ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 903/973/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Дудченко В.В.,
відповідача - Богдана С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз",
на рішення Господарського суду Волинської області
(головуючий - Войціховський В.А., судді - Вороняк А.С., Кравчук А.М.)
від 20.10.2020
та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Миханюк М.В., судді - Дужич С.П., Коломис В.В.)
від 08.06.2021,
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз"
про стягнення 354 271 337,99 грн
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2019 року АТ "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про стягнення 354 271 337,99 грн, з яких 295 254 560,97 грн боргу за надані послуги з балансування обсягів природного газу, 42 744 842,70 грн пені, 12 152 816,55 грн інфляційних втрат та 4 119 117,77 грн 3 % річних.
Позивач зазначав, що на виконання умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000700 від 17.12.2015, здійснив процедуру алокації обсягів природного газу, відібраних відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної газорозподільної системи, внаслідок чого виявив у відповідача негативні місячні небаланси природного газу. Обсяги таких небалансів підтверджуються звітами АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за липень-листопад 2018 року, електронними файлами АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за грудень 2018 року, січень-лютий 2019 року, звітами по точках входу/виходу за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року.
Позивач стверджував, що такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат. У зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних місячних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи, позивач як оператор газотранспортної системи надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 295 254 560,97 грн. Так, позивач зазначав, що ним було оформлено односторонні акти про надання таких послуг та надіслано відповідачу з рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу супровідними листами. Однак, всупереч вимогам пункту 4 глави 4 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи та умовам пункту 9.4 договору №1512000700 від 17.12.2015, відповідач не сплатив заборгованість за надані позивачем послуги. Враховуючи прострочення оплати основного боргу, позивач нарахував до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.10.2020, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, в задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про стягнення 354 271 337,99 грн відмовлено.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність позивачем надання відповідачеві послуг балансування природного газу у заявлених обсягах за спірний період відповідно до договору №1512000700 від 17.12.2015. Суди зазначили, що з долучених до матеріалів справи доказів неможливо встановити та перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував у газотранспортній системі, який відповідач використав за період з липня 2018 по лютий 2019 року без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачам та, відповідно, який відповідач має компенсувати позивачу як послуги балансування.
Суди зауважили, що надані позивачем на підтвердження заборгованості акти про надання послуг балансування обсягів природного газу не можуть бути належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність небалансів у газотранспортній системі у заявлені позивачем періоди, а також докази, які б підтверджували вчинення позивачем заходів спрямованих на усунення загрози цілісності газотранспортної системи у зв`язку з наявністю в ній небалансів газу.
Відсутність додатків 1, 2 до договору №1512000700 від 17.12.2015 вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору істотних умов договору. Договір №1512000700 від 17.12.2015 є неукладеним в частині предмету договору, оскільки сторонами не погоджено предмету договору транспортування (потужностей та обсягу транспортування газу).
Враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами негативного місячного небалансу у АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" за спірний період у заявленому розмірі, визначеного з дотриманням вставленого законодавством порядку, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. Суди зазначили, що недоведеність вимог позивача про стягнення заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу за договором зумовлює висновок про відсутність підстав задоволення решти похідних вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.
У червні 2021 року АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Вказує, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано пункт 4, підпункт 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, статті 526, 530, 536, 614, 629 Цивільного кодексу України та не було враховано висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/20912/17, від 18.09.2018 у справі №922/1580/18, від 18.06.2019 у справі №912/1558/18.
Зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування статей 179, 180 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, що був застосований судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Судами попередніх інстанцій порушено статті 2, 7, 11, 13, 42, 73-80, 86, 236, 237, 238 ГПК України, оскільки під час ухвалення оскаржуваних рішень суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлених фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ "Укртрансгаз", рішення Господарського суду Волинської області від 20.10.2020 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 залишити без змін.
Відповідач зазначає, що суди правильно відмовили в задоволенні позову через недоведеність позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження негативного місячного небалансу відповідача за спірний період у заявленому розмірі, визначеного з дотриманням встановленого законодавством порядку, і, як наслідок, - підстав для врегулювання такого небалансу шляхом надання послуг комерційного балансування.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" зауважує, що додатки до договору №1512000700 від 17.12.2015 не укладалися, а тому обставини неузгодженості умов договору ставлять під сумнів узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватися за таким договором.
