ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 260/2712/20
адміністративне провадження № К/9901/5760/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження справу № 260/2712/20
за позовом ОСОБА_1 до Завидівської сільської ради в особі секретаря ОМС с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман І.В., депутатів с. Завидово: Фуньової Надії Василівни, Гардій Василя Івановича, Луцьо Василя Івановича, Чепак Віктора Васильовича, Паук Миколи Федоровича, Голяни Ірини Василівни, Роман Ірини Василівни, Паук Олега Івановича, Паук Віктора Івановича, Лендел Миколи Михайловича, Канчій Наталії Іванівни, Андрели Василя Михайловича про скасування рішення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії,, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року (суддя - Ващилін Р.О.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
10 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Завидівської сільської ради в особі секретаря ОМС с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області - Роман І.В. (далі - відповідач 1), депутатів с. Завидово: Фуньової Надії Василівни (далі - відповідач 2), Гардій Василя Івановича (далі - відповідач 3), Луцьо Василя Івановича (далі - відповідач 4), Чепак Віктора Васильовича (далі - відповідач 5), Паук Миколи Федоровича (далі - відповідач 6), Голяни Ірини Василівни (далі - відповідач 7), Роман Ірини Василівни (далі - відповідач 8), Паук Олега Івановича (далі - відповідач 9), Паук Віктора Івановича (далі - відповідач 10), Лендел Миколи Михайловича (далі - відповідач 11), Канчій Наталії Іванівни (далі - відповідач 12), Андрели Василя Михайловича (далі - відповідач 13), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- врахувати що подав не всі, однак, ймовірно, основні позовні вимоги;
- прийняти дану позовну заяву та задовільнити в повному обсязі;
- в разі визнання строку пропущеним - прошу поновлення такого на підставі особистої заванатаженості;
- судові слухання проводити колегіально - у складі 3 суддів;
- судові віднестися серйозно та відповідально до даної позовної заяви;
- звільнити від сплати судового збору, зокрема на підставі п. 13 ч. 2 (судовий збір не справляється за подання) ст. 3; та п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір";
- проводити судові слухання щодо розгляду даної справи за участі позивача;
- проводити судові слухання щодо розгляду даної справи за допомогою технічних засобів відео фіксації та підключити відеотрансляції судових засідань і висвітлити з розміщенням он-лайн трансляції у вигляді банерів з посиланням на офіційний канал Youtube "Судова влада України";
- на початковій стадії судового розгляду, дії суду, щодо:
зобов`язати представника відповідача:
1. Опублікувати оголошення щодо позову ОСОБА_1 до ОМС с. Завидово в засобах масової інформації;
2. Витребувати у Відповідача та надати ОСОБА_1 документи, які були підставою виготовлення печатки дубліката без літери "Д", оголошення: в ЗМІ, тощо;
3. Витребувати у відповідача належним чином завірені всі матеріали, які були підставою для прийняття "Рішення №384 від 11 червня 2020 року "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1", протокол зустрічі депутатів цього ж дня, тощо - та надати позивачу у відповідності до Закону;
4. Утриматися від витрачання коштів сільської ради;
5. Утриматися щодо розподілу земельними ділянками комунальної власності, тощо;
депутатів села:
1. Заслухати окремо кожного з депутатів села в судовому засіданні щодо підстав усунення з посади голови села;
- визнати незаконним та скасувати Рішення №384 від 11 червня 2020 р. "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1";
- скасувати "Рішення №384 від 11 червня 2020", а керуючись вимогами чинного Законодавства України та КАС України, і, зважаючи на систематичні порушення Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та інших законів, прав і свобод громадян, усунення з посади за надуманими підставами (з боку депутатів села), зобов`язати депутатів Завидівської сільської ради щодо приведення таких рішень сесій у відповідність Законам України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді Завидівського сільського голови Завидівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області з 11 червня 2020 р.;
- допустити негайне виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Завидово;
- витребувати у відповідача довідку про середній заробіток;
- розрахунок щодо грошового утримання здійснювати з врахуванням збільшення посадових окладів, які вступили в силу протягом періоду з 2015 року на момент оголошення судового рішення (з нарахуванням розміру середньої заробітної плати у відповідності з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року №100, та зобов`язати сільську раду виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 червня 2020, а оскільки заробітна плата не виплачувалася з 30 квітня 2020 року (з часу третього поновлення) - то виплатити її по день винесення рішення суду;
- відшкодувати витрати, які пов`язані з розглядом справи про скасування рішення сільської ради щодо дострокового припинення повноважень Завидівського сільського голови (незаконного звільнення), поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії;
- на кінцевій стадії судового розгляду, дії суду - зобов`язати представника відповідача результат судового розгляду даної справи в суді - опублікувати в ЗМІ;
- подати до суду звіт про виконання судового рішення;
- окремою ухвалою суду, стосовно порушення законодавства з боку депутатів села, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надіслати прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк;
- по причині систематичного дострокового припинення повноважень голови села на підставі одних і тих же мотивів депутатів визнати, що Рішення №384 від 11 червня 2020 року "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1", є політично замовне рішення."
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 19758,80 грн., позовну заяву із зазначенням повного імені (імені, по батькові), реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також місцезнаходження відповідачів - депутатів с. Завидово; зазначенням ціни позову; копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду.
Копію зазначеної ухвали направлено позивачу та отримано останнім 20 серпня 2020 року.
02 вересня 2020 року ОСОБА_1 до Закарпатського окружного адміністративного суду подано реагування на ухвалу суду від 14 серпня 2020 року - усунення недоліків, визначених в ухвалі, до якого додано копію посвідчення учасника бойових дій на ім`я позивача та позовну заяву в кількості 12 екземплярів
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року, з метою надання позивачу можливості усунути встановлені судом недоліки та забезпечити захист порушених, на його думку, прав, свобод та інтересів, судом продовжено строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 14 серпня 2020 року, та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати до суду: документ про сплату судового збору в розмірі 19758, 80 грн., позовну заяву із зазначенням повного імені (імені, по батькові), реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також місцезнаходження відповідачів - депутатів с. Завидово; зазначення ціни позову; заяву про поновлення пропущеного строку звернення з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду.
05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подано до Закарпатського окружного адміністративного суду реагування на ухвали від 14 серпня 2020 року та від 04 вересня 2020 року, доповнення до документів, поданих 31 серпня 2020 року, 21 вересня 2020 року, 24 вересня 2020 року, де, серед іншого, позивач просив поновити пропущений строк подачі позову у зв`язку з повторною подачею позовної заяви після повернення та наявністю обмежувальних карантинних заходів, пов`язаних з COVID - 19, а також просив залишити без розгляду певні позовні вимоги (зазначені в позові під номерами 12, 13, 16, 19.1, 19.2, 19.3, 20.1, 20.2, 24, 25.1, 25.2) та дві позовні вимоги майнового характеру.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 позовну заяву повернуто позивачу, на підставі пункту 9 частини четвертої, статті 169 КАС України.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, окрім іншого, виходив з того, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви в частині зазначення повного імені (імені, по батькові), реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), а також місцезнаходження відповідачів - депутатів с. Завидово; надано копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи. Враховуючи те, що позивач відмовився від частини позовних вимог, щодо яких судом було вказано на необхідність сплати судового збору, суд прийшов до висновку, що вказаний недолік також усунуто.
Судом було з`ясовано, що позивач оскаржує рішення Завидівської сільської ради №384 "Про дострокове припинення повноважень Завидівського сільського голови ОСОБА_1", прийняте 11 червня 2020. Відтак, граничним строком звернення позивача з позовом про оскарження вказаного рішення є 11 липня 2020. Однак з даним адміністративним позовом позивач звернувся тільки 10 серпня 2020, тобто із пропуском строку звернення до суду без зазначення поважності причин пропуску такого строку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року залишено без змін.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що строк ним було пропущено у зв`язку з завантаженістю у справі №260/360/19. Посилання ж судів попередніх інстанцій на практику Європейського суду з прав людини, на думку скаржника є маніпулювання.
Окрім того, заявник зазначає, що:
суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у матеріалах справи докази;
необґрунтовано відхилили клопотання про витребування доказів або інші клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи;
врахували недопустимі докази;
справу розглянуто без повідомлення сторін;
Відповідачами відзивів на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року для перевірки підстав для оскарження зазначених скаржником про порушення судами норм процесуального права (статей 122, 169, 312 КАС України), застосування яких, на думку скаржника, призвели до неправильного вирішення питання у справі.
Ухвалою від 03 серпня 2021 закінчено підготовчі дії у справі та зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 04 серпня 2021 року.
Нормативне регулювання
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Тобто, після одержання позовної заяви суддя адміністративного суду набуває процесуального обов`язку перевірити наявність передумов і порядок здійснення права на звернення до суду, існування підстав для відкриття провадження в адміністративній справі.
Відкриття провадження в адміністративній справі здійснюється на підставі позовної заяви у випадку відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), її повернення (частини четверта, п`ята та шоста статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження (частина перша статті 170 КАС України), виходячи з принципу диспозитивності.
Статтею 160 КАС України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання; 3) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 4) позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору; 5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 6) порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу); 7) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; 8) якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу; 9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду.
Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (статей 122,169, 312 КАС України).
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення викликано, насамперед, специфікою публічно-правових спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у адміністративно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, котрі підтверджені належними доказами.
Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечення принципу правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку.
Сам лише факт повернення позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку.
Однак, вирішуючи питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув із моменту, коли особа дізналася про відповідне рішення суду.
Як убачається із матеріалів цієї справи, первинна позовна заява подана позивачем в межах строку, установленого статтею 122 КАС України, що також було визнано Закарпатським окружним адміністративним судом в ухвалі від 09 жовтня 2020 року.
Отримавши ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі 260/2500/20 про повернення позовної заяви, позивач 10 серпня 2020 року без невиправданих затримок і зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне звернення до суду.
Указане свідчить про вжиття позивачем послідовних дій, направлених на захист своїх прав, та невідкладних заходів щодо повторного подання позовної заяви після її повернення, тобто про добросовісну поведінку останнього.
Проте суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви у зв`язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду, зазначених обставин не врахували і належної оцінки їм не надали.
Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини у справах, які стосуються порушень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), правило встановлення обмеження доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
З огляду на це суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо. Суд повинен всі ці обставини оцінювати в їхній сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Вирішуючи питання про поновлення позивачеві строку на подання позовної заяви, суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували, що зі свого боку позивач не продемонстрував умисного зволікання з реалізацією наданого йому права на судовий захист і не допускав зловживання цим правом.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що у силу пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №731-ІХ від 18 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ набрав чинності з 17 липня 2020 року, а тому останнім днем 20-ти денного строку, встановленого пунктом 2 розділу ІІ цього Закону, є 06 серпня 2020 року.
Однак, судами першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки тому, що строк звернення до суду у відповідності до вищенаведених норм законодавства був продовжений в силу імперативної норми закону, а тому граничний строк звернення позивача до суду судом першої інстанції обрахований невірно.
З урахуванням викладеного Суд уважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наведені позивачем підстави для поновлення строку не можуть бути визнані поважними, є необґрунтованим та таким, якого суд дійшов без належного дослідження матеріалів позову.
Доводи ОСОБА_1 щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 312 КАС України, оскільки розгляд апеляційної скарги відбувся без участі позивача, хоча він і просив про особисту участь в судових засіданнях, колегія суддів не приймає з огляду на таке.
У силу частини другої статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3,6,7,11,14,26 частини першої статті 294 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції здійснювався розгляд апеляційної скарги на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви (п.3 ч.1 ст. 294 КАС України), такий розгляд проводився в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу для продовження розгляду.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.