Постанова
Іменем України
28 липня 2021 року
м. Київ
справа № 279/5683/18
провадження № 61-11525св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО" на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2020 року у складі судді Невмержицької О. А., додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2020 року у складі судді Невмержицької О. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО" (далі - ТОВ "ДФУ АГРО") про розірвання договору оренди, стягнення майнової шкоди.
Позов мотивований тим, що відповідач порушив умови договору, не дотримався екологічної безпеки землекористування, заподіяв погіршення якості ґрунтового покриву та інших властивостей сільськогосподарських угідь. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки від 22 жовтня 2018 року проведеного спеціалістами Державної екологічної інспекції у Житомирській області складає 18 473,18 грн.
ОСОБА_1 просив:
достроково розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1822386200:04:000:0107 загальною площею 3,52 га, нормативною оцінкою 18716,20 грн., що знаходиться на території Ходаківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, укладеного 10 грудня 2014 між ним та ТОВ "ДФУ АГРО",
стягнути з ТОВ "ДФУ АГРО" на його користь заподіяну шкоду внаслідок забруднення земельної ділянки в розмірі 18 473,18 грн,
зобов`язати ТОВ "ДФУ АГРО" повернути йому за актом прийому-передачі вказану земельну ділянку,
стягнути з ТОВ "ДФУ АГРО на його користь судові витрат по оплаті судового збору та правничої допомоги.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2020 року позов задоволено.
Достроково розірвано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1822386200:04:000:0107 загальною площею 3,52 га, що знаходиться на території Ходаківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, укладений 10.12.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ДФУ АГРО".
Стягнуто з ТОВ "ДФУ АГРО" на користь ОСОБА_1 заподіяну шкоду внаслідок забруднення земельної ділянки в розмірі 18 473,18 грн.
Зобов`язано ТОВ "ДФУ АГРО" повернути ОСОБА_1 за актом прийому-передачі орендовану земельну ділянку площею 3,52 га, кадастровий номер 1822386200:04:000:0107, що знаходиться на території Ходаківської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Додатковим рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2020 року стягнуто з ТОВ "ДФУ АГРО" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн та 20 710 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 липня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "ДФУ АГРО" задоволено частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2020 року залишено без змін.
Додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2020 року змінено, зменшений розмір витрат на правничу допомогу до 10 710 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи результати лабораторних вимірювань ґрунтів проведених спеціалістами Державної екологічної інспекції у Житомирській області, діями відповідальних посадових осіб ТОВ "ДФУ АГРО" порушено вимоги статей 40, 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтю 167 Земельного кодексу України, статті 35, 40, 45 Закону України "Про охорону земель", а тому згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору оренди, не виконав обов`язку дотримання екологічної безпеки землекористування, що є підставою для розірвання договору оренди і повернення земельної ділянки, а також заподіяв позивачу шкоду, яка підлягає відшкодуванню. Наданий ТОВ "ДФУ АГРО" експертний висновок ТОВ "Український центр екології ґрунтів" № 01/19 від 19 березня 2020 року, в якому обґрунтовано потребу внесення азотних добрив при вирощуванні певних сільськогосподарських культур і стверджується позитивний вплив виявленого вмісту амонію на родючість ґрунту. Проте, за відсутності даних про вирощування саме цих культур на земельній ділянці позивача такий висновок має вирогіднісний характер, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції та зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу до 10 710 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач подав суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. З акту надання послуг до договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2018 року вбачається, що кількість годин, витрачених адвокатом Кремезом О. В, на ознайомлення з відзивом на позовну заяву, ознайомлення з клопотаннями відповідача від 12 вересня 2019 року та від 04 жовтня 2019 року, ознайомлення з повідомленням експертної установи (всього 24 години) не відповідає трудоємкості зазначених послуг, для надання яких достатньо 4 годин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2020 року ТОВ "ДФУ Агро" подали до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником Сторонським О. Я., в якій просять скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2020 року, додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 липня 2020 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що підставою позову було "забруднення" земельних ділянок органічним добривом - амонієм (обмінним), встановлене на підставі єдиного документа - протоколу вимірювань складу та властивостей ґрунтів від 21 вересня 2018 року № 10-18 ("Протокол вимірювання"). У даній справі протокол вимірювання було визнано судами належним та допустимим доказом забруднення земель, а у справі № 279/5686/18 той самий протокол вимірювання визнано неналежним та недопустимим доказом, який спростовується доказами, наданими ТОВ "ДФУ Агро". У даній справі ті самі докази на спростування протоколу вимірювання навіть не були оцінені судами.