Відповідач посилається на судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо стягнення вартості послуг балансування у випадках непідписання сторонами додатків 1, 2 (щодо потужностей та обсягу транспортування газу) до договору транспортування природного газу.
30.07.2021 АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" подало клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" з посиланням на те, що доводи АТ "Укртрансгаз" стосовно неврахування господарськими судами висновків Верховного Суду у постановах від 23.04.2019 у справі №910/20912/17, від 18.09.2018 у справі №922/1580/18, від 18.06.2019 у справі №912/1558/18 є необґрунтованими, оскільки висновки Верховного Суд у наведених справах стосуються правовідносин, які не є подібними правовідносин у цій справі.
Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" та закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз", оскільки підставами касаційного оскарження АТ "Укртрансгаз" рішення Господарського суду Волинської області від 20.10.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, окрім п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, є також пункти 2 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, а оцінка подібності правовідносин у справах буде зроблена Судом при дослідженні підстав скасування постановлених у справі рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 2 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 17 грудня 2015 року між ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (замовник) був укладений договір транспортування природного газу №1512000700, згідно з п. 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.
Відповідно до п. 2.3 договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Пунктом 2.4 договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.
Згідно з п. 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 договору).
Відповідно до п. 2.7 договору, оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено обов`язок оператора, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.
Згідно з п. 3.2 договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.1 договору, замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; вчасно врегульовувати небаланси.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
За змістом п. 5.4 окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору, вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Згідно з п. п. 9.1, 9.2 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В (балансування) = БЦГ х К х QБГ, де: БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
За змістом п. 9.4 договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора (п. 9.5 договору).
Відповідно до п. 11.1 договору, послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.
Згідно з п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
Відповідно до п. п. 13.1, 13.2, 13.5 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктами 15.5, 15.6 договору передбачено, що оператор до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості природного газу та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість природного газу, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 15.5 цього розділу, визначається за даними оператора.
Згідно з п.17.1 договору цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року.
Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір транспортування природного газу №1512000700 від 17.12.2015 підписано та скріплено відтисками печаток сторін.
Також сторонами підписано додаткову угоду №1 від 29.11.2017 до вищевказаного договору, згідно з якою внесено зміни та доповнення у п. п. 8.2, 8.4, 9.4, 10.4, 10.5.
Пункт 9.4 викладено у такій редакції: "9.4 Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних у абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій а державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період".
За твердженням позивача ним було здійснено алокацію обсягів природного газу, які відібрані АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи - газорозподільної системи, оператором якої є АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", за результатами чого у останнього були виявлені обсяги негативних місячних небалансів у 2018 році, зокрема, у липні в обсязі 519,000 тис. куб. м, в серпні в обсязі 1 000,000 тис. куб. м, у вересні в обсязі 3 200,000 тис. куб. м, в жовтні в обсязі 1 940,000 тис. куб. м, у листопаді в обсязі 2 300,00 тис. куб. м, в грудні в обсязі 2 879,000 тис. куб. м, у січні в обсязі 7 570,000 тис. куб. м та у лютому 2 648,510 тис. куб. м, що відображено в актах надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунках вартості послуг балансування та звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).
З метою оформлення наданих послуг АТ "Укртрансгаз" надіслав, а АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" отримав з супровідними листами №TSOВИХ-18-2079 від 14.08.2018, №TSOВИХ-18-2371 від 13.09.2018, №TSOВИХ-18-2648 від 13.10.2018, №TSOВИХ-18-2895 від 14.11.2018, №TSOВИХ-18-3207 від 14.12.2018, від №2001ВИХ-19-79 від 14.01.2019, №2001ВИХ-19-582 від 14.02.2019, №2001ВИХ-19-939 від 14.03.2019 такі документи: односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу №07-18-1512000700-БАЛАНС від 31.07.2018, №08-18-1512000700-БАЛАНС від 31.08.2018, №09-18-1512000700-БАЛАНС від 30.09.2018, №10-18-1512000700-БАЛАНС від 31.10.2018, №11-18-1512000700-БАЛАНС від 30.11.2018, №12-18-1512000700-БАЛАНС від 31.12.2018, №01-19-1512000700-БАЛАНС від 31.01.2019, №02-19-1512000700-БАЛАНС від 28.02.2019; розрахунки вартості послуг балансування; рахунки на оплату послуг від 31.07.2018 на суму 6 610 735,51 грн, від 31.08.2018 на суму 14 367 052,80 грн, від 30.09.2018 на суму 51 241 789,44 грн, від 31.10.2018 на суму 28 750 306,46 грн, від 30.11.2018 на суму 31 832 261,28 грн, від 31.12.2018 на суму 38 703 530,17 грн, від 31.01.2019 на суму 95 535 592,27 грн, від 28.02.2019 на суму 28 213 293,04 грн; звіти по точках входу/виходу відповідача транспортування за липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року.
Також до матеріалів справи додано звіти про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів), згідно з якими загальний обсяг відібраного природного газу з ГТС у липні 2018 р. склав 10 656,454 тис.куб.м, у серпні 2018р. 9 991,847 тис.куб.м, у вересні 2018р. 17 128,393 тис.куб.м, у жовтні 2018р. 39 501,508 тис.куб.м., у листопаді 2018р. 60 717,765 тис.куб.м, електронні файли за грудень 2018р., січень-лютий 2019р.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" у листах на адресу АТ "Укртрансгаз" від 31.08.2018 №VL03.2-Сл-201/12-08, від 22.11.2018 №VL03.2-Лв-4285-1118, від 27.12.2018 №VL03.2-Лв-4683-1218, від 31.01.2019 №43003.2-Сл-436-0219, від 21.03.2019 №43003.2-Лв-1298-0319 просило привести у відповідність до законодавства України акти наданих послуг балансування природного газу за період з липня 2018 року по лютий 2019 року, здійснити перерахунок вартості послуг балансування.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення оплати за послуги балансування обсягів природного газу за період з липня по грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року, а підставою заявленого позову є неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг балансування обсягів природного газу за вказаний період згідно з укладеним договором транспортування природного газу транспортування природного газу №1512000700 від 17.12.2015.
Згідно з частинами 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плату (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Додатком до постанови НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами виникли правовідносини з транспортування природного газу на підставі договору, відповідно до пунктів 2.1, 2.4, 2.8 якого обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається відповідно до додатків 1 (розподіл потужності) та додатка 2 (транспортування).
Проте, судами встановлено, що доказів укладення додатків 1, 2 сторонами до матеріалів справи не надано.
Надання послуг балансування, визначення їх обсягу та вартості перебуває у безпосередньому зв`язку з обсягом послуг транспортування природного газу. Відсутність узгоджених між сторонами умов щодо обсягів та порядку надання послуг транспортування у додатках 1 та 2 унеможливлює виконання й решти положень договору, зокрема і в частині визначення обсягів та вартості послуг балансування.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної точки, на якій відбувається передача природного газу.
Відповідно до п. 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.
Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, а комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації.
Алокація, згідно з пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу, це віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці.
Пунктом 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС передбачено, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
За приписами наведених правових норм та умов договору від 17.12.2015 №1512000700, позивач визначає за відповідачем наявність негативного місячного небалансу та надання йому, у зв`язку з цим, послуг балансування у разі неврегулювання відповідачем негативного місячного небалансу у наступному місяці після місяця, у якому здійснювалось балансування.
Як встановлено господарськими судами, АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" у звітах про поділ фактичного обсягу природного газу у спірні місяці по всіх категоріях визначав небаланс в обсязі " 0". Алокацію АТ "Укртрансгаз" не здійснював, що свідчить про відсутність будь-яких доказів надання послуг балансування.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3 розділу XIII Кодексу ГТС "Фізичне балансування", замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.
Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; 4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи.
Отже, оператор газотранспортної системи надає послуги балансування з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, усунення загрози цілісності газотранспортної системи.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.03.2020 витребувано у АТ "Укртрансгаз" та зобов`язано надати суду: інформацію, щодо зони балансування, до якої оператором газотранспортної системи застосовується певний режим балансування у відповідності до правил, визначених Регламентом комісії (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014р, Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493; - інформацію з посиланням на офіційному веб-сайті позивача на сторінку, де оператором газотранспортної системи оприлюднено перелік точок входу/виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності за період липня 2018-лютого 2019 року з зазначенням точок входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо технічних параметрів звичайного рівня функціонування газотранспортної системи; інформацію з копіями підтверджуючих документів, щодо того, які дії були вчинені оператором газотранспортної системи з врегулювання небалансу АТ "Волиньгаз" у липні 2018 - лютому 2019 року; надати інформацію, чи існувала загроза цілісності газотранспортної системи у липні 2018-лютому 2019 року, у випадку, якщо така загроза існувала, надати підтверджуючі цей факт копії документів; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо того, чи здійснював оператор газотранспортної системи у липні 2018 - лютому 2019 року купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо того, чи здійснював оператор газотранспортної системи у липні 2018-лютому 2019 року регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та кодексом газотранспортної системи; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо того, чи здійснював оператор газотранспортної системи у липні 2018 - лютому 2019 року регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі, якщо так, то які саме дії були здійснені оператором газотранспортної системи задля врегулювання небалансу АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз"; перелік газосховищ, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи у порядку, визначеному кодексом газотранспортної системи та кодексом газосховищ, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2495; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо того, чи здійснював оператор газотранспортної системи у липні 2018 - лютому 2019 року регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо того, чи резервувалась оператором газотранспортної системи частина діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи у липні 2018 - лютому 2019 року, якщо так, то яку саме частину діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища оператором газотранспортної системи було зарезервовано у липні 2018 - лютому 2019 року; копію технічної угоди, що була укладена між оператором газосховища та оператором газотранспортної системи у липні 2018 - лютому 2019 року; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо того, чи запроваджувались у липні 2018 - лютому 2019 року оператором газотранспортної системи обмеження у точках входу та виходу згідно з розділом XV кодексу газотранспортної системи; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо відповідності тиску в газотранспортній системі вимогам цілісності та вимогам щодо експлуатації газотранспортної системи у липні 2018-лютому 2019 року, а також вказати, якими саме нормативно-правовими актами вищезазначені вимоги регламентуються; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець кожної доби у липні 2018 - лютому 2019 року, що очікувалась відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець кожної доби у липні 2018 - лютому 2019 року, відповідно до фактичних подач та відборів для такої газової доби; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо власної оцінки попиту на природний газ на кожну газову добу або протягом газової доби у липні 2018 - лютому 2019 року, щодо якої здійснювалась балансуюча(-і) дія(-ї); інформацію з копіями підтверджуючих документів про номінації, алокації та виміряні потоки природного газу у кожній точці газотранспортної системи щодо кожної доби у липні 2018 - лютому 2019 року; інформацію з копіями підтверджуючих документів про тиск природного газу в газотранспортній системі у кожній точці газотранспортної системи щодо кожної доби у липні 2018 - лютому 2019 року; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо обсягів купівлі оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів у кожну добу липні 2018 - лютому 2019 року; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо обсягів продажу оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів у кожну добу липні 2018 - лютому 2019 року; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо використання оператором газотранспортної системи послуг балансування у липні 2018 - лютому 2019 року; інформацію з копіями підтверджуючих документів щодо здійснення/проведення оператором газотранспортної системи в якості контрагента операцій на торгових платформах у липні 2018 - лютому 2019 року.
АТ "Укртрансгаз" ні до суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано доказів резервування частини діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов`язків з балансування системи, не надано жодної інформації щодо технічних параметрів звичайного рівня функціонування газотранспортної системи. У заяві щодо виконання вимог ухвали від 14.07.2020 АТ "Укртрансгаз" підтверджено відсутність загрози цілісності газотранспортної системи у липні 2018 - лютому 2019 року. Неподання таких доказів та відсутність загрози цілісності газотранспортної системи вказує на відсутність дій АТ "Укртрансгаз" з балансування газотранспортної системи.
Відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XIII Кодексу ГТС, якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: - купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінам.
Разом з тим, позивачем таких договорів на підтвердження купівлі-продажу природного газу ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.
Отже, позивачем не надано первинних документів, які б свідчили про реальність надання послуг балансування АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" у період з липня 2018 - лютий 2019 року відповідно до положень Кодексу ГТС, з огляду на що складені позивачем односторонні акти врегулювання небалансів не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу.
За встановлених обставин, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованих висновків, що за наявними у матеріалах справи доказами неможливо перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував у системі, який, на думку АТ "Укртрансгаз", відповідач використав за період з липня 2018 по лютий 2019 року, як безпідставно відібраний відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Позивач не довів належними та допустимими доказами сам факт надання відповідачу послуг балансування, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності небалансів в системі у заявлені позивачем періоди, а також вчинення позивачем заходів спрямованих на усунення загрози цілісності газотранспортної системи.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Укртансгаз" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" про стягнення плати за послуги балансування природного газу, оскільки дійшли висновку про недоведеність надання відповідачу послуг балансування природного газу у заявлених обсягах за спірний період відповідно до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000715.
Щодо посилань скаржника на те, що судами неправильно застосовано пункт 4, підпункт 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, статті 526, 530, 536, 614, 629 Цивільного кодексу України та не було враховано висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/20912/17, від 18.09.2018 у справі №922/1580/18, від 18.06.2019 у справі №912/1558/18, то необхідно зазначити таке.
За п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У справі № 910/20912/17 ПАТ "Укртрансгаз" звернулося з позовом до ТОВ "Облгазпостач" про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу та нарахованих на суму заборгованості сум пені, інфляційних втрат та 3% річних. Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 у справі №910/20912/17 вказав на недотримання ПАТ "Укртрансгаз" встановленого законодавством та умовами договору порядку врегулювання негативного місячного небалансу за вересень 2016 року. Встановлено необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність ПАТ "Укртрансгаз" належними і допустимими доказами підстав як для здійснення ним фізичного балансування газотранспортної системи за вересень 2016 року, так і для визначення з дотриманням встановленого законодавством порядку обсягу негативного місячного небалансу товариства за спірний період, понесення позивачем у зв`язку з цим реальних витрат.
У справі №912/1558/18 АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за договором транспортування та нарахованих на заборгованість сум пені, 3% річних та інфляційних втрат. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу №912/1558/18 на новий розгляд виходив з того, що з урахуванням положень розпоряджень Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" суди попередніх інстанцій мали належним чином встановити (на підставі відповідних доказів): чи мав місце несанкціонований відбір природного газу за спірний період відповідними споживачами, а саме ДП "Кіровоградтепло" та КП "Теплоенергетик"; чи був відповідач у спірний період оператором ГРС стосовно вказаних споживачів, та, у разі підтвердження несанкціонованого відбору природного газу згаданими підприємствами, - наявність підстав для віднесення відповідного обсягу природного газу в алокацію на відповідача; чи підтверджується належними та допустимими доказами надання позивачем послуг балансування відповідачу в спірний період на підставі договору, що відноситься до предмета даного спору. Також Верховний Суд вказав на строки оформлення актів надання послуг балансування, а саме: суди повинні надавати оцінку порушення позивачем відповідних строків у розрізі розумності пропуску цих строків.
Предметом дослідження Верховного Суду у постанові від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18 було питання недопустимості надання зворотної сили положенням Кодексу ГТС, які набрали чинності з 28.04.2017, та, як наслідок, відсутності правових підстав для здійснення коригування розміру небалансу позивачем по актах, які були складені до 28.04.2017 та по яких вже було здійснено балансування оператором ГТС, за якими зроблено висновок, що повторне здійснення балансування газу на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договорів та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами.
Аналіз висновків, зроблених у рішеннях апеляційного та місцевого господарських судів, що оскаржується, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у вказаних вище постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням різних норм матеріального права, за інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
До того ж оскільки судові рішення у справі №912/1558/18 Верховним Судом були скасовані та зазначена справа була направлена на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору у справі, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі, адже за результатами такого розгляду мають бути встановлені обставини та досліджені докази, які не були, відповідно, встановлені та досліджені під час попереднього судового розгляду, що вплине і на правові висновки судів у такій справі.
Скаржник вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16 та застосованого судами при прийнятті оскаржуваних рішень, оскільки матеріали цієї справи, на відміну від справи № 916/2090/16, містять всі належні та допустимі докази того, що складені акти наданих послуг балансування відповідають як вимогам Кодексу ГТС, так і вимогам укладеного договору, містять всі належні та допустимі докази, на підставі чого такі акти були складені, матеріали цієї справи містять відповідні звіти як позивача, так і відповідача, а тому суди попередніх інстанцій мали можливість встановити обсяг наданих послуг балансування та, відповідно, їх вартість.
Порядок відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, передбачений частиною другою статті 302 ГПК України, відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
На розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу № 922/3987/19 з мотивів необхідності відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/2090/16.
За результатами розгляду справи № 922/3987/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/2090/16.
У цій справі Суд також не вбачає підстав відступати від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/2090/16.
З приводу підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який, зокрема, відсилає до пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права, недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
Тобто процесуальний закон пов`язує право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення з підстав недослідження зібраних у справі доказів за обов`язкової умови попереднього встановлення обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Натомість скаржник не довів обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1, 2 частини 2 статті 287 ГПК України, що виключають можливість скасування судових рішень з цієї підстави.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 309, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд