ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03 серпня 2021 року
справа №640/13539/19
адміністративне провадження №К/9901/22828/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у складі суддів Кобаля М. І., Бужак Н. П., Костюк Л. О.
у справі №640/13539/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
УСТАНОВИВ:
Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0023921404, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 887210,00 грн, №0023911404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 5 153 654,00 грн, у тому числі за основним платежем на 4 122 923,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 030 731,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції виходив з відсутності будь-яких доказів, які б підтверджували реальність здійснених господарських операцій позивача з його контрагентами (ТОВ "Тайдін", ТОВ "Айронкем" та ТОВ "Брутекс"), доказів зберігання придбаного товару, оприбуткування товару на складах позивача та його подальшого використання, неможливості відслідкувати подальший рух товарів. Суд першої інстанції зауважив, що в матеріалах справи містяться акти про списання ТМЦ у виробництво, однак суд не має можливості встановити яким чином вказані акти стосуються спірних правовідносин. Суд визнав висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість та завищення від`ємного значення обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення правомірними, що обумовило ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року апеляційну скаргу Товариства задоволено повністю, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов Товариства задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0023921404 та №0023911404 від 14 травня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, зокрема про те, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять інформацію про здійснені господарські операції, а тому є належними доказами в розумінні адміністративного судочинства. Податковим органом як суб`єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагентів, оскільки доказів визнання нікчемними угод ні суду першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, відповідач не надав. Висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування. Угоди, які укладені між позивачем та його контрагентами, не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв`язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов`язків сторін за такими угодами.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року відкрито провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України та витребувано справу з суду першої інстанції.
29 липня 2021 року справа № 640/13539/19 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України.
Скаржник в касаційній скарзі описує господарські операції позивача з трьома контрагентами, певні обставини щодо транспортування товару (аналіз схеми руху перевезення товарів), щодо відсутності технічної можливості у контрагентів позивача виконати договірні зобов`язання (відсутні трудові, виробничі активи, складські приміщення тощо), вказує на не дослідження судом апеляційної інстанції доказів, зокрема, товарно-транспортних накладних, не надання судом оцінки кожному доводу контролюючого органу.
Відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі №640/13539/19, залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року.
27 липня 2021 року від позивача на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу. Товариство вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами постачальниками ТОВ "ТАЙДІН" (код 42071393) за липень 2018 року, ТОВ "АЙРОНКЕМ" (код 42099466) за серпень, вересень 2018 року, ТОВ "БРУТЕКС" (код 42101569) за жовтень, листопад 2018 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2019 року №416/26-15-14-04-04/30734801 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Товариством пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого:
- занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4122923,00 грн, в тому числі: за липень 2018 року на загальну суму 164 210,00 грн; за серпень 2018 року на загальну суму 805357,00 грн; за вересень 2018 року на загальну суму 1 012 200,00 грн; за жовтень 2018 року на загальну суму 555 999,00 грн; за листопад 2018 року на загальну суму 1 585 157,00 грн;
- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 887 210,00 грн, а саме: за липень 2018 року у сумі 887 210,00 грн.
14 травня 2019 року на підставі акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкові повідомлення-рішення:
- №0023921404, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 887 210,00 грн;
- №0023911404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 5 153 654,00 грн, у тому числі за основним платежем на 4 122 923,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 030 731,00 грн.
Висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми цього податку за операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайдін", Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронкем", Товариства з обмеженою відповідальністю "Брутекс" (далі - контрагенти позивача), оскільки аналізом інформації, наявної в базах даних ДФС України встановлено відсутність технічної та технологічної можливості здійснення постачання товарів, зокрема, виявлено відсутність основних засобів на балансі підприємства, а також відсутня інформація на підтвердження оренди основних засобів; не підтверджено поставки ТМЦ по ланцюгу постачання; неможливо підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної діяльності; наявна інформація, що підтверджує нереальність фінансово-господарської діяльності; відсутні наймані працівники, які б могли навантажувати, розвантажувати, охороняти та реалізовувати товар.
Дослідивши господарські операції, за результатами яких формувались дані бухгалтерського і податкового обліку, суди установили наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайдін" (продавець) укладено договір від 2 липня 2018 року №208, предметом якого є поставка і передача у власність покупцеві товару, згідно видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.
Згідно з видатковими накладними та рахунками-фактури, протягом липня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайдін" поставило позивачу товар (ковш, клин фрикційний, боковина, кільце тощо) та виписало на адресу позивача податкові накладні, датовані липнем 2018 року на загальну суму 5 257 100,20 грн, у тому числі податок на додану вартість 1 051 420,00 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брутекс" (продавець) укладено договір від 25 вересня 2018 року №0925, предметом якого є поставка і передача у власність покупцеві товару, згідно видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.
Згідно з видатковими накладними та рахунками-фактури, протягом жовтня-листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Брутекс" поставило позивачу товар (боковина, круг) та виписало на адресу позивача податкові накладні, датовані жовтнем-листопадом 2018 року на загальну суму 10705778, 10 грн, у тому числі податок на додану вартість 2 141 155,62 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельсервіс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айронкем" (продавець) укладено договір від 8 серпня 2018 року №08/08-18, предметом якого є поставка і передача у власність покупцеві товару, згідно видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.
Згідно з видатковими накладними та рахунками-фактури, протягом серпня-вересня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айронкем" поставило позивачу товар (боковина, круг) та виписало на адресу позивача податкові накладні, датовані серпнем-вереснем 2018 року на загальну суму 10 905 343,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 1 817 557,20 грн.
На підтвердження транспортування товарів, позивач надав суду товарно-транспортні накладні.
Оплата за товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивач надав виписки по рахунку.
Правове регулювання
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пункт 198.1 статті 198 ПК України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з