Протокол вимірювання складу та властивостей ґрунтів від 21 вересня 2018 року № 10-18 не є допустимим доказом на підтвердження обставин погіршення родючості землі, забруднення землі та порушень законодавства зі сторони "ДФУ Агро". Акти перевірок, протоколи про адміністративне правопорушення, що підтверджують факт забруднення та засмічення спірної земельної ділянки та які є допустимими доказами, не складались і в матеріалах справи відсутні. Правова позиція щодо допустимості саме такої ситуації доказів висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 14 вересня 2015 року у справі № 922/402/13-г.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази площі забруднення землі, тоді як розрахунок розміру шкоди зроблений з розрахунку забруднення всієї земельної ділянки.
Суди не врахували висновків викладених у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 818/998/17, не дослідили дотримання Держекоінспекцією умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірки та проігноровано доводи ДФУ Агро щодо відсутності допустимих доказів, які передбачені Законом № 877, порядком та Методикою № 149.
Крім того, у матеріалах справи відсутнє підтвердження наявності шкоди, не доведено факт забруднення, та не доведено протиправність поведінки, відсутній причинний зв`язок протиправної поведінки із заподіяною шкодою - не доведено, що виявлені показники амонію виникли саме внаслідок діяльності відповідача, оскільки агрохімічні показники земельної ділянки до початку її використання відповідачем не визначалися.
Порушено низку норм матеріального права:
статтю 1166 ЦК України - відповідача притягнуто до відповідальності при тому, що не доведений жоден з елементів складу цивільного правопорушення,
статтю 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині недоотримання законних вимог при проведенні перевірки.
пункт 3.1 Методики № 149, який вказує на обов`язкову ознаку забруднення землі - негативний вплив на родючість ґрунту, яка не обґрунтована та не доведена позивачем та 3 виключних способи забруднення (10 - появи нових речовин, яких раніше не було, 2- збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, 3 - збільшення вмісту речовин у порівнянні з даними агрохімічного паспорта), під жоден з яких не підпадає випадок даної справи,
пункти 3.4.1. та 3.6 методики № 149 - порушення порядку визначення площі забруднення.
Аргументи учасників справи
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ТОВ "ДФУ Агро" залишити без задоволення.
Відзив мотивований тим, що сам протокол та дії Державної екологічної інспекції у Житомирській області відповідач до теперішнього часу не оскаржував у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що зі сторони відповідача були наявні порушення екологічного законодавства України. Зазначений факт досліджений судами та йому надано оцінку у судових рішеннях. За таких обставин посилання скаржника на правові позиції у справі №922/402/13-г є недоречними.
Суди попередніх інстанцій дали оцінку наявним в справі доказам, які надав відповідач ТОВ "ДФУ Агро".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 279/5683/18 та витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання ТОВ "ДФУ АГРО" про зупинення дії рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2020 року та постанову Житомирської області від 06 липня 2020 року відмовлено.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 рокуклопотання ТОВ "ДФУ АГРО" про поновлення строку касаційного оскарження для подання доповнення до касаційної скарги задоволено. Поновлено ТОВ "ДФУ АГРО" строк касаційного оскарження для подання доповнення до касаційної скарги ТОВ "ДФУ АГРО", яка підписана представником Сторонським романом Ярославовичем, на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 лютого 2020 року, додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ДФУ АГРО" про розірвання договору оренди, стягнення майнової шкоди. Відмовлено ТОВ"ДФУ АГРО" у задоволенні клопотання про участь у розгляді касаційної скарги.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 818/998/17, від 03 травня 2018 року у справі № 917/717/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.