Постанова
Іменем України
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 757/58825/16
провадження № 61-23138св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - акціонерне товариство "Укрсиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року у складі судді Остапчук Т. В.та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 25 грудня 2014 року між сторонами укладено договір позики за яким позивач передав у власність відповідача грошові кошти в розмірі 150 000 дол. США. Строк виконання зобов`язання був встановлений до 29 квітня 2015 року.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики, 28 квітня 2015 року між сторонами укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку ОСОБА_1 передано нежитлове приміщення АДРЕСА_1, яка відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 квітня 2015 року, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві, належить на праві власності ОСОБА_2
29 квітня 2015 року між сторонами укладено договір про внесення змін до вказаного вище договору позики, які полягали в збільшенні суми позики до 300 000 дол. США та збільшенні строку виконання зобов`язання до 29 травня 2015 року.
Відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, борг не повернув.
Борг відповідача перед позивачем становить 300 000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 7 644 000,00 грн (1 долар США = 25.48 грн).
22 червня 2015 року позивачем, на виконання вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку", була пред`явлена відповідачу вимога про усунення порушення зобов`язання позики та про попередження звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобов`язання.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28 квітня 2015 року, зі змінами від 29 квітня 2015 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 у розмірі 7 644 000,00 грн, за договором позики від 25 грудня 2014 року, зі змінами від 29 квітня 2015 року, та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - нежитлового приміщення НОМЕР_1, загальною площею 69,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу на електронних торгах за узгодженою в договорі іпотеки вартістю - 3 133 344,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 69,5 кв. м, шляхом продажу на електронних торгах з початковою вартістю 3 133 344 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору. Встановивши, що основне зобов`язання за договором позики не виконано, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що є належним способом судового захисту і відповідає вимогам Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу на рішення місцевого суду подано особою, яка не брала участі у справі, - акціонерним товариством "Укрсиббанк",
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час перегляду справи було встановлено, що 05 вересня 2008 року між АКІБ "Укрсиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк", а в подальшому АТ "Укрсиббанк", та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11391448000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 480 000 доларів США. В цей же день з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_2 та АКІБ "Укрсиббанк" укладено договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року (справа № 757/39423/15-ц) встановлено, що договір іпотеки від 28 квітня 2015 року укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без згоди пріоритетного іпотекодержателя - ПАТ "Укрсиббанк", а тому є нікчемним.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки від 28 квітня 2015 року, зі змінами від 29 квітня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року, особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року,а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник вважає, що оскарженою постановою апеляційного суду було вирішено питання про його права та інтереси.
Спірне нежитлове приміщення належить заявнику на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2019 року, укладеного між заявником та ОСОБА_1 .
Крім того, спірне майно на даний час є предметом іпотеки за іншим правочином від 12 серпня 2019 року, укладеним між заявником та ОСОБА_4 .
Разом з цим, предмет іпотеки за договором 05 вересня 2008 року та за договором від 29 квітня 2015 року є різними об`єктами нерухомості.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
21 лютого 2020 рокуухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
29 червня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
АТ "Укрсиббанк" у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить закрити касаційне провадження у справі, з тих підстав, що постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 рокуне вирішувалось питання про права та інтереси заявника, або залишити без задоволення касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики за яким позикодавець передав у власність, а позичальник прийняв у власність суму в гривні, а саме 2 365 500,00 грн еквівалентну 150 000,00 дол. США, з зобов`язанням забезпечити позику майном, та зобов`язався кошти пізніше 29 квітня 2015 року.
На забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики, 28 квітня 2015 року між сторонами укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку ОСОБА_1 передано нежитлове приміщення АДРЕСА_1, яка відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 квітня 2015 року, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві, належить на праві власності ОСОБА_2
29 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору позики від 25 грудня 2014 року, відповідно до якого сума позики збільшена до 4 731 000,00 грн, що еквівалентно 300 000.00 дол. США, та продовжено строк виконання зобов`язання до 29 травня 2015 року.
ОСОБА_5 свої зобов`язання за договором позики не виконав, борг не повернув.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступні обставини.
05 вересня 2008 року між АКІБ "Укрсиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсиббанк", а в подальшому АТ "Укрсиббанк", та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11391448000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 480 000,00 дол. США.
В цей же день з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_2 та АКІБ "Укрсиббанк" укладено договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року (справа № 757/39423/15-ц) встановлено, що договір іпотеки від 28 квітня 2015 року укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без згоди пріоритетного іпотекодержателя - ПАТ "Укрсиббанк", а тому є нікчемним.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційну скаргу було подано у грудні 2019 року то розгляд даної справи має відбуватись у порядку та за правилами, що діяли до 08 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і надалі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Разом з цим, касаційна скарга не переглядається в частині оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року, оскільки подана скарга не містить доводів відносно неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а також які права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника були порушенні цим судовим рішенням.
Крім того, за правилами частини четвертої статті 389 ЦПК України, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.