однак, оскільки ремонт не був завершений акти приймання - передачі виконаних робіт не складалися; списання витрат в зв`язку з не завершенням обсягів робіт - не проводилося.
У грудні 2011 року на підставі рішення начальника інженерних військ Міністерства оборони України від 12.07.2004 згідно актів технічного стану військового майна проведено списання виробів, що є власністю Міністерства оборони України), демонтаж чого проведено позивачем, а матеріальні цінності оприбутковані на склади підприємства з подальшою їх реалізацією, однак, оскільки ремонт техніки не був завершеним, акти приймання - передачі виконаних робіт по частковому ремонту техніки не складалися; списання витрат не проводилося, таким чином підприємством списано з балансу незавершене виробництво на суму 40 900 грн.
У червні 2012 року підприємством списано з балансу незавершене виробництво на суму 875609 грн, так як в грудні 2011 року відбулася зміна органу управління від Міністерства оборони України до ДК "Укроборонпром" і роботи по ремонту техніки почалися після отримання нарядів на ремонт з Міністерства Оборони України, але при прийманні - передачі військова техніка залишилася власністю Міністерства оборони України. Списання витрат до товарної продукції не відбулося в зв`язку з не завершенням обсягів робіт, акти приймання - передачі виконаних робіт не складалися.
Як слідує з вищевикладеного, що в період з 1993 по 2011 роки на підставі нарядів позивач частково виконував роботи по ремонту військового майна та техніки, а потім тривалий час зберігав на своїй території, що не було оплачено ані Міністерством оборони України, ані військовими частинами.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач вжив всіх можливих заходів щодо повернення заборгованості по незавершеному ремонту військової техніки та майна, і само списання обумовлено об`єктивними обставинами, підтвердженими доказами по справі.
Таким чином, внаслідок списання незавершеного виробництва, реалізації товарів, послуг не відбувалося, позивач доходів не отримав.
Згідно листа ДП "Кіровоградський ремонтний завод" № 178 від 22.03.2013 повідомляв Державний концерн "Укроборонпром" про те, що в період з 1995 по 2012 роки підприємство не проводило роботи по розробці (модернізації) озброєння та військової техніки (на всіх стадіях).
Крім того, листом № 470 від 02.07.2015 позивач повідомляв ДК "Укроборонпром" про те, що ДП "КРЗ" як спеціалізоване підприємство по ремонту техніки забезпечення польотів військової авіації, починаючи з 2008 року практично не отримує замовлень за своїм основним профілем від головного замовника для якого було створено - Повітряних Сил Збройних Сил України - через майже повну відсутність фінансування програм ремонту техніки РТЗ, в зв`язку з чим просили розглянути питання щодо можливості надання фінансової допомоги в будь - якому вигляді.
Листом № 372 від 02.07.2015 ДП "КРЗ" зверталося до Генерального директора ДК "Укроборонпрома", де зазначав, що ДП "КРЗ", як спеціалізоване підприємство по ремонту техніки забезпечення польотів військової авіації, починаючи з 2008 року практично не отримує замовлень за своїм основним профілем від головного замовника для якого було створено - Повітряних Сил Збройних Сил України - через майже повну відсутність фінансування програм ремонту техніки.
Таким чином, встановлено, що позивач, як суб`єкт господарювання, за відсутності договорів, безоплатно зберігаючи на своїй території військове майно та техніку, а також, собі в збиток частково виконуючи ремонт даних військової техніки та майна, що не відшкодовано ні Міністерством оборони України, ані військовими частинами, що входять до сфери управління МО України, понесло фактичні витрати, що виникли до 2011 року, оскільки роботи по ремонту не закінчено, але понесені витрати мають цінову визначеність та відносяться до валових витрат.
При цьому, позивачем дохід від реалізації товарів, надання послуг чи виконання робіт не отримано, акти на підтвердження виконання робіт чи надання послуг не складалися, право власності на військову техніку чи майно не переходило.
Крім того, згідно акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП "КРЗ" за період з 01.01.2008 по 20.01.2009 № 234/3/2/5ар від 30.01.2009, проведеної Територіальним Південним Контрольно - ревізійним управлінням Контрольно - ревізійного департаменту Міністерства оборони України на підставі Розпорядження директора контрольно - ревізійного департаменту Міністерства оборони України від 13.01.2009. № 1. За результатом ревізії запропоновані пропозиції, порушень не встановлено.
Відповідно акту ревізії фінансово - господарської діяльності ДП "КРЗ" за період з 01.07.2010 по 01.03.2012 № 05-09/111 від 18.04.2012, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області, ревізією питання законність здійснення та достовірність відображення витрат в обліку підприємства порушень не встановлено.
Згідно акту позапланової ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП "КРЗ" за період з 01.03.2012 по 01.10.2014 № 08-09/116 від 13.11.2014, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області, ревізією визначення понаднормативних виробничих витрат встановлено, що підприємство списує матеріальні цінності в кількості та обсягу, що потребують на виготовлення виробів, порушень при цьому не встановлено.
Отже, встановлені судом апеляційної інстанції обставини спростовують висновок контролюючого органу про заниження зобов`язань з податку на додану вартість, а відтак протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -