ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/1202/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючого, Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"
на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.04.2021 (суддя Прядко О.В.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 (колегія суддів у складі: Дужича С.П., Саврія В.А., Коломис В.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик"
про стягнення 78 399,84 грн,
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" (далі - ТОВ "Акріс Логістик")
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (далі - АТ "Житомиргаз")
про скасування рішення комісії.
ВСТУП
1. АТ "Житомиргаз" звернулося до ТОВ "Акріс Логістик" з позовом про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу в розмірі 78 399,84 грн.
2. У ході розгляду справи АТ "Житомиргаз" подало заяву про закриття провадження у справі у зв`язку зі здійсненням перерахунку вартості необлікованого об`єму природного газу, в результаті якого така вартість була суттєво зменшена, а саме до розміру 1 358,30 грн. ТОВ "Акріс Логістик" оплатило зменшену вартість необлікованого об`єму природного газу за результатами здійсненого перерахунку.
3. Суд першої інстанції закрив провадження за цим позовом у зв`язку з оплатою відповідачем спірної суми (зменшеної) та відсутністю предмета позову.
4. Додатковою ухвалою суд першої інстанції стягнув з АТ "Житомиргаз" на користь відповідача частину заявлених витрат на правничу допомогу, з чим погодився апеляційний суд. Скаржник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Верховний Суд у цій справі вирішив питання:
- чи можуть дії позивача, який зменшив розмір вартості донарахування в позасудовому порядку під час розгляду справи в суді про стягнення вартості донарахування, вважатися необґрунтованими у контексті ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо суд не розглядав спір по суті та не встановлював обставин справи.
6. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Обставини справи
7. За результатами перевірки газоспоживного обладнання та обстеження, АТ "Житомиргаз" склало акт про порушення від 02.04.2020 щодо ТОВ "Акріс Логістик".
8. Комісія АТ "Житомиргаз" з розгляду актів про порушення в рішенні, оформленому протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення від 25.06.2020 №25/06-20 (далі - рішення комісії), визначила об`єм необлікованого природного газу та його вартість (78 399,84 грн).
9. 02.10.2020 АТ "Житомиргаз" (позивач) звернулося до ТОВ "Акріс Логістик" (відповідач) з позовом про стягнення 78 399,84 грн (вартості необлікованого об`єму природного газу).
10. 05.11.2020 ТОВ "Акріс Логістик" звернулося з зустрічним позовом до ТОВ "Житомиргаз" про скасування рішення комісії.
11. Як додаток до зустрічної позовної заяви, ТОВ "Акріс Логістик" надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому, зокрема, визначило попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн з зазначенням, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
12. 02.03.2021 комісія АТ "Житомиргаз" переглянула рішення комісії від 25.06.2020 і перерахувала вартість необлікованого об`єму природного газу, яка після перерахунку склала 1 358,3 грн.
13. 04.03.2021 ТОВ "Акріс Логістик" сплатило цю суму заборгованості на користь АТ "Житомиргаз".
14. 25.03.2021 АТ "Житомиргаз" звернулось до Господарського суду Житомирської області з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.
15. 01.04.2021 ТОВ "Акріс Логістик" звернулось до Господарського суду Житомирської області з заявою про залишення зустрічного позову без розгляду, зазначило, що докази про витрати на правничу допомогу надасть протягом п`яти днів.
16. 02.04.2021 Господарський суд Житомирської області ухвалою:
- закрив провадження у справі за первісним позовом АТ "Житомиргаз" до ТОВ "Акріс Логістик" про стягнення 78 399,84 грн у зв`язку зі сплатою заборгованості відповідачем та відсутністю предмета спору;
- залишив без розгляду зустрічний позов ТОВ "Акріс Логістик" до АТ "Житомиргаз" про скасування рішення комісії за заявою позивача про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті.
17. 06.04.2021 ТОВ "Акріс Логістик" звернулося до Господарського суду Житомирської області з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з АТ "Житомиргаз" витрат на правничу допомогу в розмірі 36 230,00 грн (далі - заява про стягнення витрат на правничу допомогу) у зв`язку з тим, що ТОВ "Акріс Логістик" подавало заяву про залишення зустрічного позову без розгляду та заяву щодо розподілу судових витрат.
18. До заяви ТОВ "Акріс Логістик" долучило:
- витяг з Договору №1/20-10-20 про надання правничої допомоги;
- детальний опис робіт, виконаних адвокатом;
- розрахунок гонорару за Договором про надання правничої допомоги від 20.10.2020 №1/20-10-20, які ТОВ "Акріс Логістик" понесло у зв`язку із розглядом справи №906/1202/20;
- акт прийому-здачі робіт по Договору від 20.20.2020 №1/20-10-20.
Короткий зміст заяви про стягнення витрат на правничу допомогу
19. ТОВ "Акріс Логістик" обґрунтувало заяву про стягнення витрат на правничу допомогу положеннями ч. 8 ст.129, ч. 5 ст.130 ГПК.
20. Заявник необґрунтованість дій позивача за первісним позовом АТ "Житомиргаз" пояснив таким:
- ТОВ "Акріс Логістик" не було належним чином повідомлене про проведення 25.06.2020 засідання комісії, лише 10.07.2020 отримало лист АТ "Житомиргаз" від 22.06.2020, яким повідомлялося про проведення 25.06.2020 засідання комісії, у зв`язку з чим ТОВ "Акріс Логістик" не мало можливості подати заперечення;
- 24.09.2020 ТОВ "Акріс Логістик" отримало від АТ "Житомиргаз" лист-вимогу від 18.09.2020 на суму 78 399,84 грн;
- у відзиві на позовну заяву ТОВ "Акріс Логістик" посилалося на висновок Верховного Суду у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 про те, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС;
- будучи обізнаним з указаним висновком Верховного Суду, позивач за первісним позовом підтримав клопотання про призначення експертизи, витребування доказів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
21. Господарський суд Житомирської області в ухвалі від 14.04.2021 заяву ТОВ "Акріс Логістик" про ухвалення додаткового рішення у справі №906/1202/20 задовольнив частково, стягнув з АТ "Житомиргаз" на користь ТОВ "Акріс Логістик" 11 711,32 грн витрат на професійну правничу допомогу.
22. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:
1) щодо витрат ТОВ "Акріс Логістик" як позивача за зустрічним позовом:
- у зв`язку з поданням ТОВ "Акріс Логістик" заяви про залишення зустрічного позову без розгляду послуги адвоката, пов`язані із зустрічним позовом, задоволенню не підлягають;
- за відсутності рішення суду як процесуального документа, яким даний спір вирішений по суті, тобто яким могли бути встановлені обставини необґрунтованості дій АТ "Житомиргаз" та задоволені зустрічні позовні вимоги, відсутня можливість встановити правомірність покладення судових витрат на відповідача за зустрічним позовом;
- сплачуючи кошти, позивач за зустрічним позовом фактично визнав факт порушення зі свого боку, на підставі чого АТ "Житомиргаз" здійснило донарахування.
2) щодо витрат ТОВ "Акріс Логістик" як відповідача за первісним позовом:
- хоча в судовому порядку не були встановлені обставини необґрунтованості дій АТ "Житомиргаз", однак товариство вже під час розгляду справи використало право на здійснення перерахунку за період тривалості позаштатної ситуації та провело донарахування у значно меншому розмірі, що становить 1,73 % від первісно проведеного донарахування, що, не виключено, зумовлено діями відповідача в процесі розгляду даної справи, оскільки представник позивача в судовому засіданні не пояснив причин такого зменшення, вказавши лише на відповідне право АТ "Житомиргаз";
- вимоги заявника про відшкодування витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на позовну заяву, попереднього розрахунку судових витрат, заяви про ухвалення додаткового рішення, детального опису робіт, виконаних адвокатом, суд вважає обґрунтованими, однак також підставними є твердження АТ "Житомиргаз" про неспівмірність заявлених вимог, зокрема, що заявник завищив вимоги в частині годин та їх вартості при підготовці до розгляду справи та безпосередньої участі в судових засіданнях;
- попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Акріс Логістик" визначило на рівні 20 000 грн, однак розмір фактично понесених витрат, які просить стягнути, значно перевищують їх попередній розмір, письмові пояснення щодо причин збільшення таких витрат відсутні;
- при визначенні розміру відшкодування витрат на правничу допомогу суди взяли до уваги формулу визначення розміру гонорару адвоката, процесуальні дії адвоката та час, який є розумним для їх вчинення, сплату відповідачем за первісним позовом коштів за позовом, критерії співрозмірності та обґрунтованості розміру витрат.
23. Ухвалюючи рішення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та додатково виходив з того, що:
- суд не зобов`язаний присуджувати стороні, яка має право на таке відшкодування, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що заявлений розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;
- при покладенні на АТ "Житомиргаз" 11 711,32 грн, понесених ТОВ "Акріс Логістик" витрат як відповідачем за первісним позовом, суд першої інстанції взяв до уваги те, що АТ "Житомиргаз" під час розгляду справи значно зменшило розмір позовних вимог до 1,73% від первісних вимог;
- ініціювання АТ "Житомиргаз" судового спору про стягнення 78 399,84 грн при обґрунтованості зменшення даної суми до 1 358,30 грн призвело до необхідності ТОВ "Акріс Логістик" здійснювати захист своїх інтересів у судовому порядку з залученням професійної правничої допомоги адвоката, замість негайної оплати правильно розрахованого необлікованого об`єму природного газу в позасудовому порядку.
24. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про підставність заяви ТОВ "Акріс Логістик" про стягнення витрат на правничу допомогу в частині таких витрат на правничу допомогу ТОВ "Акріс Логістик" лише у межах первісного позову.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
25. 29.06.2021 АТ "Житомиргаз" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.04.2021 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, у якій просить скасувати вказану ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у стягненні таких витрат.
Доводи скаржника за касаційною скаргою
26. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій:
- порушили норму ч. 5 ст. 130 ГПК, зробивши висновок про необґрунтованість дій позивача за первісним позовом, однак у своїх рішеннях зазначили протилежне (про "невстановлення обставин необґрунтованості дій АТ "Житомиргаз");
- порушили вимоги ч. 4 ст. 236 ГПК та не врахували висновків Верховного Суду у постановах: від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 25.07.2019 у справі №910/11310/18, від 16.02.2021 у справі №905/121/19, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц, від 29.04.2021 у справі №905/1623/20;
- порушили норму ст. 124 ГПК, оскільки при подачі відзиву на первісний позов відповідач вказав орієнтовний розрахунок суми судових витрат, що може бути підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат, не врахувавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі №904/4494/18;
- не надали оцінки аргументу позивача за первісним позовом щодо відсутності доказів на підтвердження факту отримання коштів адвокатом від клієнта на оплату гонорару, при цьому не врахувавши висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.04.2021 у справі №748/41/20.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
27. Верховний Суд ухвалою від 19.07.2021 відкрив касаційне провадження та призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, керуючись приписами ч.5 ст. 130 ГПК, не встановили необґрунтованості його дій як позивача за первісним позовом, натомість зазначили протилежне у своїх рішеннях, проте при цьому стягнули з нього компенсацію витрат на правничу допомогу на користь відповідача.
29. У ст.130 ГПК встановлені процесуальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, закриття провадження.
30. Згідно з п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
31. Позивач подав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета позову, яку мотивував переглядом рішення комісії та перерахунком вартості об`ємів природного газу в сторону зменшення до розміру 1 358,3 грн, який був оплачений відповідачем одразу після такого перерахунку.
32. Суд першої інстанції встановив, що відповідач повністю оплатив заборгованість за позовом (перераховану та зменшену) та закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.
33. Ухвала про закриття провадження не є предметом касаційного перегляду, Верховний Суд у даному провадженні не надає оцінки обставинам, що стали підставою для закриття провадження у справі.
34. Згідно з ч. 5 ст. 130 ГПК у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
35. Вказана норма передбачає надання оцінки судами діям позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а не обґрунтованості/необґрунтованості поданого позивачем позову. Подання позову є однією з процесуальних дій позивача.
36. Вказана норма не встановлює критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
37. Аналіз ст. ст. 129, 130 ГПК дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК, оскільки вказана норма є спеціальною (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17).
38. У постановах Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №924/804/20, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 21.04.2021 у справі №906/1179/20, на які посилається скаржник, вказано, що у відповідності до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені.
39. У постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №910/16777/20 Верховний Суд вказав, що ГПК не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження.
40. Верховний Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
41. Комісія АТ "Житомиргаз" на підставі акту про порушення щодо ТОВ "Акріс Логістик" визначила об`єм необлікованого природного газу та його вартість в розмірі 78 399,84 грн, що стало підставою подання позову про стягнення такого нарахування.
42. Відповідачу до подання позову було відомо про таке рішення комісії та розмір нарахування, однак він не оплатив вказану суму до подання позову та вирішив (був змушений) захищатися в судовому порядку проти такого позову, скориставшись правничою допомогою адвоката на підставі ст. 16 ГПК та Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
43. 16.10.2020 суд першої інстанції відкрив провадження у даній справі, а вже 20.10.2020 відповідач уклав оплатний договір про надання правничої допомоги з адвокатом.
44. Надалі, відповідач в ході розгляду справи, реалізуючи свій захист, подав відзив на первісний позов, та зустрічний позов про скасування рішення комісії.
45. 02.03.2021, в ході розгляду справи в суді, позивач прийняв рішення, яким перерахував відповідачу суму вартості об`єму необлікованого природного газу до розміру 1358,3 грн, яка, становить лише 1,73% від первісно проведеного нарахування. Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, такий перегляд первинного рішення комісії стосувався лише розміру вартості об`єму необлікованого природного газу.
46. Одразу ж 04.03.2021 відповідач сплатив таку зменшену суму нарахування.
47. В оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій звернули увагу на таке перерахування та суттєве зменшення позивачем розміру вартості об`єму необлікованого природного газу у контексті оцінки таких дій позивача на предмет обґрунтованості /необґрунтованості згідно з положеннями ч.5 ст. 130 ГПК.
48. Представник позивача в суді першої інстанції не надав пояснень стосовно причин чи підстав здійсненого перерахунку.
49. Апеляційний суд зі свого боку зазначив, що ініціювання АТ "Житомиргаз" судового спору про стягнення 78 399,84 грн при обґрунтованості зменшення даної суми до 1 358,30 грн призвело до необхідності ТОВ "Акріс Логістик" здійснювати захист своїх інтересів у судовому порядку з залученням професійної правничої допомоги адвоката, замість негайної оплати вірно розрахованого необлікованого об`єму природного газу в позасудовому порядку.
50. Верховний Суд не заперечує, що позивач мав право на такий перерахунок вартості об`єму необлікованого газу, однак реалізація такого права відбулася вже після подання ним позову та вчинення відповідачем дій на захист проти такого позову, а негайна оплата відповідачем зменшеного розміру нарахування додатково свідчить про те, що відповідач був готовий без зволікань врегулювати спір в позасудовому порядку.
51. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що у даному випадку встановлені судами обставини свідчать про необґрунтованість дій позивача. Тому наявні підстави для компенсації відповідачу витрат на правову допомогу відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК.
52. Суди попередніх інстанцій, встановивши необґрунтованість дій позивача, оцінили та врахували критерії для здійснення розподілу витрат за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК та ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК, зокрема витрачений адвокатом час та складність справи, вчинені процесуальні дії, та задовільнили заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі - 11 711, 32 грн. Скаржник у касаційній скарзі не наводив доводів проти такого розрахунку та визначеної судами суми.
53. Щодо доводу скаржника про порушення судами попередніх інстанцій вимог ч. 2 ст. 124 ГПК та ухвалення рішення в цій частині без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, Верховний Суд зазначає таке.
54. Згідно з ч. 2 ст. 124 ГПК у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
55. Диспозиція ч. 2 ст. 124 ГПК не є імперативною, тобто передбачає право суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.
56. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про відмову у відшкодуванні судових витрат на тій підставі, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, на підставі розсуду суду за оцінкою обставин конкретної справи.
57. Наведена норма процесуального закону (ч. 2 ст. 124 ГПК) надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
58. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №927/201/20.
59. У додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №922/2167/19 зазначено, що застосування відповідних положень ст. 124 ГПК належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи.
60. Крім того, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 зазначив, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК); об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 відступила від висновку щодо застосування положень ст. 126 ГПК, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, про необхідність надання доказів, які підтверджують фактичне здійснення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу, для вирішення питання про розподіл судових витрат.
61. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.