Постанова
іменем України
3 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 754/8132/19
провадження № 51 - 2772 км 21
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Подоляка М. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Ульянової Н. Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2021 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі- КК), та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року залишено без руху та надано 5-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 травня 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує про безпідставність повернення його апеляційної скарги, що перешкодило в доступі до правосуддя. Наполягає на тому, що саме він підписав направлені до апеляційного суду копії апеляційних скарг, зазначивши своє прізвище, а апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підпису на цих документах. Просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення його апеляційної скарги і призначити новий розгляд у цьому суді.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 і його захисник Ульянова Н. Ю. просили задовольнити касаційну скаргу.
Прокурор Подоляк М. С.не заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону.
Так, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
З матеріалів провадження та долучених до касаційної скарги матеріалів вбачається, що, не погоджуючись із вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2021 року, обвинувачений подав підписану апеляційну скаргу, долучивши до неї 2 копії (т. 2, а.п.190-193).
Отримавши цю апеляційну скаргу та перевіривши її на відповідність вимогам ст. 396 КПК, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 не долучив копій апеляційної скарги у кількості, необхідній для їх надіслання учасникам судового провадження, інтересів яких вона стосується. У зв`язку з цим апеляційна скарга була залишена без руху з встановленням строку на усунення недоліків.
Бажаючи усунути визначені судом апеляційної інстанції недоліки апеляційної скарги та отримати доступ до перегляду вироку в апеляційному порядку, ОСОБА_1 подав заяву, з якої слідує, що він у визначений строк надав апеляційному суду три копії апеляційної скарги (т. 2, а.п. 212).
Проте суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу обвинуваченому, мотивувавши своє рішення тим, що останній не усунув її недоліки, оскільки в наданих копіях апеляційної скарги двічі зазначено прізвище ОСОБА_1 (рукописно та надруковано), але відсутній підпис особи, що подала апеляційну скаргу.
Однак колегія суддів не погоджується з таким рішенням апеляційного суду.
Зокрема, до матеріалів провадження долучена копія апеляційної скарги ОСОБА_1, яка підписана ним шляхом відображення умовних письмових знаків.
Одночасно та обставина, що ОСОБА_1 посвідчив додаткові копії своєї апеляційної скарги в інший спосіб, а саме шляхом власноручно написаного прізвища, не свідчить, що обвинувачений не підписав копії поданих ним документів.
Підпис хоча і є реквізитом певних документів, але законодавчо не передбачено чітких вимог до виконання особистого підпису. Власноручний підпис особи може відображати як прізвище, ім`я, по батькові особи у вигляді букв, так і бути у вигляді умовних письмових знаків, спеціально вироблених штрихів, які в ніякій мірі не відтворюють ані прізвища такої особи, ані її ім`я та по батькові. Проте, у будь-якому випадку такий підпис має безпосередньо наноситись особою на документ, визначати особистість його виконавця та підтверджувати викладену інформацію.
Апеляційний суд констатував, що ОСОБА_1 рукописно зазначив своє прізвище при оформленні підпису на копіях апеляційної скарги, додатково поданих на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 наполягає, що він особисто підписав зазначені копії апеляційної скарги шляхом зазначення свого прізвища.
Такий нанесений ОСОБА_1 підпис надавав апеляційному суду змогу ідентифікувати особу, яка подала копії документів, та встановити відповідність змісту документа волевиявленню особи, від імені якої їх було подано.
За таких обставин апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що копії апеляційної скарги не підписані ОСОБА_1 і безпідставно повернув обвинуваченому його апеляційну скаргу попередньо залишену без руху у зв`язку з тим, що останній не усунув її недоліки.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Київського апеляційного суду від 21 травня 2021 року скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд